Минулого тижня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання про становище молоді в Україні. Невтішна статистика хвороб підростаючого покоління, безробіття, відсутність житла та фінансування спортивної галузі — це далеко не весь перелік головних проблем, на які треба негайно реагувати владі.

 Микола Томенко (заступник Голови Верховної Ради):

— Компанія GfK Uкraіne провела дослідження по слабоалкогольних напоях та пиву. Майже 50 відсотків молодих людей щиро зізналися, що вони, починаючи зі шкільного віку — до 16 років або до 18-ти — постійно вживають пиво. Тобто у нас половина молодих людей у системі підліткового алкоголізму. Це означає, що майже половина молодих людей свідомо порушують закон і вважають, що це нормально, бо взагалі у нас забороняється продавати алкоголь особам до 18 років. Отже, не працює закон.

Тепер переходжу до стратегії, з якою нам треба працювати. Перший напрям — це повернення моди на здоровий, активний і спортивний спосіб життя. Якщо ви сьогодні проаналізуєте всі телевізійні канали, то практично не побачите жодної серйозної програми. Я вже не кажу про систему, де б успішну людину показали через призму того, що вона веде здоровий спосіб життя. Натомість маємо сотні програм, де всі успішні люди з бокалом чи ще з чимось. І вони так пафосно розповідають, як досягли успіху, і тому можуть дозволити собі пити дорогий коньяк.

Друга позиція пов’язана з розбудовою, відродженням фізкультурної, оздоровчої спортивної інфраструктури. Підтримка масового спорту, оздоровлення — пріоритет номер один.

Третя позиція стосується роботи з обмеження і профілактики шкідливих звичок. Йдеться не лише про алкоголь, тютюн, йдеться про наркоманію, СНІД та інші, вже наче системні, проблеми для молодого покоління.

Четверта позиція — здорове харчування. Ми сьогодні єдина країна європейського континенту, яка сказала, що взагалі-то є органічне харчування, яке не узаконено у нас, є система правильного харчування і перевірок.

І п’ята позиція, яку я розумію, — це екологічна ситуація у країні, про яку так само ми багато говоримо, а мало що робимо. Якщо ми її суттєво не покращимо, матимемо проблеми не лише з молодим поколінням.

Равіль САФІУЛЛІН (міністр у справах сім’ї, молоді та спорту):

— За даними Світового банку, до 2025 року населення країни може зменшитися до 37 мільйонів. Ще песимістичніші прогнози в ООН, там фахівці стверджують, що до середини нинішнього століття в нашій країні проживатиме лише 26 мільйонів осіб. Разом з тим програма Президента України «Україна для людей» ставить завдання боротися з цією тенденцією і зробити все, щоб до 2050 року в нашій державі проживало 50 мільйонів населення. Зазначу, це цілком реальне завдання.

Ми також розглядаємо здоров’я як цілісну систему, що інтегрує чотири складові: фізичну, психічну, соціальну і духовну. Незважаючи на те, що цьогоріч зафіксовано найменший показник рівня смертності серед населення за весь період розбудови держави, тривожні тенденції зберігаються. Народжуваність усе-таки в 1,4 разу нижча за смертність. Кожна шоста дитина народжується з відхиленнями у здоров’ї, найвищий рівень смертності спостерігається серед молодих людей найрепродуктивнішого віку — 30—44 роки. Доводиться констатувати, що рухова активність, регулярні заняття фізичною культурою та спортом, як обов’язкова умова здорового способу життя, не дуже поширені в молодіжному середовищі.

За даними останніх соціологічних досліджень, щоденно у вільний час будь-якими фізичними вправами чи тренуваннями займається кожний третій шестикласник і лише кожен шостий студент. Тобто чим дорослішою стає людина, тим менше у неї бажання та часу на активний спосіб життя. До речі, юнаки активніші, дівчата ведуть пасивніший спосіб життя.

