Останнім часом дуже багато говорять з приводу приватизації підприємств вугільної галузі. Справді, роздержавлення окремих шахт може принести користь не тільки економіці країни, а й сотням тисяч жителів невеличких шахтарських містечок. Але, на жаль, в Україні вже є негативні приклади виведення вугільних підприємств з-під контролю держави. Один з таких прикладів — шахта «Білозерська».

Нагадаємо, 13 листопада 2008 року регіональне відділення Фонду держмайна під тиском судового рішення уклало договір оренди шахти, яка на той момент входила до складу державного об’єднання «Добропіллявугілля». Так шахта була виведена зі складу держпідприємства і стала ТДВ (товариством з додатковою відповідальністю) «Шахта «Білозерська». До цього вугільне підприємство приносило прибуток.

Минуло лише два роки, а нові господарі встигли так «дохазяйнуватися», що більшість жителів Білозерська сподіваються на повернення шахти знову до державної власності. Адже керівництво ТДВ не тільки не виконує своїх зобов’язань перед містом та працівниками, а ще і має намір прокласти нову лаву прямо під житловими будинками. Неважко здогадатись, які катастрофічні наслідки це може мати.

Але надії мешканців Білозерська таки можуть здійснитися. Господарський суд Донецької області 20 жовтня ухвалив рішення про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу шахти «Білозерська» з ТДВ «Шахта «Білозерська» і повернення шахти до складу ДП «Добропіллявугілля». Таке рішення суд ухвалив за позовом регіонального відділення ФДМ у Донецькій області через систематичне порушення орендарем умов орендного договору. Зокрема, орендар несвоєчасно розраховувався з орендної плати, не виконував заходи протипожежної безпеки та вимоги щодо створення безпечних умов праці і охорони навколишнього середовища. Крім того, новий власник допустив виникнення заборгованості із заробітної плати перед шахтарями в розмірі 10 мільйонів гривень. Також під час перевірки, яку провели кілька державних органів, з’ясувалося, що ТДВ «Шахта «Білозерська» накопичило борги перед Пенсійним та іншими державними фондами в розмірі 11 мільйонів гривень, незаконно занижує мінімальну тарифну ставку в зарплаті шахтарям та вчасно не оплачує оренду.

Більше того, керівництво шахти не тільки не виконувало зобов’язання, а й взагалі спробувало їх скасувати. До того ж тим самим шляхом, яким і отримало шахту — через суд. До речі, позов було подано 21 вересня 2010 року одразу після того, як регіональне відділення ФДМ звернулося до суду з проханням розірвати договір оренди.

Згідно з судовим позовом, ТДВ «Шахта «Білозерська» спробувало повністю відмовитись виконувати умови колективного та галузевого договорів, заходи протипожежної безпеки, виплачувати в повному розмірі платню працівникам та не допускати виникнення заборгованості із заробітної плати, не допускати скорочення чисельності працівників підприємства, а також відмовитись надавати Фонду держмайна довідки про заборгованість перед працівниками та повідомляти техніко-економічні показники підприємства, необхідні для здійснення контролю за станом держмайна. Якби суд задовольнив позов ТДВ «Шахта «Білозерська», то державі важко було б доводити невиконання зобов’язань, які скасовані.

Тепер стає зрозуміло, що передача шахти «Білозерська» в оренду було серйозною помилкою. Більше того, як повідомив в інтерв’ю виданню «Салон Дона і Баса» генеральний директор державного підприємства «Добропіллявугілля» Володимир Панібратченко, виведення окремих шахт зі складу державних вугільних об’єднань — дуже небезпечна практика. І яскравим прикладом може служити саме шахта «Білозерська», де сьогодні видно тільки негативні результати діяльності орендаря.

