На Чернігівщині в аграрному бізнесі є чимало людей, діяльність яких привертає увагу високими показниками у сільгоспвиробництві, у досягненні високих врожаїв. Серед них постать генерального директора СТОВ «Дружба-Нова» Сергія Гайдая останнім часом стає переконливо лідируючою. Молодий керівник, орієнтуючись на новітні технології, найсучасніші наукові розробки, фактично зробив Варву центром поширення на Придесенні передового досвіду, усього передового, що є у світі.
Його ставка на модернізацію сільгоспвиробництва, економію енергоресурсів, запровадження ефективної системи управління в СТОВ «Дружба-Нова» уже сьогодні дає вражаючі результати. У багатьох селах, ознайомившись із діяльністю цього сільгосппідприємства, стараються якнайшвидше перейти під його опіку. У вересні 2010 року в оренді, в управлінні «Дружби-Нової» перебувало майже 50 тисяч гектарів землі. І цей процес «нарощування» полів невпинно триває. Техніка господарства С. Гайдая уже в змозі обробити 100 тисяч гектарів ріллі. Під крило до сильного господаря прагнуть перейти багато сільгоспвиробників. Тому прогноз про різке збільшення в 2011 році удвічі земель, які оброблятиме «Дружба-Нова», відповідає реаліям дня.
Життєвий шлях керівника нинішнього найпотужнішого аграрного підприємства Чернігівщини розпочався на Варвинщині.
— До нашого села приїхав у 1993 році Сергій Гайдай, який тоді закінчив Сокиринський аграрний ліцей, — розповідає сільський голова Озерян Микола Демиденко. — Він попросив мене як юриста допомогти оформити документи на фермерство. Справа ця була нова. Спочатку надали йому 4,7 гектара землі. Він десь дістав старенького МТЗ-30, і так започаткував працювати на землі. Через рік ми йому надали 50 гектарів землі. Як пам’ятаю, він багатьох вразив тим, що зібрав на них майже по 40 центнерів зерна пшениці. Це було більше, ніж у колгоспі.
Перші роки на самостійній хліборобській ниві привчили С. Гайдая до активної співпраці з різними комерційними структурами, пошуку партнерів для вигідної реалізації вирощеного. Купляв списані комбайни і вкладав сили, гроші в їх відновлення. Займався й посередницькими операціями. Адже треба було у складних реаліях тієї доби виживати. Зароблені кошти вкладав у закупівлю нової техніки.
За сім років цього бізнесування на фермерській базі з’явилися нові трактори, комбайни, які вже по-справжньому конкурували з багатьма великими сільськогосподарськими структурами, зокрема КСП. Фермерське господарство С. Гайдая надавало в ті роки їм досить істотну допомогу. Тоді й визрів у фермера план розширити поле своєї діяльності. Незабаром, у 2001 році, в Озерянах на противагу занепадаючому сільгосппідприємству «Дружба» було створено СТОВ «Дружба-Нова».
— Я добре пам’ятаю одну жнивну ситуацію, — пригадує сільський голова. — У п’ятницю поламався комбайн. На нараді інженерна служба просила виділити машину на понеділок, аби з’їздити за запчастиною у Харків. Так вирішувалося затяжко це питання при попередніх керівниках. А Сергій Анатолійович послухав це і каже: «Про що ви? Який понеділок?» Тут же зателефонував до Харкова і домовився, щоб запчастину підготували до 17-ї години. Відразу й послав за нею машину. Уже наступного дня комбайн був у загінці!
Здібний організатор та господарник досить швидко завоював авторитет у Варвинському районі. Взявши в оренду в жителів Озерян 2000 гектарів землі, СТОВ «Дружба-Нова» щоразу збільшувало виробництво сільськогосподарської продукції. Якщо у 2001 році господарство отримало 10 тисяч тонн зернових, то у 2006-му — 34 тисячі тонн, у 2008-му — 152 тисячі тонн, а 2009-го — 168 тисяч тонн.
Позитивний імідж СТОВ «Дружба-Нова» сприяв залученню в сільгосппідприємство значних іноземних інвестицій, налагодженню тісної співпраці із провідними зарубіжними компаніями. С. Гайдай у своїй роботі надає великого значення фінансовим запозиченням.
— У нас є бажання розвиватися швидше, ніж дають можливість ресурси, — зазначає керівник. — Беручи кредити, ми чітко плануємо, на що їх витрачатимемо, що в результаті отримаємо, як розрахуємося з відсотками. Незважаючи на ризики, ми завдяки цьому все-таки змогли просунутися значно вперед.
За майже десять років зроблено багато: у Варві обладнана найсучасніша база, працює новітня техніка. Для механізаторів облаштовані євросанвузли, душові, є гуртожиток з усіма зручностями для працюючих з віддалених сіл. У господарстві працює унікальна система GPS-моніторингу транспортних засобів. Кожна машина, трактор чи комбайн оснащені GPS-навігаторами. Це дає змогу диспетчерській службі цілодобово контролювати роботу техніки в електронному режимі, з’ясовувати причини простою, оперативно розв’язувати ту чи іншу технічну проблему.
