Якщо хоча б поверхнево відстежувати сучасний процес законотворення, можна помітити — серед документів, що розглядаються у Верховній Раді, суттєво побільшало проектів, які стосуються адаптації нашого законодавства до європейських стандартів. Очевидно, в такий спосіб влада на практиці закріплює задеклароване бажання вступу до Євросоюзу. 
Та як позначаються такі семимильні кроки на документах, які пропонується народним обранцям ухвалювати, як то кажуть, з жару, з полум'я? Шукати компроміс між необхідністю ухвалення документів та їх якістю депутатам довелося під час останнього засідання парламентського Комітету з питань науки та освіти. Серед чималого переліку документів, запланованих до розгляду на зібранні, яке очолював перший заступник голови комітету Максим Луцький, депутати зупинилися, зокрема, на проекті змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності. Від Кабміну на цей законопроект парламентарії чекали більш як три роки. І ось нарешті 2 листопада його включено до порядку денного сесії.
«Необхідність ефективної правової охорони інтелектуальної власності для України зумовлюється обраною нею стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпечення соціальної орієнтації економіки та інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися, насамперед, на активізацію власного інтелектуального потенціалу», — зазначають ініціатори законопроекту, серед яких і прізвище Прем'єр-міністра Миколи Азарова. Удосконалити мають намір Цивільний кодекс та спеціальні закони з питань промислової власності, зокрема, про охорону прав на винаходи і корисні моделі, на промислові зразки, на знаки для товарів і послуг, на топографії інтегральних мікросхем та на зазначення походження товарів, зазначив під час засідання комітету заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки Володимир Дмитришин. Він також підкреслив, що його відомство пропонує розглядати цей законопроект як першочерговий. Однак під час обговорення депутати підкреслювали, що положення урядового законопроекту не враховують низки зауважень, висловлених під час проведення парламентських і комітетських слухань. Йшлося передусім про створення апеляційної палати, розбіжності в Цивільному кодексі та профільному законі з приводу майнових прав роботодавця і винахідника тощо. 
До слова, чималий перелік зауважень до законопроекту міститься й у висновку науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Тож не дивно, що спочатку члени комітету хотіли повернути цей законопроект на доопрацювання автору законодавчої ініціативи. Проте, як зауважила секретар комітету Катерина Самойлик, наступного варіанта можна було б чекати ще років зо три, тож депутати прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей документ у першому читанні за умови подальшого врахування висловлених пропозицій. Залишається сподіватися, що в процесі підготовки до другого читання законопроект вдасться удосконалити так, щоб він справді наблизив нас до Європейського законодавства у царині інтелектуальної власності.