Іншим важливим чинником здоров’я є психічний стан особистості. Проте серед психічних порушень у старшокласників переважають невротичні розлади, поширюються випадки депресивних станів із затяжним та хронічним перебігом. Зростає кількість самогубств серед молоді віком від 15 до 19 років, що пояснюється відсутністю мотивації та ціннісних орієнтацій. Дослідники стверджують, що 13 відсотків молодих людей різного віку мають проблеми з пошуком сенсу життя, ще 10 відсотків не відчувають себе щасливими і не задоволені своїм життям.

Тенденція зростання захворюваності на ВІЛ-інфекцію та туберкульоз охоплює дедалі нові верстви населення, зокрема дітей та молодь. Нині офіційно зареєстровано 161 тисячу 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українських громадян, більшість яких молодого віку. Епідемічні показники щодо туберкульозу в Україні порівняно з розвиненими країнами світу вищі в 10—14 разів. За останні десять років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилась у шість-вісім разів. Хвороби, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на дітонародження та провокують безплідність. Ця проблема має місце у 20 відсотків українських сімей. В Україні палять 45 відсотків юнаків, 35 відсотків дівчат. Вживають алкоголь 68 відсотків хлопців і 64 дівчат. 13 відсотків молоді вживають так звані легкі наркотики. За різними експертними оцінками, близько 80 відсотків наркозалежних — це молоді люди від 14 до 35 років.

На моє глибоке переконання, для того щоб формування здорового способу життя не стало черговим міфом, потрібно створити державну систему формування здорового способу життя, в яку закласти основні концептуальні підходи, спрямовані на конкретну людину та сім’ю.

Пріоритетом державної політики має стати культура здорової нації як економічна та соціально вигідна моделі суспільства.

Павло Костенко (голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму):

— Україна, починаючи з 80-х років минулого століття, перманентно перебуває в стані переживання екологічних катастроф та соціальних негараздів. І на сьогодні наша держава за рівнем добробуту громадян посідає передостаннє місце серед 40 європейських держав.

Середній розмір статку українця становить 2 тисячі 700 доларів США. Для порівняння: в Польщі цей показник становить уже 28 тисяч, в Угорщині — 26 тисяч, у Румунії — 12,4 тисячі, в Російській Федерації — понад 20 тисяч, у Грузії — 13 тисяч, у Білорусі — 6 тисяч доларів. І навіть за такого низького добробуту українських громадян у нас і далі поглиблюється процес розшарування на багатих і бідних. Для абсолютної більшості нашої молоді такі негаразди дуже вплинули на соціальне здоров’я. Занадто гострими стали проблеми бідності та безробіття, безпритульності, насильства тощо. На жаль, як констатують експерти, сьогодні в державі на рівні прийняття стратегічних рішень її розвитку нікого не хвилює питання: чому значна частина молодих людей ніде не працює і не навчається? Водночас, за рівнем благополуччя Україна знаходиться у Європі на передостанньому місці, натомість, за темпами зростання ВІЛ-інфікованих серед молоді, обсягами споживання алкоголю, наркотичних речовин, зрештою, куріння наша молодь, особливо учнівська, посідає лідируючі позиції серед європейських держав, і не тільки європейських, а й усього світу.

Леся Оробець (народний депутат від «НУ—НС»)

— За здоров’я дітей, передусім, несуть відповідальність їхні батьки. Мало того, я, як молода мама, прекрасно це усвідомлюю, і, будучи в здоровому глузді, вже давно не покладаюся в цьому на державу, як і більшість українок також. Але парламентські слухання — це не батьківські збори, я говоритиму про конкретні результати конкретних державних органів, результати, на жаль, у лапках.

Приклад перший. За час навчання в школі діти гублять третину свого здоров’я: зір, осанка, слух, інші хвороби від сидячого способу життя. При цьому Міністерство освіти і міністр Табачник займаються надважливою справою, переписують підручники і з кимось узгоджують нашу історію.

