Із досьє «Голосу України»
Василь Корнієнко народився 19 квітня 1960 року в селищі Чорнобай на Черкащині. Трудову діяльність розпочав механізатором у колгоспі. Закінчив Українську сільськогосподарську академію. Здобув фах інженера-механіка. Працював старшим інженером управління сільського господарства Черкаського райвиконкому, головним інженером районного об’єднання «Сільгоспхімія». У 27 років став головою правління ВАТ «Черкасиагрохім» Черкаського району. Згодом — першим заступником голови Черкаської райдержадміністрації, а в 2000-му — головою Чигиринської райдержадміністрації. З 2003-го по 2005-й рік працює начальником головного управління сільського господарства і продовольства Черкаської ОДА. З 2005-го по 2006-й — начальником головного управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА. Останні чотири роки — заступник голови Черкаської облдержадміністрації. Характеризується як високопрофесійний управлінець, вдумливий аналітик, добрий стратег. Відповідальний, наполегливий, порядний. Відкритий до новацій. За високі результати в роботі нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
— Василю Івановичу, професійне свято трудівників полів і ферм — гарний привід підбити підсумки зробленого. Який був сільськогосподарський рік для черкаських аграріїв?
— Сказати, що 2010-й видався надзвичайно складним для сільськогосподарського виробництва — нічого не сказати. Втім, усі бачили і відчули, яким немилосердно спекотним було літо, якою засушливою прийшла до нас осінь. Клімат Середнього Подніпров’я невпинно змінюється на степовий і тепер аграріям необхідно докладати максимум знань, майстерності і зусиль, щоб і в таких несприятливих умовах не тільки не зменшувати врожайність сільгоспкультур, а ще й забезпечити її зростання. Я з гордістю можу сказати, що черкаські сільгосптоваровиробники на «відмінно» склали іспит у боротьбі за великий хліб. Нинішнього року маємо валовий збір зернових та зернобобових культур обсягом понад 2,6 мільйона тонн. Цей вагомий «коровай» — вінець наполегливої праці технологів полів, котрі забезпечили зростання врожайності хлібної ниви. У Корсунь-Шевченківському та Монастирищенському районах, наприклад, виростили по 50 центнерів зерна з гектара. Цим передовикам у «потилицю» дихають інші райони, котрі вибороли у цьогорічної стихії також значні здобутки. Завдяки спільним старанням середньообласний показник врожайності зернових сягнув 41 центнера з гектара. Цей результат, як і в попередні роки, вивів Черкащину в беззаперечні лідери серед інших областей України.
Окремо хочу сказати добре слово про кукурудзоводів. На площі 217 тисяч гектарів вони забезпечили валовий збір качанистої понад 1,2 мільйона тонн. Врожайність у 70 центнерів з гектара давно вже стала нормою для багатьох сільгосппідприємств області. «Королева полів», найпродуктивніша зернова культура, продовжує завойовувати серед аграріїв дедалі більше своїх прихильників. Повертається на поля Черкащини також цукровий буряк. В області нині працює шість цукрових заводів. Ці підприємства ще не завершили виробничий сезон, а область вже повністю забезпечила себе цукром.
— Що й казати, щедрі врожаї, високі показники завжди радують. Однак що мають селяни від вирощених мільйонів тонн зерна? Чи адекватний тяжкій праці хлібороба економічний зиск?
— Звичайно, ми хотіли б, щоб фінансові успіхи сільгосптоваровиробників розвивалися швидшими темпами. Однак тенденція до поліпшення економічних показників вже є, і це вселяє надію, що вона стане стабільною основою на майбутнє. За попередніми підрахунками, виручка від реалізації продукції сільського господарства в області сягне цього року 7,6 мільярда гривень. У тому числі продукції рослинництва — 2,5, тваринництва — 4,8 мільярда гривень. Загальна сума прибутку загалом по аграрному сектору економіки становитиме 1 мільярд 305 мільйонів гривень. Рентабельність — 20,6 відсотка. У тому числі в рослинництві — майже 40. Це на 12 відсотків вище, ніж було торік.
Тривалий час малоприбутковим вважалося тваринництво. Керівники сільгосппідприємств нарікали на великі затрати в цій галузі і низьку віддачу. Тому з року в рік скорочувалося дійне поголів’я та ВРХ. Тепер виробництво молока дуже вигідна справа. Рентабельність «білого золота» становить 41 відсоток, що на 30 відсотків вище, ніж минулого року. На жаль, поки що збитковим залишається вирощування великої рогатої худоби. Однак порівняно з минулим роком цей показник зменшився на 13 відсотків. Гадаю, що вирівнювання державою імпортного ввезення м’ясної продукції, нещадна боротьба з контрабандою, водночас заохочення вітчизняного товаровиробника дасть добрі результати. Цього року, наприклад, для підтримки підприємств агропромислового комплексу області вже надійшло з державного бюджету 62 мільйони гривень. Торік на цей час ми мали на 10 мільйонів гривень дотації менше.
