Земля, яка не продається, просто роздається

Несподівану новину повідомив перший заступник прокурора Хмельницької області Валентин Твердохліб:

— Слідчим відділом прокуратури завершено розслідування кримінальної справи про обвинувачення директора Хмельницької регіональної філії Центру ДЗК та головного бухгалтера. За попередньою змовою вони підробили документи та викрали бюджетних півмільйона гривень. Отримані таким чином кошти треба було якось легалізувати. Тож 150 тисяч гривень використали на погашення кредиту, а ще 60 тисяч — на придбання автотранспорту. За таке директора взято під варту. Прокуратурою області пред’явлено позови про стягнення з цих керівників та кількох приватних суб’єктів господарювання завданих державі збитків.

Останнє слово у цій справі, зрозуміло, скаже суд, точно визначивши, хто і як витрачав «земельні» гроші. Але хіба не вражаючим є сам факт того, як відверто цинічно і нахабно можуть поводитися ті, хто так чи інакше пов’язаний із земельними питаннями. Адже після публікації в газеті матеріалу «Безплатний документ за свої гроші» на нього відгукнулись читачі з різних областей. З усього було видно, що тема надзвичайно цікавить не тільки хмельничан. Люди роками не можуть отримати документи на свої клаптики землі, постійно натикаючись на якісь проблеми: то у землеміра немає можливості дістатись до ділянки, то черги охочих величезні, то врешті-решт, обіцяні з бюджету гроші не прийшли...

У Хмельницькому центрі ДЗК теж бідкались: коштів вистачило на виготовлення лише 30 тисяч актів. А от як і за що зробити ще 269 тисяч? Мовляв, фінансування було припинене, тож ті, кому не терпиться мати акт, мусили платити свої гроші приватникам, і ті значно пришвидшать справу.

Якось не з руки було піддавати сумніву ці слова. А ось буквально за пару тижнів виявляється, що гроші таки були. От тільки на що витрачені? Адже початково розцінки на виготовлення одного документа були затверджені у розмірі трохи більшому від півсотні гривень. Тож за півмільйона щасливими власниками держактів могли стати ще майже десять тисяч чоловік. Але натомість така проста процедура перетворилась для десятків тисяч людей на справжнє ходіння по муках, яке триває роками.

А хіба може бути ситуація іншою, коли керівники думають не про те, як краще і швидше зробити справу, а про те, як вигідніше державні мільйони використати. Хіба тут до того, щоб за роботою підлеглих прослідкувати?

Прокурори називають вражаючі речі. Виявляється, знаходяться окремі інспектори управління Держінспекції з контролю за використанням та охороною земель, котрі замість того, щоб виявляти та усувати порушення земельного законодавства, а таких фактів, ой, як багато, складають фіктивні акти (!) про нібито проведені перевірки. Таким же чином плодяться протоколи та постанови про адміністративні правопорушення, які просто не вчинялись. Тільки за протестами прокурора Ярмолинецького району облдержземінспекцією скасовано майже два десятки незаконних постанов про накладення адміністративних стягнень.

Для чого все це робилось? Весь розум та хитрість чиновника йде на те, щоб і виробничі показники не зіпсувати, а одночасно не надто влізати у земельні діла. Надто це дорога справа. Тут часто не до того, щоб начальству вникати у діла своїх підлеглих. А в результаті стає можливим, коли, приміром, спеціаліст відділу Держкомзему у Віньковецькому районі зумів витягнути з мешканців одного із сіл гроші нібито за оплату висновків про погодження технічної документації із землеустрою. А насправді просто поклав їх у свою кишеню.

Це за законом землю не можна ні продати, ні купити. Зате завжди знаходяться ті, кому ласі шматки просто ... роздаються. При цьому слово «незаконно» якось випадає з уваги.

— Як правило, такими щедрими «дарувальниками» є посадовці органів державної влади та місцевого самоврядування. Тобто моя рука — владика, один підпис і земелька ваша. І гроші в такому випадку йдуть не за землю, а лише за «послугу», — продовжує Валентин Твердохліб. — Саме за такі хабарі, пов’язані з протиправним наданням земельних ділянок, прокуратурою області порушено низку кримінальних справ. Так, колишнього голову Новоушицької райдержадміністрації вже засуджено до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов’язані з виконанням обов’язків держслужбовця, строком на три роки та конфіскацією всього належного йому майна. Таку ціну він заплатив за те, що вимагав хабара у розмірі 120 тисяч доларів, 11 тисяч з яких отримав за виділення підприємцю чотирьох гектарів землі.

