За результатами досліджень, кожна п’ята людина на планеті хворіє на якийсь тип алергії. Найпоширеніші алергени — запахи домашніх улюбленців, пилок рослин, певні лікарські засоби, харчові продукти і побутова хімія.
Історія хвороби
Побутова хімія стирає все: імунітет також
Микита народився здоровим, міцним малюком. Розвивався нормально, в раціоні дитини було тільки мамине молоко. У дитячій, де стояли його ліжечко й пеленальний столик, — чистота і порядок. Але через кілька місяців із хлопчиком сталося лихо: підвищилася температура, він почав відмовлятися від груді, плакав, а тіло вкрилося дрібними пухирцями.
Алергія. Такий був вердикт педіатра. Але на що? — дивувалася мати. Харчувалася Марина за правилами: нічого жирного, гострого, «червоного» не їла. Квартиру прибирала і провітрювала постійно.
Тіло малюка почервоніло, на місці пухирців, що лопнули, з’явилися маленькі ранки. Дитина страждала від сверблячки. Призначили гістоміни — полегшало. Але ненадовго. Потрібно було встановити причину алергійної реакції. Методом виключення Микиту відгородили від усього, що могло нашкодити його стану. Дитину помістили практично в стерильні умови — одяг, пелюшки і постільну білизну міняли кілька разів на день. Однак, ранки збільшувалися, шкіра тріскалася і кровоточила. Мати була в паніці. Подруга, що відвідала Марину, зауважила, що в ванній, де сушилася дитяча білизна, стоїть їдкий запах порошку. Його засипали у пральну машину, ставили на певний режим, але навіть після повного циклу з полосканням і віджимом, стійкий запах «хімічного яблука» не зникав. На упаковці дитячого порошку, яким користувалася мама Микити, посміхався задоволений життям карапуз. Її виснажений дерматитом син не був на нього схожий...
Марина стала прати вручну, використовуючи дитяче мило. Проби на алергени, які зробили Микиті, виявили, що саме порошок заподіяв хлопчикові стільки страждань. Організм малюка відреагував на аніонні ПАВ (поверхнево-активні речовини), що входять до його складу. Тепер у домі Марини немає синтетичних мийних засобів.
До речі
Навіть всесвітньо відома екологічна організація «Greenpeace» закликає уважно ставитися до побутової хімії й за можливості звести її вживання до мінімуму. Використовувати замість засобів, до складу яких входять отруйні речовини, альтернативні, натуральні. Так, синтетичні мий- ні засоби можна замінити екологічно чистими.
Є в природі натуральне мило, яке в буквальнім значенні росте на деревах. Це мильні горіхи. Виростають вони в Індії, в передгір’ї Гімалаїв. І жодних нітратів і пестицидів! У маленьких жовто-коричневих плодах мильного дерева головне не ядерця, як у волоських або лісових горіхах, а шкарлупа. У вологому середовищі вона виділяє сапоніни (глікозиди), які «миляться» і здатні відмити будь-який бруд. До того ж вони не шкідливі ні людині, ні навколишньому середовищу. Адже самі є її частиною.
Гіпоалергенні мильні горіхи стали порятунком для мільйонів алергиків, які не переносять побутову хімію. Вони давно відомі в європейських країнах, де люди дбайливо ставляться не тільки до свого здоров’я й віддають перевагу всьому натуральному, а й до природи. До речі, їх можна використовувати не тільки для прання, а й для особистої гігієни, для миття посуду, домашнього прибирання, догляду за рослинами, повідомляє сайт www. soapnuts. com. ua.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Коментар
— Алергени впливають по-різному, — розповідає про ситуацію лікар-алерголог Катерина Скрипна. — Приміром, людина може просто чхати, в неї з’являються ознаки нежитю. Часто алергійні прояви трансформуються в бронхіальну астму, риніти й дерматити. З максимально успішних методів терапії можна виділити вакцинацію, хоча вона не дає 100-відсоткової гарантії в будь-яких варіантах. Сьогодні у світі не придумано жодних підходящих усім ліків, які остаточно позбавили б людей від прояву алергій. Тому краще хворобу попередити, ніж лікувати її.
Алергійні реакції — це прояви, в основі виникнення яких лежить імунологічний конфлікт. Алергійні захворювання нині дуже поширені, постійно зростає їхня кількість. Це пов’язано із забрудненням навколишнього середовища вихлопними газами, відходами промислових підприємств, появою в побуті безлічі синтетичних матеріалів, барвників та інших речовин, які є алергенами, а отже, й сприяють поширенню алергійних захворювань.