Приклад номер два. За останні десять років кількість наркоманів серед підлітків зросла щонайменше в шість разів, це лише офіційна статистика. До того ж міністр внутрішніх справ відкриває спецпідрозділ боротьби з кіборг-злочинністю, соціальні мережі в контакті.

Приклад номер три. Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що дві третини випадків передчасної смерті і третина усіх загальних хвороб — це наслідок звичок, набутих у дитинстві та в молодому віці. При цьому Верховна Рада уже цілісінький рік не може прийняти Закон про повну заборону реклами тютюну та алкоголю.

Є ще один дуже цікавий приклад. Кабінет Міністрів тричі збирається на засідання і тричі не може затвердити перелік картинок, які за рішенням Верховної Ради з наступного нового року мають друкуватися на кожній пачці цигарок. Кажуть: картинки страшні. А якими вони мають бути, якщо в Україні від цигарок помирає 100 тисяч кожного року, смішними? Думаю — ні.

Іще один приклад. Щороку в нас реєструється 12 мільйонів випадків венеричних хвороб, з них три мільйони — це дівчатка віком від 14 до 17 років. А потім ми дивуємося, що кожна п’ята сім’я має проблеми з безплідністю.

І в результаті цієї продуманої і цілеспрямованої політики маємо: кожна шоста дитина народжується з відхиленнями у здоров’ї. А ті решта п’ять, яким пощастило народитися здоровими, дивляться телевізор, в якому регулярно рекламують тютюн і алкоголь; ходять до школи, де третина здоров’я списується нараз; їх посилають у магазини і на кожній касі їх чекає реклама тютюну, де стильні й молоді рекламують: от куріть і будете такими; чекають громадського транспорту на зупинці, а кожна зупинка в нас уже давно перетворилася на пивну. Бо в Податковому кодексі, який пропонує Кабінет Міністрів, роздрібні продавці пива і вина єдині, хто й досі залишається із ліцензованою діяльністю на єдиному податку.

Отже, робимо висновок. Хіба не очевидно, що в усьому винні батьки, безвідповідальні й нетямущі. Винні й самі діти, які ходять до школи, користуються громадським транспортом, дивляться телевізор. А державні органи тут ні до чого?

Андрій Найдьонов (народний депутат від КПУ):

— Про популяризацію паління в підлітковому середовищі свідчать дані, що 70 відсотків хлопчиків і 39 відсотків дівчаток віком 10—13 років уже спробували курити, з них 22 відсотки (це п’ята частина) курять регулярно. У старшій віковій категорії молодих людей від 15 до 22 років регулярно курять уже 78 відсотків, це дві третини. Ці цифри свідчать про ставлення молоді до паління як нормальної природної процедури. До 15 років 85 відсотків молоді пробували алкоголь. Чверть дітей у цьому віці вживають алкоголь уже регулярно, частіше ніж двічі на місяць. Кожний шостий віком 15—22 роки заявив про те, що пробував наркотичні речовини. 15 відсотків дітей вступають у сексуальний зв’язок до 14 років, з них половина мала більше одного сексуального партнера, 8 відсотків — більше шести партнерів. 25 відсотків молоді незадоволені своїм харчуванням. П’ята частина їдять м’ясо рідше одного разу на тиждень. Менш як 20 відсотків молоді регулярно займаються спортом. І це наше майбутнє.

Поки не буде в молоді впевненості в тому, що завтра молода сім’я матиме роботу, заробіток, ні про який здоровий спосіб життя говорити не можна.

Чому сьогодні не популярний здоровий спосіб життя? Тому що багатьом їхнє власне здоров’я не потрібне. Навіщо берегти здоров’я, якщо, скільки не працюй, сім’ю не прогодуєш? Люди опинилися на дні ями, навколо якої прогулюються нинішні хазяї життя, олігархи, чиновники...