Якщо виводити окремі шахти з великого бюджетоутворюючого підприємства, то всім іншим шахтам вижити практично неможливо. Крім того, обсяги видобутку вугілля на різних шахтах відрізняються. Тому за рахунок високого видобутку вугілля одними шахтами об’єднання може підтримувати підприємства, що не виконують план, і виплачувати всім працівникам гідну заробітну плату та спрямовувати кошти на модернізацію відстаючих шахт, які зрештою можуть почати нормально працювати.

Володимир Панібратченко підкреслив, що в його державному підприємстві шахти підтримують одне одного, за рахунок чого досягається збалансована робота. Та й графіки введення і виведення нових лав формуються так, щоб падіння обсягів видобутку на одних шахтах компенсувалися за рахунок інших.

Той факт, що оренда шахти «Білозерська» не дала бажаного ефекту визнають і народні депутати, адже 14 жовтня на підприємстві працювали представники Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації. Як повідомив газеті «Сегодня» народний депутат Олександр Касянюк, до керівництва шахти є багато запитань. Зокрема, це утримання соціальних об’єктів. Котельні, наприклад, запустили тільки перед приїздом парламентської комісії.

Показово, що діяльністю ТДВ «Шахта «Білозерська» зацікавилися і правоохоронні органи. Нещодавно співробітниками Донецького обласного УБОЗ та Красноармійського районного ВБОЗ заарештовано заступника директора з перспективного розвитку шахти «Білозерська» Володимира Швеця. Згідно з офіційною довідкою, виданою слідчим відділом Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Донецькій області, прокуратурою «порушено кримінальну справу стосовно громадянина Володимира Швеця за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб».

Що ж потрібно було зробити, щоб опинитися під слідством за такими серйозними обвинуваченнями? У цьому намагалася розібратися місцева преса. В інтерв’ю «Донецьким новинам» заступник директора ТДВ «Шахта «Білозерська» з господарських питань, депутат Білозерської міськради Олександр Остапов розповів про деякі сумнівні факти встановлення контролю над ТДВ.

«Деяких працівників шахти могли примусово змусити переоформляти в нотаріуса в Олександрівці та Дружківці документи, що підтверджують частку власності в підприємстві кожного члена трудового колективу. Казали, треба зробити це дуже швидко — мовляв, шахта може піти в чужі руки і весь колектив залишиться ні з чим. Для поїздок до нотаріуса виділялися шахтні автобуси», — розповів Олександр Остапов.

У результаті цієї оборудки нібито з’ясувалося, що трудовому колективу шахти належить менш як 20 відсотків у статутному капіталі орендного підприємства, а решту 80 відсотків, за даними видання «Голос Донбасу», контролює компанія ТОВ «Екойл», яку керівництво шахти називає «інвестором». Згодом, мовляв, ці самі 80 відсотків перейшли до іншої компанії ТОВ «Білозерінвест», серед засновників якої Олена Тополова — дружина екс-міністра вуглепрому народного депутата Віктора Тополова.

Після того, як під тиском судового рішення Регіональне відділення Фонду держмайна України було вимушене укласти договір оренди цілісного майнового комплексу з ТДВ «Шахта «Білозерська», махінації набули більш матеріального характеру.

У своєму інтерв’ю Олександр Остапов стверджував, що на підприємство почали ввозити обладнання, яке обліковувалось за документами як нове, але насправді воно вже було у вжитку. Природно, що Олександр Остапов дав розпорядження охороні не пускати машини з таким обладнанням на територію шахти. Після цього всі охоронні функції були передані приватній фірмі з Донецька і повністю змінилася охорона підприємства.

Президент України Віктор Янукович під час призначення на посаду Генерального прокурора України Віктора Пшонки дав йому доручення розібратися з ситуацією в Білозерську. Мешканці міста сподіваються, що співробітники прокуратури справді розберуться в діяльності ТДВ «Шахта «Білозерська», але при цьому вони спілкуватимуться не тільки з керівництвом шахти, а й з простими людьми — городянами та шахтарями, які можуть багато чого розповісти.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.