Податковий кодекс ухвалено

У четвер Верховна Рада 269 голосами ухвалила в цілому проект Податкового кодексу. На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд поправок до одного з найдискусійніших його розділів — про спеціальні податкові режими, та оскільки жодну із пропозицій так і не було враховано, то розділ, який стосується спрощеної системи оподаткування підприємців, ухвалено в запропонованому профільним комітетом варіанті. Він, зокрема, передбачає, що на застосування спрощеної системи оподаткування можуть претендувати фізичні особи-підприємці, річний обсяг доходу яких не перевищує 300 тисяч гривень, а за умови застосування ними касових апаратів обсяг доходу може сягати 600 тисяч гривень на рік. Тобто для тих підприємців, які працюватимуть без касового апарата, місячний обсяг доходу становитиме лише 25 тисяч гривень.

Чи достатньо цієї суми для того, щоб, сплативши зарплату, закупивши товар та заплативши за оренду торгового місця, ще й отримати прибуток, достатній для забезпечення життя підприємця та його родини? Крім того, кодекс передбачає, що у «підприємця-спрощенця» одночасно може працювати не більше чотирьох осіб, а для галузі громадського харчування — 8 осіб. Ставки податку для фізичних осіб-підприємців щороку встановлюватимуться сільськими, селищними та міськими радами. Зокрема, для підприємців, які здійснюють свою діяльність на території населених пунктів з населенням понад 500 тисяч осіб, щомісячний платіж має становити від 20 до 600 гривень, для населених пунктів з населенням від 150 до 500 тисяч осіб — від 20 до 400 гривень, для інших населених пунктів — від 20 до 200 гривень. Для «спрощенців», які провадять свою господарську діяльність за місцем державної реєстрації та в іншому населеному пункті України, ставку податку встановлено у розмірі 600 гривень на місяць.

Також законодавець визначив сфери діяльності, на які спрощена система оподаткування не поширюватиметься. Це, зокрема, стосується діяльності у сфері розваг, виробництва та роздрібного продажу підакцизних товарів, виробництва та роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів, видобутку, виробництва та інших видів діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, видобутку та реалізації корисних копалин, фінансової діяльності, операцій з нерухомим майном (у тому числі стосовно надання в оренду чи суборенду торгових місць та інших послуг на ринках та/або у торговельних об’єктах), оптової торгівлі та посередництва в оптовій торгівлі, діяльності з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення, зовнішньоекономічної діяльності, діяльності у сфері права, бухгалтерського обліку та аудита, реклами, добору персоналу, перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, роздрібної торгівлі виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, роздрібної торгівлі через Інтернет та деяких інших.

Разом з тим запропонований варіант спрощеної системи не такий уже й спрощений, оскільки малий бізнес фактично переводиться на систему загального бухгалтерського обліку. Бо якщо раніше підприємці лише записували свої продажі до журналу, то віднині їм доведеться вести повний товарний облік. Отож Ксенія Ляпіна, закликаючи внести зміни до ст. 297, котра регламентує порядок ведення обліку, сказала: це означає, що кожне переміщення товару треба фіксувати у журналі. Наприклад, продавець, принісши з дому сумку товару на торговий лоток, мусить «переписати до книжки його кількість, а далі фіксувати кожен продаж», бо якщо не зійдуться товарні залишки, підприємець може втратити право на спрощену систему. Саме це положення, за словами народного депутата, хвилює підприємців чи не найбільше, оскільки «робить їх предметом і об’єктом постійної корупції». Однак пропозицію К. Ляпіної про запровадження простішого порядку обліку — щоб до книжки записувалися лише доходи у разі здійснення торгової операції — підтримано не було.

Перед голосуванням за прийняття проекту Податкового кодексу в другому читанні слово було надано міністру фінансів Федору Ярошенку, котрий запропонував завершити розгляд внесених пропозицій та ухвалити документ у цілому. Крім того, він зазначив, що Мінфін протягом доби розгляне додаткові пропозиції та подасть їх на розгляд парламенту, «щоб внести зміни до вже прийнятого Податкового кодексу». Заперечуючи проти такого підходу, К. Ляпіна попередила, що в разі поспішного ухвалення кодексу парламент буде змушений ще до Нового року «сто разів» повертатися до внесення змін, а після Нового року — «ще двісті разів».

Перед тим, як ставити законопроект на голосування, Голова Верховної Ради В. Литвин наголосив, що всі, хто брав участь у роботі над кодексом, знають, наскільки вона була складною. Причина цього в тому, що потрібно було знайти компроміс між тими, хто платить податки, і потребами та зобов’язаннями держави, які вона має виконувати, насамперед у соціальній сфері. Він, зокрема, звернув увагу парламенту на те, що на сьогодні в Україні існує 156 видів пільг, тож не дивно, що в 2010 році для виконання соціальних законів бракує 140 мільярдів гривень. Водночас глава парламенту запропонував парламентаріям «ретельно відстежувати виконання і впровадження цього закону і приймати відповідні рішення». Після ухвалення Податкового кодексу в другому читанні та в цілому Голова Верховної Ради доручив Комітету з питань податкової та митної політики доопрацювати разом з Міністерством фінансів 32 сторінки уточнень до цього документа, щоб перед підписанням закону та скеруванням його на підпис до Президента парламент, відповідно до статті 131 Регламенту, проголосував за ці зміни.

На початку вечірнього засідання 253 парламентарії проголосували за виключення із закону про Регламент Верховної Ради положення про відкрите голосування народних депутатів шляхом подачі іменних бюлетенів.