Сьогодні споживачі всіх країн відзначають Всесвітній день якості. Наші чиновники такі події не пропускають. Компетентні відомства вчергове відрапортують про кількість перевірок, розкажуть про ковбасу без м’яса, кефір без молока та «мертву» питну воду, якою наповнений український ринок... Утім, є й гарні новини. Цього року Україна нарешті зробила спробу запровадити нові гігієнічні стандарти на питну воду. Успіхом вона, щоправда, поки що не увінчалася: без серйозної модернізації жоден водоканал у країні не зможе виконати нові нормативи. Для цього потрібні чималі засоби і час. А поки що споживачеві продовжують розповідати казки про те, що «мертву» і «живу» воду йому подають по різних трубах...

Приміром, одне з комунальних підприємств Сумщини поїло споживачів водою, в якій уміст заліза досяг 4,5 мг/дм3 замість допустимих 0,3 мг/дм3. Загалом за 10 місяців цього року фахівці Держпотребстандарту перевірили 166 водопостачальних підприємств і на 133 із них виявили порушення. Водопровідна вода була далека від вимог Держстандарту за смаковими, фізико-хімічними і мікробіологічними показниками. Були зауваження й до санітарного стану охоронних зон навколо джерел водопостачання.

Поганий смак і дивний запах «аква віти» з-під крана змушує споживачів купувати воду в пляшках. Але й тут якість не гарантована. Із 118 перевірених Держпотребстандартом підприємств з виробництва питної фасованої води порушення зафіксували на 71.

На одному з підприємств Севастополя заборонили реалізацію цілої партії продукції — через невідповідність нормативам. На пляшках виробник написав, що обробив воду іонами срібла, але насправді ніхто цього робити не збирався. Мало того, питну воду тут випускали без сертифіката відповідності.

Кількість неякісних напоїв різко збільшується літньої пори — в розрахунку на те, що стомлені спрагою громадяни не будуть занадто перебірливі. У червні-липні цього року держпідприємство «Севастопольстандартметрологія» забракувало 62 відсотки перевірених ним пляшок з питною водою. У ряді випадків бактеріальне забруднення цієї «рідини» в 10 разів перевищувало норму!

Найчастіше «живу» і «мертву» воду можна купити в одному й тому ж ларьку, застерігають експерти. То що робити споживачеві?

Виконавчий директор Спілки споживачів України Віктор Трофіменко радить... бурити свердловини.

— На перше місце щодо безпеки я б поставив воду з артезіанських колодязів і бюветів, які все-таки перевіряє санстанція, а бутильовану — на друге, — розповідає він. — У будь-якому разі варто віддати перевагу воді від перевірених виробників, купленій у легальних торговельних точках. Як відомо, влітку кількість виробників бутильованої води різко зростає, у тому числі за рахунок «підпільників». Але великі супермаркети навряд чи ризикнуть узяти їхню продукцію.

Торік Спілка споживачів здійснила порівняльний аналіз 10 зразків негазованої питної води відомих марок.

— Воду аналізували за 10 основними параметрами, що містяться в СанПіНі, — за основними солями та важкими металами (зокрема, на вміст марганцю й заліза), — згадує Віктор Трофіменко. — Треба сказати, що всі ці показники були в нормі й відповідали маркуванню води.

— Бутильована вода — одна із найбільш безпечних, — підтверджує директор Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Її найпростіше проконтролювати. На другому місці — водопровідна вода, яку потрібно доочищувати за допомогою побутових фільтрів. Якщо ці варіанти вам не підходять, пийте бюветну воду і тільки в останню чергу — криничну.

(Нагадаємо, що цього року через вживання криничної води з високим вмістом нітратів в Україні померли дві дитини. — Г. Л.).

Фотоетюд Анастасії СИРОТКІНОЇ.