— Я уже чотири роки працюю у «Дружбі-Новій», — ділиться враженнями комбайнер «Джон-Діра-97» Віктор Чесак з Дащенок. — Гроші платять вчасно і великі. За серпень я, наприклад, заробив 9500 гривень. Купив торік джип за 176 тисяч гривень. Добудовую будинок у селі.
— А працювати на такій техніці просто насолода, — далі зазначає механізатор. — Вона легка в управлінні. У жнива зовсім не відчуваєш спеки, бо є кондиціонер. Апаратура показує вологість зерна, кількість обмолоченого, гектари.
Механізатор розповів, що земля невеликого села Дащенки перейшла в оренду «Дружбі-Новій» і майже 20 механізаторів отримали високооплачувану роботу в цьому господарстві. Їх щодня забирає автобус, тричі годують. Крім того, частина дащенківців працюють на збереженій свинофермі, що перейшла під опіку великого сільгосппідприємства.
За цими словами простого трудівника — фактична похвала генерального директора СТОВ «Дружба-Нова» Сергія Гайдая, який організував таким чином виробництво, що воно значно поліпшило умови праці людей, дає кращим механізаторам річний дохід у 100 тисяч гривень. Загалом нині у сільгосппідприємстві та його філіях у складі тракторного парку 80 тракторів різних модифікацій, 23 комбайни, 368 одиниць причіпного інвентарю. Переважають у цій техніці високопродуктивні машини, зокрема, потужні механізовані комплекси, що можуть за день впорядкувати до 300—350 гектарів землі.
— Щороку ми вкладаємо в оновлення техніки в середньому 2—3 мільйони доларів, — зазначає С. Гайдай. Під час весняно-польових робіт, у жнива механізатори працюють у дві зміни, аби вчасно виконати значний обсяг робіт.
Сергій Анатолійович часто буває за кордоном. Але не як відпочивальник-турист. Як правило, він щоразу привозить додому нові ідеї, проекти із запозичення передового досвіду. Саме з його ініціативи у господарстві створено відділ з питань науки та агрохімічного сервісу.
— Сергій Анатолійович подбав про створення найсучаснішої агрохімічної лабораторії, запросив до роботи у ній високопрофесійних фахівців, — каже начальник відділу з питань науки та агрохімічного сервісу, кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко. — Вона у 2010 році пройшла атестацію на право вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду та виконує спектрометричні, потенціометричні, титрометричні вимірювання.
СТОВ «Дружба-Нова», впроваджуючи на полях систему точного землеробства, спільно з Bіologіcal Systems Engіneerіng Department Unіversіty of Nebraska-Lіncoln (США) вперше в Україні розробило і впровадило у виробництво нову технологію моніторингу родючості ґрунтів за допомогою створення електронних карт рельєфу і електричної провідності ґрунту приладом 3100 Verіs Technologіes.
А ще співробітники сектору польових досліджень сільгосппідприємства за допомогою високоточного навігаційного приймача, автоматичного ґрунтового пробовідбірника, прикріпленого до джипа, обміряють поля і фіксують точки відбору ґрунту з точністю до 10—30 сантиметрів.
Загалом усі площі, що взяті в оренду господарством, проходять своєрідну оцінку-тестування фахівцями агрохімічної лабораторії для створення електронної карти бази родючості всіх земель. Це дає можливість вносити поживу з добрив адресно, а не «на око».
— Ми добре розуміємо, — каже генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова», — якщо будемо виснажувати грунт, то перестанемо заробляти гроші. Тому наше завдання — своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються із землею, та вживатимемо заходів для поліпшення її стану.
Сергій Гайдай та його команда також активні впроваджувачі протягом семи років безвідвальної технології обробітку землі. У СТОВ «Дружба-Нова» діє система «NO-Tіll». Вона передбачає землеробство, за якого відсутній будь-який обробіток ґрунту, а рослинні рештки (стебла кукурудзи, пшениці, ячменю) залишаються подрібненими на ньому.
По-новому ведуться справи і в тваринницькій галузі. Сінаж, силос заготовляють у поліетиленові «рукави». Два роки тому введено у дію молочнотоварний комплекс з сучасним доїльним залом BOU-MATІC «Xpressway Supreme». Комп’ютерна система BOU-MATІC «Commander 2050» виконує функцію управління сортувальними дверима та лічильником молока, а також системами упізнавання тварин, обліку стада. Оскільки 5000 голів великої рогатої худоби перейшло в оренду в господарство від попередніх власників, СТОВ «Дружба-Нова» планує найближчим часом значно оновити склад корів високопродуктивним поголів’ям.
Керівник потужного сільгосппідприємства націлений і далі працювати творчо, енергійно. Плани у нього великі, «наполеонівські». Аграрній «імперії» «Дружба-Нова» вже тісно на Чернігівщині, вона прирощує орендою Роменський, Недригайлівський райони Сумської області. І від того насамперед виграють люди, територіальні громади. Наступного року сільські ради отримають по 50 гривень благодійної допомоги за гектар орендованої землі. А цього року СТОВ «Дружба-Нова» вже загалом надала фінансової допомоги школам, дитячим закладам, лікарням, спортивним колективам на суму понад 2,5 мільйона гривень.
Чернігівська область.
Фото автора.
