Саме з такого заголовка почалася в «Голосі України» серія публікацій про події 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку і Вашингтоні. Тоді увесь світ завмер біля телеекранів, спостерігаючи за тим, як один за одним у вежі-близнюки врізаються літаки, як задимленими вулицями Нью-Йорка біжать люди, як за кілька годин після теракту розвалюється Всесвітній торговий центр, уриваючи тисячі людських життів. Шок і жах переживали люди у всіх країнах світу, попри політичні переконання і релігію. Усі розуміли, що тепер світ зміниться, і боялися змін.
2001 рік
У всіх газетах, і в тому числі нашій, теракти 11 вересня стали темою номер один цілого місяця. Щодня «Голос України» вів хроніку трагічних подій. Так, 13 вересня ми повідомляли: «Учора тривали рятувальні роботи в Нью-Йорку і Вашингтоні — на місцях жахливих терактів. Справжні масштаби втрат залишаються незрозумілими. За попередніми даними, тільки в будинку Пентагона загинуло до 800 осіб. Близько 270 вважаються загиблими в чотирьох викрадених терористами пасажирських літаках. Пожертвували своїми життями 265 пожежників із числа тих, які першими прибули до місця катастрофи. 85 поліцейських вважаються такими, що безвісти пропали. Але, звичайно, основну кількість жертв приховують руїни Всесвітнього торгового центру, в які врізалися захоплені терористами «Боїнги». Вважають, що в будинках перебували десятки тисяч людей. Деякі з тих, хто вижив під завалами, вчора дзвонили із цього пекла й просили про допомогу». А вже в номері від 18 вересня ми писали, що мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані повідомив, що кількість зниклих у результаті атак на Всесвітній торговий центр зросла до 5 097 осіб.
Одночасно загострювалася й політична обстановка у світі. Уже наступного дня після терактів президент США Джордж Буш сказав, що «не бачить різниці між терористами й тими, хто дає їм притулок». Він пообіцяв, що США помстяться.
Зараз цікаво згадати, що вельми сумнівної слави найвправніших терористів у світі відразу після 11 вересня хотіли привласнити багато організацій, серед яких не було «Аль-Каїди». «Першою відповідальність за скоєне взяла на себе організація «Червона армія Японії»: це, мовляв, була помста за атомні бомбардування Хіросіми й Нагасакі, — писав «Голос України» 13 вересня. — Але на авторство теракту претендує й базоване в Пакистані ісламське угруповання «Лашкар-Е-Тайба» («Армія чистих»). За даними західних спецслужб, багато груп пов’язані з терористичною організацією «Основа» Усами бен Ладена. Сам «терорист номер один» опублікував заяву, в якій заявив про свою непричетність до подій у США. Незважаючи на скромність бен Ладена, у таборах палестинських біженців на Західному березі Йордану, у Газі й Лівані звістку про теракти в США дехто зустрів із захватом, вихваляючи Усаму. На їхню думку, саме він усе-таки був організатором страшної акції».
Згодом саме ця інформація підтвердилася. І США почали готуватися до помсти. Уже 14 вересня «Голос України» писав про те, що «НАТО вперше у своїй історії задіяло статтю п’яту статуту організації, в якій йдеться про спільні дії країн-членів у випадку, якщо одна з них буде атакована. І вже з’явилися повідомлення: НАТО готує екстрений план масованої атаки на Афганістан...»
За подальшими подіями теж стежив увесь світ. Уже 7 жовтня альянс наніс перший удар по Афганістану. Ця операція НАТО привела до падіння режиму талібів, але так і не змогла повернути життя цієї країни в нормальне русло. Тому війська альянсу перебувають там і сьогодні. Наступним ворогом в оголошеній Джорджем Бушем війні з тероризмом став Ірак. Американські військові скинули режим Саддама Хусейна, але побудувати демократію на зброї їм теж не вдалося.
Сьогодні розпочата 11 вересня 2001 року війна з тероризмом триває. У всіх кінцях світу гинуть і мирні жителі, і військові. Тому крапку в справі про теракти в Нью-Йорку поставлять нескоро.
