Як і прогнозувалося, Конституційний Суд оприлюднив висновок щодо законопроекту про внесення змін до Основного Закону. Законопроект передбачав, що парламентські вибори мають відбутися наприкінці п’ятого року повноважень народних обранців в останню неділю жовтня, президентські — в останню неділю березня п’ятого року повноважень глави держави, до місцевих органів влади — в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень. Конституційний Суд визнав, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Основного Закону країни. Тож щоб зміни набули чинності, потрібно знайти 300 голосів народних депутатів.
Натомість у парламенті хтось заблокував гнізда для депутатських карток, щоб унеможливити голосування. Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав це «терористичними діями» і закликав народних обранців не опускатися «до печерного рівня». Дехто з оглядачів цей учинок пов’язує із прагненням опозиції не дати можливості проголосувати проект закону про зміни до Конституції у першому читанні. Адже відомо, що, аби вони набрали чинності, на одній сесії треба, щоб їх попередньо підтримали 226 парламентаріїв, а на наступній — у цілому проголосувало 300. Проте, схоже, це так і станеться: попри все, 305 народних обранців попередньо схвалили законопроект про внесення змін до Конституції щодо термінів повноважень Верховної Ради, Президента і місцевих органів влади.
Водночас підвищується градус напруження у суспільстві після прийняття Податкового кодексу. Чимало аналітиків і економістів переконані: деякі його норми вбивають дрібний і середній бізнес. Зокрема, прогнозується, що з 4,5 мільйона дрібних підприємців 10 відсотків можуть поповнити лави безробітних. Отож акції протесту дрібного і середнього бізнесу тривають по всій країні. Їх організатори звернулися до Президента Віктора Януковича із закликом застосувати вето до прийнятого Податкового кодексу. Вони висунули главі держави ультиматум: якщо він підпише кодекс, учасники акцій протесту почнуть збір підписів за проведення референдуму про довіру чи недовіру Президенту і Верховній Раді.
Протестувальників уже підтримують не тільки опозиційні партії, а й деякі місцеві органи влади. Зокрема, сесія Сумської міської ради проголосувала за висловлення недовіри нинішньому складу Кабінету Міністрів і відставку з посад прем’єра Миколи Азарова, віце-прем’єра з питань економічної реформи Сергія Тігіпка і голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського.
Схоже, нинішня влада опинилася-таки у складному становищі. Після переговорів з місією Міжнародного валютного фонду знову з’явилися чутки про підвищення на 50 відсотків ціни на блакитне паливо для населення з 15 квітня наступного року, а ще — про початок пенсійної реформи з 2011 року. А це, безумовно, викличе нову хвилю протестних настроїв, про що свідчать події у Франції. На непопулярний крок пішов і уряд Німеччини: у майбутньому в цій країні пенсійний вік піднімуть до 70 років, хоча найближчим часом його збільшать лише на два роки — до 67.
А це свідчення, що світова економіка ніяк не може відійти від фінансової кризи, а тому очікувати пожвавлення у реальному секторі України також не доводиться. Недаремно Президент Віктор Янукович розкритикував прем’єра Миколу Азарова за переможні реляції. І наголосив, що треба реально оцінювати стан економіки.
Отож можна зробити висновок, що невдовзі Кабінет Міністрів може очікувати кадрова реорганізація. Оглядачі сходяться на думці, що першими жертвами затяжного осіннього марафону можуть стати той-таки Сергій Тігіпко, який не зміг вплинути на позицію Міністерства фінансів і Податкової адміністрації, та Михайло Бродський — головний ідеолог зростання податкового навантаження на дрібний і середній бізнес. Але прогнози робити ранувато. Останнє слово залишається все-таки за главою держави, бо саме він і прийматиме остаточні рішення.