— Відчутна допомога держави дасть, очевидно, поштовх тваринництву. Адже ця галузь особливо потребує дотацій.
— Безперечно. Розвиток тваринництва — це ніби локомотив, який тягне за собою всі інші галузі сільськогосподарського виробництва. Нині чимала частка дійного стада перебуває в підсобних селянських господарствах. Однак ми розуміємо: хоч би як сумлінно працювали на своїх подвір’ях селяни, аграрне майбутнє держави за великотоварним виробництвом. Тому в нас в області розпочинається здійснення масштабних інвестиційних проектів з підняття тваринницької галузі. На території Христинівського і Жашківського районів наступного року буде розпочато будівництво потужного комплексу на 600 тисяч голів свиней. Тут також розмістяться сучасне переробне підприємство і мережа торговельних закладів. У регіоні з’явиться 4 тисячі нових робочих місць. У Чигиринському районі буде введено в експлуатацію молочнотоварні ферми на тисячу голів дійних корів, а також тваринницький комплекс на 35 тисяч голів свиней. Нові об’єкти сільськогосподарського призначення виростуть також в інших районах області.
— Василю Івановичу, в сільськогосподарському виробництві Черкащини працює чимало іноземних компаній. Чи задоволені ви співпрацею з інвесторами?
— Зарубіжні компанії — це насамперед прихід в область передових технологій, потужної, високопродуктивної техніки, ефективної організації праці. Від співпраці з європейськими, американськими аграріями маємо добрі результати. Цього року за ініціативи голови облдержадміністрації Сергія Тулуба вирішено провести моніторинг усіх сільгосппідприємств — і з вітчизняною і з зарубіжною часткою капіталу. Щоб перевірити, як використовується земля, які запроваджено технології, яка надається допомога територіальній сільській громаді. Якщо з’ясується, що економічна віддача полів і ферм в якогось господарника буде низька, не вигідна для власників земельних і майнових паїв — тоді спільно з громадою вирішуватимемо долю орендарів. Нині на селі надзвичайно висока конкуренція за право використання земельних масивів та майнових комплексів. Галузь сільського господарства стає дедалі привабливішою для великих інвесторів. Тому людям є з кого вибирати. Крім того, з’явилися об’єктивні можливості, в тому числі й економічні, збільшити розмір орендної плати за земельні паї, покращити турботу про соціально-культурну інфраструктуру на селі.
— Ви сказали про соціальний розвиток села. Не секрет, що попри прихід на українські поля найсучасніших технологій вирощування сільгоспкультур наші села залишаються далекими від європейських стандартів...
— Це правда. Щоб розв’язати проблеми сільських населених пунктів, ми нині працюємо над комплексною програмою «Село Черкащини 2020». Упевнений, що за майбутні десять років наші села стануть не гірші, а може, й кращі, ніж, приміром, польські. У нас є для цього всі можливості. Тільки потрібно сконцентрувати ресурси, підтримати ініціативу. Врешті, розбудити самих селян, їх гордість за свою малу батьківщину, самоповагу до самих себе. Вже сьогодні у нас дуже багато прихильників розпочатої справи. Першим кроком до оновлення сіл буде наведення в них санітарного порядку, облаштування громадських місць, проведення якісного ремонту доріг, встановлення вуличного освітлення. Продовжиться газифікація селянських дворів, будівництво водогонів, каналізаційних систем. Буде посаджено нові парки і сквери, і до роботи залучатимуть фахівців ландшафтного дизайну. До того ж у наші села, в сільгосптовариства повертаються яблуневі, абрикосові, грушеві сади, котрі завжди були добрим прибутком господарям й окрасою українського краєвиду. За останні чотири роки за передовими європейськими технологіями в області посаджено 1100 гектарів фруктових, горіхових садів. Нові сади інтенсивного вирощування закладаються нині у 17 районах. Тож Шевченковому краю буде повернуто славу квітучого саду!
— Бажаю вам, Василю Івановичу, всім черкащанам, здійснення накреслених планів і задумів! Зі святом! Хай, як завжди, щедрою буде черкаська нива і заможними її господарі-трударі!
Розмову вела Лідія ТИТАРЕНКО.
Фото надано прес-службою ОДА.