Алкоголізм, наркоманія, розбещеність багато в чому є наслідком безвихідності, безнадійності. Здоровий спосіб життя стане результатом лише глобальних змін у соціальній політиці нашої держави. І зміни повинні відбутися насамперед у медицині. Вона має бути якісною й доступною.

Георгій Копилов (виконавчий директор асоціації «Спортивна індустрія України»):

— Ми хочемо спорт в Україні робити доступним, масовим, забезпеченим товарами та інвентарем, щоб у кожному мікрорайоні були стадіони, спортивні, дитячі спортивні майданчики, сучасні, якісні. Загалом в Україні є все: законодавча база, бажання політиків, виробничі потужності. Немає одного — бажання практичного втілення в життя всіх цих напрацювань і документів.

Ми багато їздимо по школах, інтернатах, дитячих навчальних закладах і бачили різне. 1 вересня були у Вінницькій області в селі Романків Теплицького району. У сільській школі було чотири тренажерних зали, після наша від’їзду стало п’ять. Критий тир, зал для заняття боксом, дитяча спортивна кімната для малят і шкільний стадіон — хіба не про це сьогодні може мріяти кожний населений пункт? Але в цьому селі проживає два чемпіони України серед дітей, п’ять кандидатів у майстри спорту. В селі — спортивний клас, де займаються за певною програмою. У школі 100 відсотків призовників приписного віку за станом здоров’я придатні до проходження служби в Збройних силах.

Отож я хотів би, щоб наша мрія здійснилася — й у кожному селі, в кожному районі, у кожному місті з’явилися такі школи, такі населені пункти, де діти змогли б займатися спортом.

І найцікавіше: в цьому селі батьки, які вживають спиртні напої і бешкетують, на покарання займаються спортом на чолі із сільським головою.

Олег Ляшко (народний депутат, позафракційний):

— У комітетах Верховної Ради готується законопроект про повну заборону реклами тютюну та алкоголю в Україні. Я вважаю, що це дуже важливий законопроект, який сприяв би здоровому способу життя.

Далі. Кабінет Міністрів уже тричі не може прийняти постанову, якою треба затвердити картинки на пачках цигарок, які показували б наслідки від паління. Щоб наша молодь бачила, що це закінчується раком та іншими хворобами. Нині уряд формує бюджет на 2011 рік, і я звертаюся до Кабінету Міністрів з проханням збільшити видатки на кредитування молодіжного житла. На жаль, цього року жодної копійки не профінансовано за цією програмою. На збільшення видатків на будівництво споруд. Уряд має внести законопроект про виділення землі під спортивні споруди без будь-яких аукціонів, без будь-яких хабарів тощо. Це має бути автоматично. Під час затвердження генеральних планів будь-яких населених пунктів, щоб було передбачено місце для спортивних споруд. І не на околиці, а в центрі міста.

Тепер — про звільнення від податків. Чому в цій Верховній Раді був проголосований закон про звільнення від сплати ПДВ, коли будуються готелі? Чому не звільнити від сплати ПДВ організації, які будують спортивні споруди? У нас 5-зіркові готелі не платять ПДВ! А потім ми дивуємося: чому в нас немає спортмайданчиків?

І головне, в чому я вбачаю завдання держави. Я можу погодитися з Найдьоновим — представником фракції КПУ, що головна проблема — це неувага держави до працевлаштування молоді. Після закінчення вузу чи ПТУ у молодої людини немає можливості влаштуватися. Їй кажуть: «У тебе немає стажу, у тебе немає волохатої руки» тощо. Головна увага уряду і парламенту має бути зосереджена на створенні нових робочих місць. Якщо хлопець чи дівчина мають роботу, то вони мають упевненість у завтрашньому дні, мають зарплату. Вони народжуватимуть дітей і думатимуть про майбутнє!

Фото Олександра КЛИМЕНКА.