Життя по-європейськи

 

Яка благодать — зелена галявинка з палісадником біля будинку, особливо — багатоквартирного! Й особливо, якщо біля другого його входу гомонить насичена транспортом вулиця. Але й в інших випадках її наявність не менш приємна.

Йдеться про прибудинкову територію. Мешканці в Німеччині особливо ретельно стежать за тим, щоб на неї, не дай Боже, не зазіхнули «чужинці», тобто люди, які не проживають у їхньому будинку. І якщо така територія є, то вона захищається, звісно, не залізобетонним, а ґратчастим парканчиком, металевою сіткою, але обов’язково із живоплотом. Хвіртка — із замком, тому сторонній сюди потрапити не може. Достоїнство будинку зі шматочком зеленої зони особливо цінують батьки з малятами — не обов’язково йти на дитячий майданчик, хоча той поблизу. Та й приємних можливостей більше: і пісочниця, і наливний басейн, і гойдалка, батути — все тут, біля порога.

Хоча й у цьому випадку «роблю, що захочу», наприклад, «прилаштувати» власне авто, велосипед, а тим паче — встановити кіоск під вікнами або будку з ремонту взуття, як це найчастіше відбувається в Україні, — не вийде. Знов-таки не тільки через високу свідомість громадян, а й через чітко прописані правила в законодавстві, які неухильно виконуються. Та й прибудинкова територія — володіння усіх власників, які не дозволять урвати для себе місця побільше. Але коли вже зовсім чесно, то тут нікому й на думку не спаде використовувати галявину під вікнами, наприклад, як паркування...

А як її використовують? По-різному. Наприклад, у під’їзді чотириповерхового будинку, де я поселилася, сім квартир. Прибудинкова територія для цього під’їзду — невелика, приблизно 20 на 40 м. Гості дивуються: ніколи б і не здогадалися, що з другого боку — гомінка вулиця...

З’ясовується, це таке задоволення — у вільний час відпочити на доглянутому газончику! Вечорами або у вихідні за великий стіл, куплений у складчину, під величезний парасоль підсаджуються сусіди зі своїми напоями-наїдками. Зазвичай стримані німці виходять, щоб поспілкуватися, побалакати, обговорити новини. Ну й, звичайно, гриль — не тільки смачна їжа, а й улюблене заняття мешканців. Уявляєте, які аромати від сосисок і м’яса на грилі розносяться довкола? Але аромати — не дим, якщо грилити на вугіллі, яке ще має розгорітися, що теж заборонено на таких маленьких діляночках. Але тут уже виробники такого обладнання не упустили своєї вигоди: винайшли бездимне пристосування, яке нікого не дратує...

У кого прибудинкова територія більша (але й платити за неї треба більше!), у того й можливості ширші: тут установлюють тенісні столи, навіть футбольні ворота для підлітків, розвішують гамаки, монтують батути. Неодмінно — «голівуд»: такий диванчик-гойдалка із м’якими подушками, шезлонги. На прибудинкових територіях улаштовують дитячі та сімейні свята або просто «паті» — вечірки з приводу й без нього (у дозволені правилами години, звісно!).

От уже коли позаздрила, згадавши прибудинкову територію біля моєї київської багатоповерхівки, де приватний ЖЕК, нібито «на прохання мешканців», обладнав паркування для двох сотень автомобілів...

Ну й насамкінець: хто це робить — озеленює, саджає квіти, підстригає газон, установлює й ремонтує садові меблі, і ще багато іншого для того, щоб утримувати прибудинкову територію в порядку? Це вирішують самі співвласники будинку: вони або самі опікуються «галявинкою», або ж наймають для цього відповідні служби.

Але, вирішивши самостійно утримувати прибудинкову територію, вони не можуть допустити, щоб вона заросла кущами або травою: сусіди дуже швидко повідомлять про це до місцевого магістрату, мовляв, створено житло для пацюків і мишей! Здогадалися, що буде після цього? Авжеж, передбачений законодавством чималенький штраф...

Берлін.