Описати світ, зрозумівши всю його справжню сутність, складність та багатогранність, можна, лише перебуваючи всередині цього світу, пропустивши його через себе, розклавши на складові та зібравши заново, стократно переживши акт творіння. По суті, будь-який художник може намалювати все, що завгодно. Але справжніми митцями стають тільки ті, хто правильно розставляє пріоритети та розуміє, що саме потрібно малювати тут і зараз, що спроможне сколихнути людей та подарувати їм не лише естетичну насолоду, а й натхнення на власні звершення. Це не просто мистецтво, це — своєрідна філософія мистецтва, спосіб розуміння життя. До таких митців належить Оксана Мась.

Оксана — одна з небагатьох українських художниць, картини якої представлені в найвідоміших галереях світу, вона — постійна учасниця світових арт-фестивалів. Її персональні виставки проходили в Україні (Києві та Одесі), Чехії, Іспанії, Нідерландах, Франції, Греції, США, Італії, Бельгії та Росії (зокрема, з 2003 року вона активно співробітничає з провідною московською галереєю «Айдан»).

При цьому Оксана Мась не зупиняється на досягнутому та, крім живопису, активно займається графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, створює різноманітні інтер’єри, проектує будинки та квартири і навіть має певні здобутки в рекламно-видавничій справі. Намагається завжди залишатися собою, пам’ятати про своє призначення, незважаючи на успіх, славу, численні інтерв’ю та запрошення на різноманітні світські раути.

Однак сьогодні ми хочемо поговорити не стільки про роботи Оксани Мась, які, безумовно, заслуговують на окреме фундаментальне дослідження, скільки про філософське наповнення всієї її творчості, про те, чого так не вистачає сучасній українській культурі (симптоматично, що свого часу художниця закінчила філософський факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, і це наклало свій відбиток на всю її подальшу творчість).

Вважається, що художнику корисно бути егоїстом. Це дозволяє максимально зосередитися та розкрити свій талант у повній мірі. Проте видатним стає лише той художник, який уміє віддавати свій талант людям, своїй країні. Такий митець уже не так «отримує» — від своїх учителів, шанувальників тощо, як «віддає» частину своєї «Божої іскри», допомагаючи співгромадянам та країні загалом знайти себе, зрозуміти та побачити світ у всіх його проявах і барвах. Найвідоміша в Україні робота Оксани Мась — панно Діви Марії в національному заповіднику «Софія Київська» — є яскравим прикладом філософії сучасного мистецтва, яке одночасно космополітичне та глибоко особистісне.

Панно зібрано з 15 тисяч писанок, кожна з яких розписана вручну абсолютно індивідуальним оригінальним малюнком професійними майстрами, музикантами, художниками та дітьми зі всієї України. Цей символічний крок, ініційований однією людиною, де-факто набагато ефективніше об’єднує всю Україну, ніж усі попередні потуги вітчизняних політиків із різних політичних сил.

Мозаїчне панно створено за мотивами оригінальної старовинної української ікони періоду бароко. Сотні писанок складають очі образу Діви Марії, погляд яких спрямований у вічність. Саме в цьому погляді, а також матеріалі, з якого зроблено панно, і криється основа філософії мистецтва Оксани Мась. Погляд Діви Марії теплий, всерозуміючий та одночасно утримуючий у собі чоловічий та жіночий початок, що так характерно для сучасного шаленого світу, де ролі жінки та чоловіка поступово нівелюються, інтегруються та взаємодоповнюють одна одну. При цьому цей погляд зрозумілий усім — християнам, мусульманам, буддистам або атеїстам, молодим та людям похилого віку, українцям, росіянам, англійцям, французам тощо. Образ Діви Марії об’єднує архаїчну, прадавню Україну та Україну модерну, демонструє, що саме зв’язок епох є запорукою подальшого розвитку, в якому зливаються технологічність та ліричність, реалістичність і своєрідна магія цивілізації. Це своєрідна «мова мистецтва», яка не визнає кордонів. Для України, котра гостро відчуває брак національної ідентичності, подібні твори дозволяють побачити своє місце в світі, зрозуміти та прийняти своє призначення бути мостом між Сходом та Заходом, країною, відкритою для різних культур та поглядів.