Чи бути новій економічній конституції

— Головна претензія до цього кодексу з боку комуністів полягає у тому, що він не враховує ситуацію, коли олігархи мають поділитися з бідними. Йдеться про прогресивний податок, про податок на розкіш та про захист малого та середнього бізнесу. Бо у ситуації, коли майже всі великі підприємства сьогодні фактично «лежать», це єдина можливість зберегти робочі місця, а значить, зарплату та відрахування у Пенсійний фонд. Отже, якщо Податковий кодекс не враховуватиме цю основну претензію — голосувати за нього не можна. Остаточного рішення, чи підтримуватиме фракція кодекс, поки що немає. Його маємо ухвалити на сьогоднішньому засіданні фракції, перед початком сесії. Але, гадаю, ми навряд чи будемо його підтримувати. Хоча у Партії регіонів достатньо голосів, щоб ухвалити позитивне рішення, незважаючи на позицію колег по більшості. Маю на увазі комуністів та Блок Литвина. Якщо на Банковій буде прийнято рішення про ухвалення цього кодексу, то, впевнений, він отримає необхідну кількість голосів.

Жертвами цього кодексу однозначно стануть малий та середній бізнес. Адже він розроблявся за ініціативи пана Тігіпка, який відстоює інтереси потужного банківського капіталу.

— Ухвалення цього кодексу є брутальним порушенням іншого кодексу — Бюджетного. Сама постановка питання, що документ набере чинності з 1 січня 2011 року, абсолютно антизаконна і неконституційна. Його має бути знято як документ, внесений на розгляд з порушенням закону про Регламент. Проте відповідні ініціативи народних депутатів просто не реєструються. Якщо ж говорити про сам документ, то він не є кодексом розвитку підприємництва. Особисто я, як і більшість фракції, голосуватимемо проти.

Заради справедливості мушу сказати: кілька моїх поправок все-таки було враховано, але ознайомитися з проектом ще не встиг. Проте вже можна констатувати, що найбільше кодекс вдарить по малому та середньому бізнесу. Я щойно повернувся з Одеси і можу сказати, що за час правління біло-блакитної команди 19 відсотків підприємств уже закрилися. І це лише в Одесі.

— Незважаючи на те, що Податковий кодекс подають вдруге, його філософія залишилася незмінною — підтримати великий капітал. У проекті враховано всі його забаганки. Податковим кодексом не регулюється, зокрема, оподаткування іноземних фірм зі спільним капіталом, що дасть можливість великому бізнесу ухилятися від сплати податків. Водночас фактично ліквідується клас людей, які працювали на спрощеній системі. Формальне збільшення річного обсягу коштів з 300 тисяч гривень до 600 не розв’язує проблему. Особисто я подавав правки, щоб цю суму збільшили хоча б до мільйона гривень. Ідея була така, щоб фірми, які мають річний оборот до 100 тисяч доларів на рік, могли працювати за спрощеною системою.

Ще одне неподобство, яке залишилося в кодексі, — це розширення прав перевіряючих органів. Так, норму, яка дозволяла описувати приватне майно підприємців, прибрали, але залишалася норма, за якою інспектор у будь-який час, без попередження, може прийти у будь-яке службове, виробниче приміщення з перевіркою. За ним закріплюється право опитувати не лише директора, бухгалтера, а й простих працівників. Тобто розділ адміністрування і жорсткі заходи залишилися. Це основні претензії до цього документа. Тому Блок Юлії Тимошенко і «НУ—НС», наскільки я знаю, прийняли рішення не підтримувати цей кодекс у другому читанні і в цілому. Натомість пропонуємо відправити його на доопрацювання. Як варіант ми пропонуємо ухвалити як окремий закон розділ адміністрування, прибравши з нього драконівські заходи. А з 1 січня 2011 року спокійно опрацювати і прийняти Податковий кодекс, з тим, щоб він набрав чинності з 1 січня 2012 року. Це наша конструктивна пропозиція для влади, бо часу для запровадження нових правил вже не залишилося.

Якщо його буде запроваджено у такому вигляді — це катастрофа і для звітності, і для бухгалтерів, які не встигнуть перейти на нову систему з 1 січня. Загалом кодекс більше націлений на фіскальні цілі, ніж на стимулюючі до розвитку. Так сталося, зокрема, тому, що писали його не економісти, а податківці, головна мета яких — здерти побільше коштів у бюджет.

— Рішення підтримувати кодекс чи ні прийматимемо після розгляду всіх чотирьох тисяч поправок. Подивимося, що з нього вийде, а потім прийматимемо рішення. Нас влаштує все, окрім того, щоб постраждав малий та середній бізнес. Тож дивитимемося, які поправки будуть враховані, які ні. Все інше написано розумно. Врешті, колись реформи все-таки потрібно проводити. А коли проводиш реформи, не буває так, щоб усе і всім подобалося.

— У понеділок новий проект Податкового кодексу тільки видали керівникам фракцій. Це чотири томи порівняльної таблиці. Звісно, що є питання з проблем малого та середнього бізнесу. Однак не забуваймо, що цей кодекс написано в умовах світової кризи, складної бюджетної ситуації в країні, тому він, безумовно, не зовсім об’єктивний. Цей варіант Податкового кодексу, на мою думку, має головний недолік — вигляд фіскального документа. А має забезпечувати певний прогрес. Скажімо, навіть у країнах розвиненої демократії платити податки — це почесний обов’язок. У нас з такою редакцією проекту це важко навіть уявити. Якщо блокування трибуни затягнеться — про що вже попереджає опозиція, — то, безумовно, процес прийняття економічної конституції затягнеться. Хоча, припускаю, кодекс можуть ухвалити до кінця цього тижня.

— Податковий кодекс не прогинатиметься під якусь одну групу. Не буде так, що одні радітимуть, інші плакатимуть. Кожен намагається побачити себе в цьому кодексі, він правильно бачить, але бачить поза контекстом країни. А ми бачимо всіх і намагаємося зробити так, щоб добре було всім. Ми не намагаємося лобіювати інтереси якогось окремого напряму, окремої галузі, сфери діяльності, ми намагаємося знайти компроміс. Тобто буде баланс. З одного боку, гарантуються надходження до держбюджету, а з другого — відкривається перспектива для розвитку бізнесу, реального сектору економіки, але на шляхах компромісу. Ми дивимося на кодекс з позиції країни. Водночас усі повинні розуміти: влада дуже сильна, й вона нікому не дозволить розмовляти з нею мовою ультиматуму. Мова ультиматуму з нинішньою владою — це безперспективний шлях. Ми готові сідати за стіл переговорів, вести діалог, обговорювати, пояснювати, доводити, погоджуватися, але мова ультиматуму — це безперспективна розмова із владою. Кожна сфера лобіює свій інтерес, не бачачи нічого навколо. А ми бачимо всю країну: і пенсіонерів, і дітей, і інвалідів, і ветеранів.

Єдиний, хто може начудити, — це опозиція. Якщо вона спробує заблокувати, тоді ми будемо змушені прийняти кодекс одним рішенням, без обговорення. Але так буде тільки гірше. Ми готові розглядати кожну статтю, навіть якщо для цього знадобиться продовжити всі робочі дні до дванадцятої години ночі. Тобто буде кропітка праця протягом декількох днів. Рішення прийматиметься з урахуванням інтересів усієї країни.