Ранкове засідання 19 листопада
Учора парламентарії попередньо схвалили зміни до Конституції, які передбачають обрання Верховної Ради, Президента, а також владу на місцях через п’ять років з моменту вступу в свої повноваження. Такі норми напрацювала тимчасова спеціальна комісія, очолювана Першим заступником
Голови Верховної Ради Адамом Мартинюком, яка займається приведенням у відповідність законодавчої бази у зв’язку із скасуванням конституційної реформи 2004 року.
Парламентарії отримали «зелене світло» від Конституційного Суду для запровадження змін, які регулюють терміни повноважень органів влади. Під час обговорення цього питання в сесійній залі думки розійшлися. Так, представники коаліції стверджували, що такі зміни необхідні для того, щоб «привести Конституцію у відповідність з волею народу». Таке переконання, зокрема, висловив Михайло Чечетов. Свою тезу він підкріпив тим, що люди, коли обирали парламент, надавали йому своєю волею повноваження саме на п’ять років. Натомість опозиція наголошувала на тому, що зміни в парламенті (перехід депутатів у різні фракції, розкол у деяких з них, нібито незаконне ухвалення доленосних документів тощо), не мають нічого спільного із волею народу. На цій позиції стояли, приміром, Ірина Геращенко («НУ—НС») та Олег Ляшко (позафракційний). Після обговорення Володимир Литвин зауважив, що позиція «ми в цій грі участі не беремо» дуже легковажна, особливо з огляду на те, що опозиціонери знають, що документ все одно точно ухвалять. Якщо хтось із депутатів вважає питанням принципу завершення повноважень Верховної Ради в наступному році, то може добровільно скласти свій мандат, підкреслив глава парламенту. Отже, після доволі жорсткої дискусії парламентарії все-таки ухвалили постанову про попереднє схвалення змін в Основний Закон конституційною більшістю в 305 голосів. Це стало можливим завдяки тому, що за документ проголосували, окрім представників коаліції, 10 бютівців та 41 «нунсівець».
Загалом учора пристрасті в сесійній залі розбурхалися ще з самого ранку. Коли народні депутати реєстрували свою присутність на засіданні, з’ясувалося, що гнізда для карток чимось забиті. Голова Верховної Ради назвав ці дії «терористичними» і закликав колег-парламентаріїв «не опускатися до печерного рівня». Незважаючи на те, що якийсь час (доки технічні працівники не розібралися із роботою системи «Рада») депутати фактично не могли голосувати, Володимир Литвин все-таки розпочав годину запитань до уряду. Як і передбачалося, за трибуною звітував міністр фінансів Федір Ярошенко. Доки він відповідав на запитання, що їх подали фракції напередодні у письмовому вигляді, все було спокійно. Депутатів поінформували про те, що робота над бюджетом (а саме цю тему мали обговорювати під час урядової години) «кипить». Формують кошторис за принципово новими підходами, опираючись на щойно ухвалений Податковий кодекс. «Новий бюджет влаштовуватиме більшість депутатів», — пообіцяв Федір Ярошенко. Він поінформував, що урядовці працюють із макроекономічним прогнозом, узгодженим із світовими експертами. Стало відомо також, що у наступному році в бюджеті планується зменшити дефіцит державного сектору управління до 34 млрд. грн. проти 54 цьогорічних. Йшлося і про те, що фінансування соціальних виплат наступного року не зменшуватиметься, а місцевим бюджетам дозволять залишати частину коштів від податків на прибуток та акцизного збору.
За словами міністра фінансів, до процесу творення бюджету залучаються депутати від різних фракцій, громадські організації та профспілки.
Гостроти звіту урядовця додалося, коли перейшли до запитань, які лунали від парламентаріїв безпосередньо із сесійної зали. Хоча вчора вранці під стінами Верховної Ради було спокійно й жодних акцій протесту не проводилося, запрошеному міністрові довелося все ж таки відповідати на низку критичних запитань з приводу нового Податкового кодексу. А також поінформувати про те, як країна виходитиме із численних зовнішніх боргів. Так, приміром, стало відомо, що остання позика МВФ розміром більш як мільярд гривень і досі залишається недоторканною на наших рахунках. Начебто ці гроші становлять стабілізаційний фонд. Ця інформація пролунала у відповідь на закиди опозиції, що позичене влада витрачає на своє забезпечення і так зване проїдання.
Не пройшов без полеміки і звіт тимчасової слідчої комісії щодо рішення Арбітражного інституту торгової палати Стокгольма щодо розслідування фактів корупційної діяльності ЗАТ «Росукренерго» і причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка. Під час голосування за постанову, запропоновану комісією, парламентарії ухвалили лише три її пункти із п’яти. Отож звіт взяли до уваги, а діяльність комісії припинили з моменту прийняття постанови. Однак депутати не підтримали позиції, згідно з якими звіт мали направити на реагування в Генпрокуратуру та надрукувати в «Голосі України».
Наостанок народні депутати провели таку собі роботу над помилками. Вони розглянули низку поправок до ухваленого лише напередодні Податкового кодексу. За словами Олега Ляшка, в розданих парламентаріям матеріалах ці уточнення зайняли два десятки сторінок. Однак учора їх прийняли 258 голосами. Перший заступник глави парламенту Адам Мартинюк оголосив про те, що фракція Блок Литвина перейменована у фракцію Народної партії.
Вранці народні депутати привітали із днем народження своїх колег Миколу Катеринчука, Катерину Лук’янову та Андрія Найдьонова.
Під час засідання.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
