Після проголошення незалежності України наша держава взяла курс на розв’язання найактуальніших проблем державотворення, сприяння формуванню дієздатних інститутів громадянського суспільства, забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Зазначені проблеми могли бути успішно вирішені лише за умови формування ефективної національної нормативно-правової бази, провідне місце в якій належало б конституційному законодавству.

Проголошення в Конституції 1996 року України суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій діють принципи поділу влади й верховенства права, вимагало забезпечення належної якості ухвалюваних нормативно-правових актів, їх відповідності потребам правового регулювання суспільних відносин та загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, особливо у сфері утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Необхідною передумовою успішної реалізації Україною своїх завдань було її входження до світового і насамперед європейського співтовариства, що зумовлювало б її активну співпрацю з міжнародними організаціями у сфері реформування національної правової системи. З 1995 року наша держава є повноцінним членом Ради Європи, ставши яким, вона взяла на себе зобов’язання щодо подальшого вдосконалення національного законодавства відповідно до норм європейського права.

Рада Європи застосовувала різні механізми для сприяння їм у формуванні законодавства, що відповідало б європейським стандартам. Одним із ефективних інструментаріїв надання новим демократичним державам сприяння у розробці конституційного законодавства стала діяльність заснованої у січні 1990 року комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), яка відіграла важливу роль у прийнятті країнами Східної та Південно-Східної Європи конституцій, що загалом відповідали міжнародним стандартам стосовно захисту прав і свобод людини та громадянина.

Венеціанська комісія діє як експертна й дослідницька структура Парламентської Асамблеї Ради Європи у сфері розвитку та вдосконалення конституційного законодавства, завданням якої є вивчення правових систем держав—членів Ради Європи з метою їх зближення, аналіз проблем, що виникають у діяльності демократичних інститутів, сприяння притаманними їй засобами зміцненню та розвитку цих інститутів. комісія надає правову допомогу європейським державам у розробці законопроектів у сфері конституційного законодавства. За результатами їх аналізу вона ухвалює висновки, які мають рекомендаційний характер.

Відповідно до закону, прийнятого Верховною Радою України 22 листопада 1996 року, Україна приєдналася до Часткової угоди про Європейську комісію «За демократію через право» (Венеціанську комісію), прийнявши тим самим на себе зобов’язання активно співпрацювати з цією комісією. З 1997 року до її складу входить представник України, який призначається відповідним указом Президента України. Підготовку пропозицій щодо приведення законодавства України у відповідність із принципами та стандартами Ради Європи та інтеграцію його в систему міжнародного права забезпечує Міністерство юстиції України.

Крім Міністерства юстиції, Венеціанська комісія надавала експертні висновки щодо відповідних нормативно-правових актів та законопроектів на звернення Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Секретаріату Президента України, Державного комітету України у справах національностей та міграції, Інституту законодавства Верховної Ради України.

Водночас, на жаль, в Україні не створено чіткого механізму розгляду і врахування рекомендацій, що містяться у висновках Венеціанської комісії. Між тим висновки цієї авторитетної європейської інституції, адресовані нашій державі, містять корисні й слушні пропозиції, які, в разі їх урахування, сприятимуть удосконаленню національного законодавства.

У зв’язку з викладеним слушною і актуальною видається підготовка і видання колективом упорядників (до складу якого ввійшли відомі й авторитетні вчені та практики: В. О. Зайчук, С. В. Ківалов, О. Л. Копиленко, О. В. Лавринович, А. В. Портнов, В. М. Шаповал) «Збірника висновків Венеціанської Комісії щодо України»*. У ньому вміщено висновки комісії стосовно найбільш важливих аспектів конституційно-правового регулювання суспільних відносин в Україні, підготовлені за результатами аналізу положень Конституції, законів України, а також проектів законів про внесення до них змін.

Структура видання розроблена відповідно до проблем, яким присвячено висновки Венеціанської комісії. Зокрема, збірник складається з 11 розділів, серед яких «Прийняття Конституції України», «Конституційна реформа», «Референдум та вибори», «Виконавча влада», «Судова влада», «Місцеве самоврядування» тощо. Ознайомлення з ними надасть можливість поглянути на проблеми державотворення в нашій країні, його законодавчого забезпечення як з власних позицій, так і з позицій, що ґрунтуються на вироблених міжнародною спільнотою стандартах демократії, утвердження принципу верховенства права.

Висновки вміщено у відповідних розділах збірника в хронологічному порядку, що полегшуватиме пошук тих рекомендацій Венеціанської комісії, які стосувалися розв’язання проблем державотворення, що виникали в Україні на конкретних його етапах. Це дозволить належно оцінити правову значимість відповідних висновків як із позицій минувшини, коли проблеми виникали й розв’язувались, так і з позицій сьогодення, коли, скажімо, є можливість практичного сприйняття їхніх наслідків у системному зв’язку з реальними потребами правового регулювання суспільних відносин.

Об’ємна інформація, розміщена в передмові, дозволить читачеві ознайомитися з проблемами формування національного конституційного законодавства, статусом і формами діяльності Венеціанської комісії, проблемами розгляду й урахування її висновків в Україні тощо.

Пропоноване видання насамперед буде корисним народним депутатам України, працівникам органів державної влади та місцевого самоврядування у здійсненні ними законо- та нормотворчої діяльності. Збірник, без сумніву, також стане у пригоді науковцям, юристам-практикам, викладачам, аспірантам, студентам-правознавцям, а також усім, хто цікавиться питаннями розвитку конституційного законодавства в Україні.

Анатолій СЕЛІВАНОВ, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор.