Чи потрібен Одесі морський фасад?
Делегації міст-побратимів, що прибувають до Одеси — а їх понад 30, і це переважно морські міста (Генуя, Марсель, Циндао, Йокогама, Балтімор, Гданськ), — після знайомства з нею відчувають легке розчарування від відсутності тут набережної. Не можуть іноземні гості знайти пояснення, чому настільки прекрасна Одеса має такий сиротливий, щоб не сказати злиденний, вигляд з морських просторів.
Народний архітектор України професор Володимир Глазирін вважає, що Одеса, котра не має морського фасаду, дивиться на море городами. Це приватні будиночки, недоглянуті стежки, засмічені схили.
— А так бути не повинно, — каже Володимир Львович. — Автор першого плану забудови міста інженер-майор Франц Де Волан спроектував і побудував Приморський бульвар, який став морським фасадом Одеси.
На жаль, далі будівництва Приморського бульвару справа не пішла. А який має бути морський фасад? На це запитання абсолютно всі архітектори і будівельник дають чітку відповідь — повинні з’явитися красиві набережні з розвиненою інфраструктурою, з величезними пляжами. На пляжах необхідно створювати серйозні інженерні мережі з каналізацією та водопроводом. Повинні з’явитися транспортні вузли й зони відпочинку. Аксіома: в усьому світі всі приморські міста мають найкрасивішу архітектуру саме біля моря.
Основа ідеї морського фасаду міста закладена в проекті нового генерального плану Одеси. Колишній генплан, створений 1989 року, вже «відпрацьований матеріал». До слова, він не розв’язав багато проблем. Приміром, на момент його розробки територія Одеси становила 13,5 тисячі гектарів, а планувалося збільшення до 25 тисяч. Зрештою, місто розрослося лише до 16,2 тисячі гектарів. Передбачалося, що населення Одеси виросте до 1 мільйона 150 тисяч осіб, а такого не сталося.
Проект нового генерального плану Одеси працюватиме за інтенсивною схемою, а не екстенсивною. Не заглиблюватимемося в особливості «архітектурної конституції» Одеси, котру буде прийнято, як очікується, найближчим часом. Зачепимо питання, що прямо пов’язане з формуванням морського фасаду міста. Йдеться про забудову морських схилів.
Суперечки про те, забудовувати їх сучасними готелями, оздоровчими комплексами, концертно-виставковими залами або перетворити на садово-паркову зону, не стихають ні на день. Аргументи сторін практично співзвучні — й екологи, й архітектори піклуються про місто, про якість життя одеситів
Серйозно, на професійному будівельному рівні морськими схилами стали займатися в 60-х роках минулого століття. Розв’язання проблеми морських схилів — це перший, найбільш фінансово ємний і довгостроковий за часом виконання крок із формування морського фасаду Одеси.
Сьогодні на бровці морського берега, а це трохи менш як 30 кілометрів у межах міста, височіють житлові хмарочоси, багатоповерхові розважальні комплекси. Насправді всі ці споруди, як вважає кандидат технічних наук, начальник міського управління інженерного захисту території Одеси Володимир Соколов, із найпершого дня введення їх в експлуатацію є об’єктами, небезпечними для життя людини. Тому що найпотужніші навантаження на ґрунт на верхній кромці морського берега можуть активізувати рух землі навіть на укріплених ділянках.
«Траса здоров’я» стала «хворою головою»
Понад морським берегом проходить «траса здоров’я» — одне з найулюбленіших місць відпочинку одеситів. Вона створювалася винятково для спортивних і оздоровчих цілей: нею заборонявся рух будь-якого транспорту, крім велосипедного. Тут намотували кілометри бігуни, лижники, любителі здорового способу життя. «Траса здоров’я» останнім часом стала «хворою головою» для одеситів. Дев’ять будівельних об’єктів одночасно зводиться поряд із нею. Всі вони, звісно, створюють величезні незручності для городян, а в деяких місцях просто знищують «трасу» як таку на очах у мільйонного міста. І в цьому разі мало хто згадує про морський фасад міста. Якщо пройти морським берегом від пляжу Ланжерон до 16-ї станції Великого Фонтана, то побачиш, що рекреаційна зона стискається, немов шагренева шкіра. На 8-й станції Великого Фонтана зводять 20-поверховий комплекс особистих апартаментів. Просто на піску, за декілька метрів від моря, всупереч вимогам Земельного та Водного кодексів України, будують готелі, ресторани, розважальні центри, будинки відпочинку.
Здавалося б, архітекторам тішитися треба — ось вони, перші елементи майбутнього морського фасаду Одеси. А зодчі обурюються і б’ють на сполох, закликаючи зупинити хаотичну забудову морського узбережжя.
Відповідно до вимог Генерального плану Одеси передбачається будівництво великого парадного виходу до моря по лінії залізничний вокзал—Театр музичної комедії—провулок Віце-адмірала Азарова. Один із проектів архітектурно-планувального рішення пропонує створення широкої еспланади, що веде від Французького бульвару, площі з Театром музичної комедії до моря, й будівництво в її прибережній частині готельних комплексів. Тобто йдеться про комплексне формування морського фасаду Одеси. І в цю схему ніяк не вписується хаос із точковою забудовою морських берегів і схилів. Це — точка зору архітекторів.
У захисників навколишнього середовища прямо протилежна думка: морський фасад місту не потрібен, він не склався історично й не треба його створювати. Екологам миліше серцю й душі зарості дикої акації, ніж повітряні, немов ширяючі в небі, корпуси й будинки на морському березі. Хто правий?
Суперечки тривають не один рік. А тим часом правдою, а де й неправдою забудовники вибивають дозволи на будівництво в прибережній зоні, в районі піщаних пляжів. Через кілька років будинки, що нависають над морськими кручами, почнуть сповзати до моря, руйнуватися буквально на очах. Такий висновок роблять фахівці-сейсмологи, попереджаючи про небезпеку руйнування готелів, пансіонатів, приватних апартаментів, вілл. Та чи про морський фасад міста тоді доведеться думати?
Коментар фахівця
Владимир ГЛАЗИРІН, народний архітектор України, професор:
— На морських схилах на глибині 20 метрів знаходиться шар так званих девонських блакитних глин, по яких, власне кажучи, повзе верхній шар ґрунту. Що більше морські схили втрачають свою стрімкість, то небезпечніші вони для будівництва. Під час уположування схилів дуже важливо «пригрузити» нижні тераси. А для того, щоб ґрунт не «випирав», необхідно зробити шпунтову стіну з паль. Це, звичайно, дорожче, ніж будівництво на рівному місці, але сьогодні технічно така проблема вирішується. А вирішувати її все одно доведеться, тому що з кожним роком аварійна ситуація на схилах тільки погіршується. Будівництво готельних комплексів буде не лише стабілізувати зсувну ситуацію, а й почне формувати той морський фасад, про який упродовж останніх ста років так багато говорять в Одесі.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.