У пошуках компромісу між інтересами держави і кожної людини

Політичні конфлікти та нестабільність у суспільстві є одним із ключових ризиків для національної безпеки держави. Таке переконання висловив Голова Верховної Ради Володимир Литвин в інтерв’ю телеканалу «Рада». Він, зокрема, зазначив, що на засіданні Ради національної безпеки та оборони, присвяченому обговоренню можливих ризиків і загроз, що постають перед державою у найближчій та віддаленій перспективі, він виклав своє бачення основних ризиків.

«Ключовою тезою» керівник парламенту назвав питання міцності держави, її незалежності, реальності чи формальності суверенітету. Другою проблемою, на його думку, є невідповідність соціальних зобов’язань та економічних можливостей держави.

Третьою, за словами Голови Верховної Ради, стала проблема стабільності в суспільстві, з огляду на те, що економічна нестабільність та конфлікти на рівні політиків і політичних сил загострюють ситуацію. У зв’язку з цим В. Литвин наголосив на важливості проведення діалогу як у політикумі, так і по лінії влада—суспільство. «Треба шукати компроміс між загальними інтересами держави та інтересами кожної людини», — сказав він.

Четверта проблема, на думку В. Литвина, полягає у депрофесіоналізації кадрів та у «фактично партійному принципі формування влади», а також у необхідності розв’язання проблеми скорочення державного апарату й відповідних виплат чиновникам, що звільняються.

Керівник парламенту також звернув увагу на те, що внаслідок місцевих виборів значно оновився склад місцевої влади, і «постає запитання, наскільки ці люди можуть адекватно відповідати викликам, які стоятимуть перед органами місцевої влади»? «У цьому є великі питання, бо одна справа — партійна належність, а інша справа — знання місцевих проблем», — додав він. З цією проблемою, сказав В. Литвин, нерозривно пов’язані земельні питання, оскільки «є побоювання, що нові представники місцевої влади будуть приступати до звичного — ділити землю і нерухомість».

П’ятою проблемою Голова Верховної Ради назвав загрозу для України опинитися обабіч світових процесів. Він висловив побоювання, що інтерес до України буде втрачено і «глобальні гравці домовлятимуться між собою, у процесі домовленостей визначатимуть сфери впливу», а Україна виступатиме розмінною монетою у цих процесах.

Відтак парламентарій наголосив, що важливо «зберегти свою унікальність і водночас демонструвати послідовну зовнішню політику, а для цього потрібно мати потужну економіку, сконсолідоване суспільство, відповідальний політикум». «Це ключові виклики, на які потрібно дати адекватну відповідь у цьому і наступному роках», — підсумував він.

Спілкуючись в ефірі, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що у грудні парламент відповідно до норм законодавства ухвалить закон про державний бюджет на наступний рік. 

В. Литвин зазначив, що для нього є важливим, наскільки пропонований бюджет відповідатиме соціальним очікуванням людей і чи буде цей документ «бюджетом розвитку, а не проїдання». Водночас він додав, що суспільство має розуміти логіку закладених у бюджет параметрів соціально-економічного розвитку. «Потрібно розуміти, що належить, з одного боку, нарощувати зусилля, щоб держава могла виконувати свої соціальні зобов’язання, і водночас вести діалог з людьми, щоб було розуміння нинішньої економічної ситуації», — сказав В. Литвин.

У цьому контексті Голова Верховної Ради наголосив на важливості проведення інвентаризації законодавства у соціальній сфері, щоб продемонструвати суспільству, скільки коштує виконання державою соціальних зобов’язань, а також наявні економічні можливості держави і шляхи нарощення економічного потенціалу. В. Литвин закликав зосередити зусилля на виконанні чинних соціальних законів, зазначивши, що необхідно «поступово рухатися до повного виконання соціальних зобов’язань держави, але в такий спосіб, щоб люди бачили, що зроблено сьогодні і що буде зроблено завтра і на перспективу».

«Потрібно забезпечити прогнозоване, прийнятне життя у країні. Для цього необхідно відкласти вбік різного роду політичні суперечки, сварки, з’ясування стосунків, оскільки цей суцільний негатив не додає оптимізму», — підсумував він.

Відповідаючи на запитання щодо Податкового кодексу, В. Литвин зазначив, що цей документ не є досконалим. Проте, сказав він, необхідно дати уряду, який несе відповідальність за економічну політику, можливість реалізувати своє бачення щодо врегулювання економічних процесів, «а головне — контролювати і вчасно поправляти, якщо ми побачимо, що ті чи інші рішення не працюють».

«Податковий кодекс — це складне рішення, і треба постійно здійснювати моніторинг, аналіз того, як будуть спрацьовувати ті чи інші норми, і вносити оперативні зміни», — сказав В. Литвин.

Керівник парламенту також висловив переконання, що пенсійний вік в Україні не збільшуватимуть. «На цьому потрібно поставити крапку, з огляду на те, що у нас низький рівень життя і дуже короткий період його тривалості», — сказав він, наголосивши на необхідності знайти інші шляхи розв’язання проблеми наповнення Пенсійного фонду.

Попереднє ухвалення парламентом змін до Конституції з приводу проведення чергових виборів народних депутатів, Президента, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів має остаточно зняти дискусії щодо дати парламентських виборів, припустив глава парламенту.

Підтримка відповідного законопроекту 305 депутатами «є свідченням того, що треба припинити будь-які розмови про дату виборів — вона вже чітко визначена проектом закону, а зосередитися на головному — практичній роботі, прийнятті дуже складних, доволі непростих, але конче потрібних для країни рішень, і на черзі — питання державного бюджету на 2011 рік».

Керівник парламенту вкотре наголосив, що закони не мають зворотної сили. Верховна Рада нинішнього скликання, нагадав він, обиралася у 2007-му строком на п’ять років. Правники і політики, додав В. Литвин, можуть вести дискусії щодо термінів виборів, але «це не повинно домінувати в суспільному житті, це не є головним і визначальним», — підкреслив він.