Складається враження, що апетити чиновників чітко розмежовані відповідно до службових рангів. Бо те, що може районний очільник, вже недоступно сільському голові. Але й ті час від часу виявляють таку кмітливість, щоб хоч крихту та відщипнути від земельного пирога. Правоохоронці спрямували до суду кримінальну справу стосовно колишнього скаржинецького сільського голови із Ярмолинецького району, який за виділення десяти соток землі вимагав три тисячі доларів і навіть встиг отримати дві тисячі з них.

Завершується слідство і у кримінальній справі стосовно заступника голови однієї з РДА, який вимагав гроші за допомогу при отриманні права оренди на земельну ділянку водного фонду.

Список можна продовжувати. До яких тільки земельних махінацій не вдаються службові особи, маючи відповідні повноваження.

Правоохоронці не перестають дивуватись. Здається, що більше порушується кримінальних справ, карається злочинців, то сильнішою стає кримінальна зацікавленість щодо землі. Не знайти на карті області району, де хоч раз не спробували б провести якусь земельну оборудку. Скажімо, в Білогірській селищній раді службовці незаконно підробили документи і безплатно передали землі запасу у власність окремих осіб.

Шепетівський міжрайонний прокурор порушив справу відносно землевпорядника однієї з сільських рад, через зловживання котрого інтересам громади заподіяні збитки на 58 тисяч гривень. А бахматовецький сільський голова вирішив не просто виділити собі гектар землі, а ще й прокуратуру обвести кругом пальця. Бо коли прокурор Хмельницького району направив протест щодо скасування незаконного рішення, голова запевнив, що все скасовано. Насправді ж так і не відмовився від бажання узаконити право власності на ділянку.

Завдяки старанням правоохоронців час від часу вдається відвойовувати для громади чи окремих колективів і землю, і кошти. Так, втручанням прокурора Кам’янець-Подільського району поновлено право коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету на використання закріплених за ним 312 гектарів сільськогосподарських угідь, яких ледь не позбулись через неправомірні рішення райдержадміністрації.

Загалом же тільки з початку року прокурори пред’явили до суду 167 позовів на усунення порушень земельного законодавства. За позовом прокурора Старосинявського району господарським судом області зобов’язано племінний завод «Агро-регіон» звільнити 112 гектарів самовільно зайнятої землі. За результатами судових розглядів були визнані недійсними договір купівлі-продажу шістнадцяти гектарів у Красилівському районі, договір оренди майже гектара землі з природно-заповідного фонду, який уклала Хмельницька РДА та одне з ТОВ...

Практично безмежні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих райдержадміністрацій у розпорядженні земельними ділянками при наданні їх для ведення особистого селянського господарства стали підґрунтям для оборудок з великими земельними масивами. Наприклад, розпорядженням голови Славутської РДА на території Мухарівської сільради був затверджений проект землеустрою, який передбачав передачу у власність вісімнадцяти особам ділянки загальною площею понад 35 гектарів для ведення особистого селянського господарства. Службовими особами держкомзему та управління охорони природного навколишнього середовища цей проект землеустрою був погоджений, і ніхто із чиновників чомусь не помітив, що більше половини цієї землі вкрито лісом, а на трьох з половиною гектарах на поверхню виходить граніт. Невже було незрозумілим, що на такій землі не зореш і не посієш?

Відповідь на це запитання знайшлась пізніше, коли після оформлення державних актів на право приватної власності на землю щасливі землевласники... подарували ділянки приватному підприємству.

Історія ця ще не закінчилась. Після того, як славутським міжрайпрокурором до суду був заявлений позов про скасування розпорядження та виданих державних актів на землю, суд просто повернув позов без розгляду.

Судова боротьба за те, щоб повернути ці землі громаді, триває. Але скільки їх іще, таких земельних клаптиків, котрі просто розповзаються по чужих руках? Складається враження, що навмисне зроблено все, аби поставити сотні перепон на шляху маленького власника земельної ділянки до свого земельного акту і водночас розкрита широка дорога тим, хто ухитряється незаконно вхопити більший чи менший шматок землі. От тільки хто це робить?

 

Хмельницька область.