Коли слухаємо оповіді чи читаємо про долі історичних особистостей, то малюємо в уяві їхні портрети. Добре, якщо збереглися зображення цих людей, створені художниками, фотомайстрами. Нині залишити нащадкам власний портрет — не проблема. А колись...
Ось, приміром, дослідники вже друге століття поспіль сперечаються, яким саме був Устим Кармелюк — подільський народний месник, якого сучасники дедалі частіше називають модним слівцем «рекетир» або вважають бандитом? Якби був його портрет, то психологи могли б за ним провести дослідження і розпочати дискусію: чи здатна така людина скоїти злочин? Але ж портрет є: полотно Василя Тропініна «Українець середніх років». Упродовж тривалого часу вважалося, що саме Устима зобразив відомий російський художник. Нині це твердження ставлять під сумнів.
Коли саме Тропінін потрапив на Поділля? Народився він у селі Карпово Новгородської губернії. Був кріпаком графа Моркова, за його наказом навчався кондитерської справи в Петербурзі. Водночас відвідував також безплатні уроки малювання в Академії мистецтв, а з 1799 року навчався там як «сторонній учень». З вересня 1804-го приїхав у графські володіння в Україну — в село Кукавка (нині Могилів-Подільського району на Вінниччині). Після другого поділу Польщі (1793 рік) Поділля увійшло до складу Росії. Російським вельможам та урядовцям щедро роздавали землі — королівщину, староства, конфісковані маєтки. У Подільській губернії землі отримали, зокрема, князь Потьомкін, його племінниці Браницька та Скавронська, графи Безбородько, Шереметьєв, Гудович, а також брати Моркови, один з яких і був паном художника. До подільського періоду творчості Тропініна належить картина «Весілля в селі Кукавці», декілька портретів українських селян. Художник спроектував і розписав тамтешню церкву.
Граф Аркадій Іванович Морков був відомим російським дипломатом. Катерина ІІ подарувала йому села під Кам’янцем — Довжок, Карвасари, Підзамче, Татариски, Янчинці, Голосків, Кептинці. Після смерті імператриці з 1796 року Морков відійшов від справ і впродовж чотирьох років мешкав у Кам’янці-Подільському. Його брат Іраклій одержав від Катерини Сальницьке староство. Йому також дісталася й Кукавка, конфіскована разом з іншими селами у шляхтянки Катерини Косалівської за відмову присягнути на вірність імператриці. В ці маєтки Іраклій Морков відправив частину своєї челяді, серед неї і Василя Тропініна.
Виконуючи примхи своїх панів, Тропінін приїздив у Кам’янець, де займався малярством. У 1818 році він потрапив до фортеці, яка на той час правила за тюрму, і де було ув’язнено «розбійника» Кармелюка. Можливо, митець створив саме його портрет. Принаймні так вважав видатний український історик мистецтва Кость Широцький. Нині цей твір Тропініна під назвою «Українець середніх років» зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва, другий варіант — у Нижньотагільському музеї образотворчого мистецтва.
Версію Широцького підтримав художник-графік Володимир Гагенмейстер, який у 1916—1933 роках керував Кам’янець-Подільською художньо-промисловою школою. 1924-го Гагенмейстер створив літографію «Устим Кармелюк» за мотивами Тропінінового «Українця середніх років». Портрет увійшов до всіх українських енциклопедій і підручників як портрет Кармелюка.
А тепер повернемося до біографії самого Устима Кармелюка. Легендарного народного героя ув’язнювали в кам’янецькій фортеці в 1814, 1818, 1823 роках. Тропінін міг намалювати його лише в 1818-му (в інші роки його не було в Україні). На цей час Устиму Кармелюку виповнився 31 рік. Чи ж міг він бути літньою людиною з сивими скронями і вусами, яка постає з портрету «Українець середніх років»?
— Чоловічі портрети, написані Тропініним на Поділлі, прикметні тим, що художник намагався проникнути в характери героїв, — обгрунтовує власну версію подільська дослідниця Валентина Вінюкова. — Одягнені портретовані у святкове вбрання, кожна деталь якого ретельно виписана. Із цієї низки випадає «Портрет молодого селянина». На ньому зображено молодого вродливого чоловіка на тлі складеної з каменів стіни, що нагадує кладку Папської вежі, в якій тричі ув’язнювали Кармелюка. Вродливе видовжене обличчя. Верхній одяг схожий на тюремний халат. Це зображення не відповідає описам Кармелюка в офіційних документах: «На зріст 2 аршини і 6,5 вершка. Обличчя кругле, ніс помірний, волосся на голові, бровах, вусах і бороді світло-русяве, очі блакитні». Достеменно знаємо лише таке: 1818 року Тропінін, супроводжуючи Іраклія Моркова в поїздці до брата, таки відвідав Кам’янець, тоді ж у фортеці намалював одного з в’язнів. Але чи то був Устим Кармелюк, чи хтось інший — досі не з’ясовано...
