Слідом за британськими студентами, котрі трощать усе на своєму шляху, вимагаючи від влади не підвищувати цін за навчання, на барикади вийшли наші — українські. Цього разу, як і попереднього, під стіни Міністерства освіти та науки їх привела скандальна постанова №796. І хоча кілька «платних» пунктів із документа викреслили, у четвер студенти зажадали його повного скасування. А заодно висунули профільному міністру Дмитрові Табачнику низку вимог, як-то: підвищення стипендій, здешевлення їдалень й цілодобовий доступ до гуртожитків.

 

Якщо на попередній протест, 12 жовтня, на вулиці українських міст вийшли понад двадцять тисяч студентів, то нинішня акція зібрала не більше півтисячі. У Києві демонстрацію вже традиційно призначили на четверту. Стартували з площі Перемоги, звідки до Міносвіти кілька хвилин пішки.

— Із постанови про платні послуги викреслили кілька одіозних пунктів, але дещо таки лишили. Крім того, у влади з’являються нові ініціативи, приміром, ідея диференціювати стипендії, щороку підвищувати вартість контракту й скоротити держзамовлення, — розповідає «Голосу України» активіст незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Михайло Каменєв.

Тим часом на площу підтягуються студенти. Їх вишукують у колону й «озброюють» плакатами. Скандуючи хором «Свобода, рівність, студентська солідарність», «Самі вкрали — самі платіть», рушають у гості до Табачника. Студентську ходу обступають міліціонери і проводжають молодь аж до будівлі міністерства.

Там на правоохоронців чекає підкріплення — загін «Беркуту», а на студентів — паркан, що його нещодавно звели біля відомства. Ті не губляться й вилазять на драбину. Вигукують: «Ці грати символізують відчуженість міністерства від суспільства. Так само і студент у своєму університеті відчужений від прийняття рішень!»

У натовпі з’являються ватажки, їхні обличчя вже «засвітилися» на попередньому мітингу. Беруть гучномовці, закликають студентів обклеїти огорожу плакатами. Ті підкорюються. Малюють фарбою: «Знання — не товар, універ — не базар», «Платна армія — безкоштовні вузи».

Серед мітингувальників — аспірантка Києво-Могилянської академії Інна Совсун. Каже, не може змиритися, що університет з місця роздачі знань поступово перетворюють на місце заробляння грошей.

Раптом лунає: «Зброя пролетаріату — камінь, зброя студента — граніт» й у напрямку міністерства летять камінці з номером постанови «796». Натовп тріумфує, кличуть Табачника. Міністр не реагує. Не з’являються перед студентами і його заступники.

Студентські профспілки вже заявляють про те, що Міністерство освіти прямим текстом вимагає від ректорів якомога швидше затвердити перелік платних послуг у їхніх вишах. У коментарі «Голосу України» Леонід Губерський, ректор КНУ ім. Шевченка, зазначив, що його вищий навчальний заклад жодних платних послуг для студентів поки не впроваджував:

— Ми в університеті далекі від тієї думки, що все це робиться з метою заробляти на студентах. Насправді йдеться про те, що існує цілий пакет послуг, які вузи надають населенню. З іншого боку, самі студенти порушують питання відробляння пропущених пар. Якщо взяти факультет природничо-технічного профілю, то там лабораторні заняття потребують великих матеріальних затрат. І якщо з групи в 15 осіб двоє їх пропускають, а потім просять відробити, то це все вже відбувається за межами того фінансування, що йде на цих студентів. Тому це дуже делікатне питання, яке потребує широкого обговорення.

Інші фото з цієї події  шукайте в фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.