Найбільше скарг громадян України проти нашої держави до Європейського суду з прав людини стосуються жорстокого поводження під час арешту та в місцях позбавлення волі. Проте Європейський суд приймає до розгляду лише 5% від усіх поданих заяв. Про це йшлося на всеукраїнській конференції «Розслідування скарг щодо жорстокого поводження в Україні: вдосконалення правового регулювання та інституційного забезпечення на основі європейських стандартів», яку провів Інститут законодавства Верховної Ради за сприяння Європейського Союзу та Ради Європи.
«Найтрадиційніші скарги — про порушення статті 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катувань та нелюдського поводження), про те, як «вибивалися» зізнання правоохоронцями, — одягали протигаз, перекривали повітря, запускали туди цигарковий дим, підключали до електроструму, підвішували на вішалку для одягу і били кодексом по голові, а також про нелюдські умови утримання засуджених, — розповіла працівник секретаріату Європейського суду з прав людини, український юрист Ольга Дмитренко. — Щодо порушення цієї статті винесено 50 рішень суду. Але обґрунтованих скарг надходить мало, бо люди бояться скаржитися і треба мати медичні докази. Інколи свідчення заявника важко перевірити». Прикметно, що і в перших скаргах проти України до Європейського суду після ратифікації нашою державою Європейської конвенції в 1995 році, й нині йдеться про численні порушення в місцях позбавлення волі. Водночас українці ще погано розуміють, які справи може приймати до розгляду Європейський суд, здебільшого розглядаючи його як суд вищої інстанції. Тоді як суд може взятися лише за ту справу, яка пройшла всі інстанції в рідній державі. За словами О. Дмитренко, до Європейського суду в Страсбурзі скаржаться навіть на те, що... сусід не там поставив паркан.
Коментар
Еліна ШИШКІНА, народний депутат України:
— Законодавство у сфері захисту прав людини — надзвичайно недосконале, досі діє Кримінально-процесуальний кодекс, ухвалений ще в радянські часи, тому питання про ухвалення нової редакції КПК має стояти першим на порядку денному парламенту. Окрім того, викликає занепокоєння практика щодо виконання КПК. Права людей порушуються з моменту затримання — протокол про затримання складається не одразу, як цього вимагає кодекс, а через 10—20 годин чи навіть дві—три доби. За цей час людина повністю безправна, не має права на адвоката (хоча це право гарантується законом про міліцію), на незалежного лікаря. За 24 години шляхом побиття, катувань можна «вибити» зізнання навіть у.... вбивстві Роберта Кеннеді. Багато правових позицій Європейського суду з прав людини не імплементовані у вітчизняне законодавство.