У законах «Про вибори депутатів Верховної Ради, АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» і «Про місцеве самоврядування» виявили розбіжності. З цією проблемою зіткнулися на Хмельниччині під час підготовки до народного волевиявлення. В обласній раді керувалися першим документом, який передбачає при змішаній системі пропорційну залежність кількісного складу райради від числа сільських рад, окремі ж районні ради під час формування списків відштовхувалися від другого закону, який вимагає обирати депутатів залежно від кількості населення.

На позачергову сесію Хмельницької обласної ради, по суті, винесли лише це одне питання. Попередньо свої пропозиції до нового кількісного складу висловили всі районні органи влади. Однак уже на засіданнях комісій облради, які передували сесії, в цифри почали вносити корективи. Представництво у деяких радах змінювалося на кілька мандатів, а в окремих — уточнення йшли на десятки.

Різноголосся в законодавчих нормах викликало непорозуміння на місцях. Старосинявська районна рада, наприклад, після виборів буде найменшою в області — до її складу увійде всього 34 депутати. Так вирішила обласна сесія. Дотепер у ній працював 51 обранець. А для наступного скликання теперішні обранці взагалі запропонували 68 осіб.

— За таке рішення ми і проголосували, — розповів голова Старосинявської районної ради Володимир Цимбалістий. — Ми керувалися принципом пропорційності до кількості населення, щоб інтереси кожного мешканця району представлялися рівномірно, незалежно від того, де він живе і до якої сільради належить. Крім того, вважали, що більше різних думок, цікавих пропозицій, нових ідей звучатиме під час роботи комісій і на сесіях, то більше користі для всієї громади.

Закиди з приводу того, що більша кількість депутатів може суттєво вплинути на бюджетні витрати, в даному разі перебільшені. Адже депутати районної ради працюють практично на громадських засадах. Левова частка витрат — це оплата 25 гривень за відрядження раз на квартал, коли всі з’їжджаються на сесію. Зрозуміло, що такі видатки серйозно не обтяжать місцевий бюджет. А от користі могло б бути більше, переконані тамтешні обранці.

Заради об’єктивності Володимир Цимбалістий додає, що і попередній закон не був досконалим. Адже саме він дав право райцентру висунути до ради аж півтора десятка представників, натомість інтереси окремих сіл взагалі ніхто не представляв.

Новий, на перший погляд, змінив ситуацію: тепер своє представництво в радах матимуть усі сільські ради.

— Але й тут не обійшлось без певних перекосів, — свої слушні зауваження робить голова Віньковецької районної ради Віктор Бурковський. — Окремі сільради в районі об’єднують три, а то й чотири села. Тож виходить, що інтереси кожної сільської громади знову не представлені сповна.

Віньковецький район теж опинився серед тих, чиї депутатські лави серйозно порідіють після виборів — замість сорока шести обранців там працюватиме лише тридцять шість. Правда, трагедії з цього ніхто не намагається робити. Навпаки, теперішній голова переконаний, що суть не в кількості обраних, а в якості їхньої роботи. Дотепер рада намагалася демонструвати єдність у прийнятті рішень, а міжпартійні чвари обходили її стороною. Зрозуміло, що за такого підходу ніхто особливо не став акцентувати увагу на змінах у кількісному складі.

Але не варто забувати, що подібну єдність можна побачити далеко не скрізь. У деяких райрадах політичні бої місцевого масштабу так і не затихали від минулих виборів. До того ж нинішні вибори стануть надзвичайно важливими для влади, котра всіляко намагатиметься зміцнити свої позиції на місцях. Адже досі в переважній більшості районних та міських рад регіонали перебували у скромній меншості. Тепер перед ними стоять амбітні завдання утвердитись. Тож кожен мандат буде в ціні.

Чемеровецькій райраді зміни після виборів не загрожують: їй вдалося пройти між двома законами, як між краплями дощу, не втративши і не додавши жодного депутата. Інтереси населення району, як і раніше, представлятимуть сімдесят обранців. Але це зовсім не означає, що місцеві активісти не мають своїх зауважень до законів. «Хіба запропонований варіант не порушуватиме інтереси великих громад? — запитує голова ради Федір Кравчук. — Адже виходить, що і населений пункт у кілька тисяч чоловік, і невеличкий хутір на кілька хат тепер матимуть однакове представництво».

Законослухняні депутати обласної ради готові були без суперечок затвердити на сесії кількісний склад райрад, ґрунтуючись саме на останньому законі про вибори, як раптом почули від народного депутата Лева Бірюка, що всі ці пропозиції суперечать закону про місцеве самоврядування, а тому є нелегітимними.

Цей виступ викликав жваве обговорення серед депутатів. Але показово, що сперечалися не по суті законів, бо всі одноголосно вирішили, що «найправильнішим» законом є той, що прийнятий пізніше. Виступаючі в один голос дорікали і нардепу, і Верховній Раді в цілому, бо хто ж врешті-решт приймає закони? І хто має стежити за їх узгодженістю? Чому в районі чи області повинні ламати голову над тим, який документ правильніший? Адже ситуації двоякого прочитання того чи іншого законодавчого документа чи повного заперечення одного іншим — не дивина.

Хмельницький.