Контрольні матчі. 17 листопада. Китай — Латвія. 1:0. Чорногорія — Азербайджан. 2:0. Оман — Білорусь. 0:4. Росія — Бельгія. 0:2. Словаччина — Боснія. 2:3. Естонія — Ліхтенштейн. 1:1. Аргентина — Бразилія. 1:0 (переможний гол на 90+1 хвилині забив Мессі). Болгарія — Сербія. 0:1. Угорщина — Литва. 2:0. Албанія — Македонія. 0:0. Ізраїль — Ісландія. 3:2. Данія — Чехія. 0:0. Люксембург — Алжир. 0:0. Австрія — Греція. 1:2. Нідерланди — Туреччина. 1:0. Італія — Румунія. 1:1. Польща — Кот-д’Івуар. 3:1. Швеція — Німеччина. 0:0. Північна Ірландія — Марокко. 1:1. Ірландія — Норвегія. 1:2. Словенія — Грузія. 1:2. Англія — Франція. 1:2. Португалія — Іспанія. 4:0.
Швейцарія — Україна. 2:2. Голи: Фрай, 40, 62, Ярмоленко, 48, Коноплянка, 75.
Швейцарія: Волффі, Лігштайнер (фон Берген, 72), Джуру, Аффолтер, Циглер, Барнетта (Шакірі, 46), Інлер (Фернандес, 46), Швеглер (Костанцо, 66), Штокер (Давид Деген, 85), Якін, Фрай (Бен-Галіфа, 77). Тренер — Оттмар Гіцфельд.
Україна: П’ятов, Мандзюк, Чигринський, Ракицький, Федецький, Михалик (Степаненко, 65), Алієв, Тимощук, Ярмоленко (Олійник, 74), Коноплянка (Морозюк, 87), Девич (Мілевський, 46). В. о. тренера — Юрій Калитвинцев.
Рефері — Серж Гуменні (Бельгія).
Женева. «Стад де Женев». 12 000 глядачів. 4 градуси.
Нам обіцяли, що експерименти зі збірною України завершаться матчем зі Швейцарією. І надалі наша команда, спираючись на обране коло виконавців, цілеспрямовано готуватиметься до фінальної частини Євро-2012. Як то кажуть, поживемо — побачимо. Декларації одне, реальне життя — зовсім інше.
Утім, наша команда завершила рік, можна вважати, з непоганим результатом. Швейцарська команда — досить сильний суперник, її тренер Оттмар Гіцфельд — авторитетний і досвідчений фахівець. Тому нічию на полі такого колективу можна віднести до активу.
Інша річ — рівень гри, котру демонструє українська команда. Злагодженою, збалансованою поки що її, на жаль, не назвеш. Хоч наших футболістів у небажанні битися, відсутності самовідданості і завзяття не звинуватиш жодним чином. Але попри всі ті потуги технічний брак у передачах, недостатня виконавська майстерність зводять нанівець найкращі наміри. Це яскраво підтвердив поєдинок у Женеві.
Грубі помилки українців в обороні дали змогу ветеранові швейцарської збірної Себастьяну Фраю (виступає за італійську «Фіорентину») завдати двох влучних ударів. Спершу зі штрафного, вдруге — з близької відстані.
Однак не малюватимемо геть усе чорними фарбами. Адже були у нас і привабливі моменти. Хоча б у тих випадках, коли українські футболісти забивали. Слід сказати, що Юрій Калитвинцев зробив вдалу заміну, випустивши на поле Мілевського. Це він заробив штрафний, який вдало виконав Алієв. А справу до логічного кінця довела... спина Ярмоленка, котрий опинився на шляху м’яча.
Маленьким шедевром я назвав би потужний і влучний удар Коноплянки (на знімку) здалеку, після якого м’яч влетів у «дев’ятку». Яскравий момент, нічого не скажеш.
Попереду в нашого колективу проведення аналізу виступів у році 2010-му. Має відбутися велика робота у плані визначення генеральної стратегії підготовки. Адже час спливає, і до початку фінального турніру Євро-2012 його залишається не так уже й багато. Наступного року, якщо вірити інформації, котра надходить із ФФУ, збірна України може провести 17(!) контрольних поєдинків. І серед суперників чимало представників світової еліти.
Зрозуміло, що скористатися всім цим варто з максимальною користю. Але поки що ми не маємо офіційного тренера збірної. Чи залишиться Юрій Калитвинцев, чи, може, прийде хтось інший, а розкачку треба вже забути і робити конкретні справи, бажано за чітким планом.
