Цього разу тему для матеріалу знайшла, не встаючи з-за комп’ютера. До донецького корпункту газети звернулися мешканці Макіївки, які поскаржилися на те, що по їхній вулиці у кварталі №40 селища «Объединенный» постійно тече вода, тоді як у кранах води — нуль. За зверненням підготувала листа міському голові з проханням розібратися в ситуації.
Перед тим, як відправити запит факсом, зайшла на офіційний сайт Макіївської міськради в пошуках телефону приймальні градоначальника. Зайшла і... заблукала. Чого там тільки немає! Герб, прапор та гімн «Макіївка —перлина ти Донбасу!». Табличка з інформацією про кількість підготовлених до опалювального сезону котелень та будинків. Проект реконструкції центрального парку з аквапарком та зоною для пікніків. Навіть інформація про арешт майна боржників за комунальні послуги. Немає лише одного — телефону приймальні міського голови Олександра Мальцева. Відвідувач сайту, втім, може помилуватися красивим фото градоначальника. Відправити йому електронного листа. А з докладної біографії Олександра Миколайовича дізнатися, як заповзято він у молодості працював у студентських будзагонах і навіть познайомився там же з майбутньою дружиною. Старанно перечитавши перелік заслуг макіївського голови перед громадою, державою та церквою, я зітхнула й полізла до старих добрих «Жовтих сторінок», аби взяти звідти телефон приймальні.
Ситуація із «телефонною таємницею» змусила ближче придивитися до сайтів інших міських рад області. На головній сторінці сайту Маріупольської міської ради зазначено поштову, електронну адресу та телефон чергового. Набираю чергового і прошу сказати номер факса у приймальні міського голови. В жіночому голосі по той бік дроту чую вагання. «Я вам дам телефон приймальні, а який там факс, самі спитайте», — відповідає співрозмовниця. Записую телефон. Зрештою, не так уже й погано. Лише два дзвінки — і телефон у мене в кишені. Точніше, в записнику.
Вирушаю на «північ» — на сайт Краматорської міської ради. На сторінці «Виконавчий комітет» бачу посилання: «Телефонний довідник». Ну, нарешті, гадаю, хоча б тут інформацію не заховали. Може, номер першої приймальні знайдеться за один-два кліки? Тисну на посилання — і... Браузер пропонує мені закачати заархівований файл. Зберегти, розпакувати, перевірити на віруси, відкрити, знайти потрібний телефон — навряд чи таку процедуру можна вважати доступною. Єдине, за що варто віддати належне адміністрації сайту, — за лаконічну біографічну довідку міського голови Геннадія Костюкова. Порівняно зі своїми колегами з Макіївки та Маріуполя Геннадій Андрійович — просто взірець особистої скромності.
На сайті enakіevoіnfo. net оприлюднюються регуляторні акти Єнакієвської міської ради. Однак телефонів виконкому ви там не знайдете. Все спілкування з адміністрацією — винятково віртуальне. Мою втечу із сайту прискорив заголовок та початок публікації на головній: «Операция «Бюджет» обеспечивает наполнение бюджета. С целью безусловного выполнения протокола совещания Премьер-министра Украины Азарова Н. Я...» Зате на неофіційному міському порталі телефон голови ради знайшовся швидко — так само, як і начальників інших відділів. Отже, приватники більше розуміються на тому, що саме потрібно відвідувачам, ніж чиновники, які отримують зарплату з наших податків?
Не без труднощів, але вдалося відшукати телефон приймальні голови й на інтернет-сторінці Шахтарської міської ради. Найбільш «розсекреченою» виявилася Горлівська міська рада: на офіційному сайті тут зазначені телефони як міського голови, так і всіх його заступників, начальників управлінь та відділів. Щоправда, це — заслуга попереднього градоначальника Івана Сахарчука. Тепер у місті новий голова — Євген Кльоп. Залишається сподіватися, що в нового господаря кабінету вистачить здорового глузду не ховати корисну інформацію від громадян.
Зате на сайті Донецької обласної ради й блукати не треба: на головній сторінці одразу зазначені телефони приймальні голови ради Андрія Шишацького. Щоправда, біографії керівника області з докладним переліком його численних заслуг перед народом ви не знайдете. А може, й не треба?
