Нині, за оцінками експертів, за кордоном мешкає щонайменше два мільйони громадян України. З них у виборчих списках зареєстровані 500 тисяч. Водночас на останніх дочасних виборах Президента проголосувало лише 70 тисяч українців. Та навіть така кількість бажаючих зробити свій вибір змушена була вишиковуватись у довжелезні черги. Як змінити ситуацію та забезпечити реалізацію конституційних прав закордонних українців, з’ясовували під час однойменного круглого столу.
Власне, нині на розгляді в парламенті перебуває проект закону «Про внесення змін до законодавчих актів щодо забезпечення голосування за кордоном».
Як повідомив співавтор законопроекту, народний депутат Олег Бондарчук, документом передбачається, що виборчі дільниці створюватимуть не лише на території дипломатичних установ (як це передбачено у чинному законодавстві), і не тільки на постійній основі. Тобто закордонна виборча дільниця може діяти на тимчасовій основі при українських інформаційних культурних центрах, освітніх закладах, земляцтвах тощо. «Утворюватимуться ці дільниці Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ, внесеним на підставі звернень громадських об’єднань на основі не менше як 500 клопотань громадян», — повідомив депутат.
Щоправда, утворення додаткових дільниць, навіть на тимчасовій основі, зумовлює низку проблем. Одна з них — фінансова.
Водночас, за словами представника ведення та адміністрування Державного реєстру виборців Олени Кіцюк, на дільниці, утвореній поза межами дипломатичної установи, неможливо буде забезпечити дотримання вимог українського законодавства. «Ми не можемо також гарантувати безпеку на таких дільницях. Виникатимуть проблеми і щодо матеріально-технічного забезпечення, з доставкою виборчих матеріалів як на дільниці, так і з них», — зауважила вона. Окремо, за словами представниці Держреєстру, постане питання щодо членів виборчих комісій: «вони мають бути професійними і працювати на постійній основі».
Саму ідею розширення кола виборців та спрощення роботи дільничних комісій вона назвала актуальною. На думку О. Кіцюк, при одній дипломатичній установі цілком можна було би організувати щонайменше дві дільниці. «Йдеться, зокрема, про ті дипустанови, які володіють кількома приміщеннями», — сказала вона.
А ще, за її словами, питання забезпечення виборчого права закордонних українців можна вирішити, скажімо, через дострокове голосування. Тобто надати можливість голосувати не лише один день, а, наприклад, днів 10, або за допомогою дистанційного голосування: поштового або електронного. «Ми декілька років вивчали іноземний досвід, який досить давно і успішно працює в багатьох країнах, і жодних проблем не виникає. Тож ми могли б піти таким шляхом», — зауважила О. Кіцюк.
Утім, запропонований для обговорення законопроект навіть у разі його схвалення вже нині навряд чи буде корисним під час цієї виборчої кампанії. Це розуміють усі учасники круглого столу. Щоправда, припускає Олег Бондарчук, новообраний парламент може пропрацювати ще менше, ніж нинішній. Адже перегони за змішаною системою не відповідають запитам суспільства, тому зміни до закону можуть стати в нагоді значно раніше, ніж ми думаємо.
Цифра
За даними МЗС, відкриття однієї нової закордонної виборчої дільниці потребуватиме додаткових витрат з бюджету в сумі від 250 до 300 тисяч гривень.
Вл. інф.
