Продовжуючи тему самозахисту громадян у їх стосунках  із міліцією, сьогодні спробуємо  з’ясувати, які саме права нам гарантуються.
Спершу — про осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності. Вони мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіють мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Ще один важливий момент гарантує ст. 261 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка зобов’язує правоохоронців негайно повідомляти про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, її родичів, а на прохання — також власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
Якщо особу підозрюють у вчиненні злочину, то вона, як підозрювана, має право: знати, в чому підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав — на гарантування безпеки.
Варто зазначити, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу підозрюваним визнається: 
1. Особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину.
2. Особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. А затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, вправі лише за наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. За наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.
Знову-таки — про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з її родичів.
Ще один варіант — вас викликають на допит як свідка. По-перше, зробити це мають повісткою, яка вручається під розписку, а в разі вашої тимчасової відсутності — кому-небудь з дорослих членів сім’ї, житлово-експлуатаційній організації, виконкому селищної або сільради чи адміністрації за місцем роботи. Також можуть викликати телеграмою або телефонограмою. В повістці повинно бути зазначено, хто викликається як свідок, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки.
Перед допитом слідчий повинен повідомити, в якій справі він вас викликав, та роз’яснити права. До речі, ви можете самі написати свої показання, якщо не впевнені, що слідчий у протоколі запише все правильно. Допитувати можуть про факти, які стосуються справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. А ви в свою чергу за необхідності можете посилатися на ст. 63 Конституції, відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.
Ще одним важливим правом свідка є право на захисника, який в свою чергу має досить широкі можливості для вашого захисту. Так, він має право бути присутнім при допиті; надавати у присутності слідчого вам консультації, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім’ї чи близьких родичів; ставити з дозволу слідчого запитання, що підлягають занесенню до протоколу допиту; заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту. Зверніть увагу, що бути вашим захисником (обрати його ви маєте право самостійно) може бути не обов’язково адвокат, а й інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадку незгоди правоохоронців на «неадвоката» посилайтеся на ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України. Повноваження адвоката як захисника стверджуються ордером відповідного адвокатського об’єднання; адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання, — угодою, інші фахівці в галузі права — угодою або дорученням юридичної особи.