Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні проект Податкового кодексу.
Голова комітету Віталій Хомутиннік нагадав, що підготовлений до розгляду в другому читанні документ є компромісний, а врахувати всі компроміси неможливо, хоч би як того хотілося. Тим паче що, з одного боку, треба враховувати позиції уряду, а з другого — думку громадськості. Його слова певною мірою підтверджували й мітингуючі представники малого бізнесу, які вважають, що законодавчі новації позбавлять їх можливості заробляти на прожиття ще до того, як скінчиться криза.
Поза тим Віталій Хомутиннік вважає, що доопрацювання законопроекту після першого читання зменшує фіскальний тиск на бізнес. Щоб не бути голослівним, він коротко повідомив про останні зміни в шести розділах законопроекту, які ще не розглядалися на комітеті і які можна вважати головними. До Загальних положень, які розтлумачують термінологію документа, претензій було найменше, а пропозиції перенести ту чи іншу статтю, те чи інше положення відхилялися, аби не змінювати структури й цільності кодексу. Незначні ж редакційні доповнення змістовного значення не справляють.
Розділ про адміністрування податків, зборів та платежів, за його словами, відтепер містить вичерпний перелік прав і повноважень податкових органів. Так звані контрольні перевірки без рішення суду, про які йшлося в першому читанні, вже скасовані. Водночас присутня на засіданні комітету народний депутат Ксенія Ляпіна зазначила, що їх просто підмінили фактичними, й так само, як і раніше, вони є інструментом безцеремонного втручання податківців у трудові відносини. З’ясувалося, що претензій у Ксенії Ляпіної набагато більше. Так, вона вітає скасування вимоги до орендарів подавати звітність упродовж п’яти днів, але її обурює позбавлення права представників малого та середнього бізнесу здавати своє робоче місце в оренду та суборенду, виходить так — торгуй шубами влітку і розпрощайся з думкою про спрощену систему оподаткування.
Але члени комітету вітають, що загалом розділ про адміністрування, як запевнив Віталій Хомутиннік, не збагатився жодним положенням, котре ускладнює адміністрування податкових платежів або збільшує повноваження податкових органів. Представник Податкової адміністрації сказав, що дискусійні питання ще лишаються, але його відомство таке редагування законопроекту задовольняє.
Уже наступний розділ про оподаткування прибутку підприємств дає зрозуміти, чому податківці зберігають олімпійський спокій. Про відмову зменшити ставку податку на прибуток уже з наступного року на 6 відсотків, розверставши її по 2 відсотка до 2014 року, відомо — вітається. І вже перші репліки члена комітету Сергія Терьохіна вказують на те, що загальна філософія законопроекту залишена з часу першого читання. Так, механізм оподаткування дивідендів на капітал зберігає можливість для великого бізнесу уникати податків на доходи з допомогою материнських компаній в офшорах. Це наводить на думку про сприяння українському рантьє. Разом з тим система, яка виключає зі складу загальних витрат операції з тими, хто працює за спрощеною системою оподаткування, по суті відсторонює їх від вигідних контрагентів — юридичних осіб. А поріг для реєстрації платників ПДВ у 300 тисяч гривень свідчить про те, що уряд просто не вбачає сенсу в існуванні спрощеної системи оподаткування. Присутній на комітеті перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов запевняє: європейський досвід свідчить, що малий бізнес має орієнтуватися на кінцевого споживача, а не сприяти відмиванню коштів та ухилянню від сплати податків. Це звучить як огульне звинувачення. І для Європи малий бізнес не просто обслуговуючий персонал. Сергій Терьохін нагадує положення Конвенції ЄС, яка рекомендує режим якнайширшого сприяння саме малому підприємництву, в тому числі й за рахунок податкових преференцій. Ксенія Ляпіна, зі свого боку, пропонує членам комітету рекомендувати Верховній Раді приймати цей документ не в двох, а в трьох читаннях з тим, щоб мати час для його подальшого вдосконалення. Але обидва не знаходять належної підтримки в членів комітету.
Регламентація системи спрощеного оподаткування відбулася переважною мірою завдяки й консультантам із МВФ. Річний обсяг виручки «спрощенців» уряд погодився підняти до 600 тисяч гривень. Арифметично такий поріг, як на мене, дозволить зводити кінці з кінцями, але аж ніяк не розвиватися. Тим паче, що обов’язковою умовою буде придбання касового апарата, а відтак — і знань бухгалтерського обліку.
Аби вгамувати протестні настрої серед малих і середніх підприємців, уряд подбав уже не тільки про перенесення суперечливих новацій кодексу на пізніший період (оподаткування депозитів і нерухомості), а й про більш заземлені запобіжники — обмеження рентабельності базарних послуг, умовний поділ платників ПДВ на законослухняних і не дуже тощо. Для уряду прийняття Верховною Радою законопроекту, даруйте за пролетарський штамп, архіважливо. По-перше, це свого роду шлюз для реальних, а не надуманих інвестицій. По-друге, провал у сесійній залі може посіяти в Президента країни серйозний сумнів у реформаторських здібностях авторів.
