Микола ШПАК: «Ще багатьох аграріїв лізинг виведе у лідери»

Ви помічали, що господар, якому дорогі і своя справа, і кожна копійка, нею зароблена, готовий годинами розповідати про свої досягнення, тут же з олівцем чи калькулятором доводячи свою правоту показовими цифрами? Так от і лізинговим досвідом діляться, розкриваючи свої секрети. А хоч би і перед конкурентами.

Наприклад, агрофірма «Мрія» авторитетного сумського фермера із 20-річним стажем Олексія Картавого — одне із найкращих господарств області, і за економічними показниками, і за врожайністю культур. Олексій Олексійович міркує:

— Правильно у народі кажуть: поганий господар платить двічі, а от добрий спочатку ретельно підрахує всі доходи-витрати, а вже затим заплатить. Ми такий підхід давно випробували, співпрацюючи із «Украгролізингом» ще з 2004 року. Беремо техніку в лізинг, одразу сплачуючи лише 22 відсотки повної вартості. Скажімо, за агрегат у 200 тисяч попередній платіж господарству обходиться у 44 тисячі гривень. Решту суми виплачуємо протягом п’яти років рівними частками щоквартально при 7 відсотках річних з невідшкодованої вартості. Себе вважаю економним господарем, а такі умови — досить вигідними. Особливо, коли порівнюю із середньовідсотковою банківською ставкою у 22 відсотки! Оце зараз готуємо пакет документів на придбання зернозбиральної техніки. До речі, пакет для укладення договору фінансового лізингу значно простіший, аніж для оформлення банківського кредиту. Теж вигідно.

Іван Ярмолюк з фермерського господарства «Відродження», голова Асоціації фермерських господарств Дніпропетровщини підрахував, що витрачає на лізингову техніку в 5—8 разів менше коштів, аніж коли закуповує її за кредити комерційних банків. Його підтримує і Юрій Єпанов, голова правління ТОВ «Велес-Крим»:

— Для розширення виробництва ми раніше постійно користувалися банківськими кредитами. Так, із високими ставками, а що ж було робити! Зрозуміло, усе позначалося на зростанні собівартості свинини і м’ясопродуктів, які виробляємо. З такими показниками де вже було тягатися із конкурентами! Як тільки дізналися про лізингові умови, в 2009 році взяли через «Украгролізинг» два комплекти обладнання для утримання свиней на 5,7 млн. грн. От і дивіться: завдяки такому придбанню вже у 2010 році довели поголів’я до 12884 голів. Звісно, зупинятися вже не було сенсу, тож ось у серпні 2010 додали ще комплекти обладнання для утримання свиноматок із поросятами та для відгодівлі свиней на загальну суму майже 5 млн. грн. Це дасть змогу збільшити поголів’я свиней вже у 2011 році до 30 тисяч голів. А там і ще один комплект обладнання впровадимо, щоби упродовж п’яти років довести свинопоголів’я до 110 тисяч та реалізувати майже 5 тис. тонн свинини, отримавши 90 млн. прибутку.

Голові правління НАК «Украгролізинг» Миколі Шпаку (на знімку) такі розповіді його успішних клієнтів — як мед на душу. «Для нас це найважливіший підсумок роботи: коли селянське господарство завдяки співробітництву із нами не просто виживає у складних умовах, а ще й досягає високого рівня рентабельності своєї продукції, — каже керівник лізингової компанії. — Скиглити і нарікати на труднощі — це вже не по-сучасному. Наші клієнти сміливо конкурують на ризиковому ринку, не тушуються навіть поряд з великими агрофірмами, холдингами. Дати вправним господарям фінансовий інструмент лізингу і навчити їх якнайефективніше його використовувати — таке наше основне завдання».

Принципово важливо також, що державні лізингові програми спрямовані на придбання техніки нового покоління, розрахованої під новітні технології. Нинішнього мудрого селянина не обдуриш, не змусиш — навіть і за невелику ціну — купитися на неякісну, фізично та морально застарілу техніку. Грамотні всі. От фермер Іван Ярмолюк так і каже:

— Нас дедалі частіше на різноманітні виставки запрошують — і в області, і у столиці. Стільки новинок є! Звичайно, хочеться усього найкращого. Є ж із чим порівнювати — он іноземного обладнання скільки привезли, аби тільки гроші були.

Чого гріха таїти: нинішня українська техніка для сільського господарства часто програє імпортним аналогам. А виробники досі були скуті у нововведеннях, потерпаючи через деякі, скажемо відверто, псевдопатріотичні обмеження. Тому що законодавство твердило суворо: не може бути у вітчизняному механізмі менше 50 відсотків місцевих, українських комплектуючих. Хоча кожному відомо, що сьогодні не існує в природі, скажімо, українського виробництва двигуна, який відповідав би сучасним технічним параметрам. І вісі нема, і коробки передач теж, і багато чого іншого...

Нарешті наприкінці вересня завдяки наполегливості та зусиллям народного депутата України Василя Шпака Верховна Рада таки підтримала в першому читанні зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Його так і неофіційно назвали: «Закон Шпака». У документі пропонується зменшити на 50 відсотків розмір податків та мита при імпорті в країну вузлів та агрегатів для техніки, аналогів якої не виробляється в Україні. Крім того, вважати вітчизняною будуть техніку, в якій доля вітчизняних комплектуючих становить не менш як 30 відсотків, а не 50, як є сьогодні.

Кому як не засновнику і першому керівникові «Украгролізингу» Василеві Шпаку знати спільні проблеми підприємств-виробників агротехніки та власне селян-товаровиробників! Адже система державного лізингу одночасно стимулює і випуск вітчизняних механізмів, і вигідну передачу її в аграрні господарства. Зрозуміло, що досвід підказав єдино правильний вихід: щоби надати нове дихання вітчизняному машинобудуванню, потрібно не вигадувати велосипед. Чудес не буває. Німці он сто років йшли до свого сучасного комбайну. Ми поспіхом не створимо такий модерновий продукт, лише покладаючись на власні сили. Треба кооперуватися з лідерами світового сільгоспмашинобудування. Використовувати комплектацію імпортну, ту, аналогів якої немає в Україні, і розвивати своє виробництво.

Учасники ринку вважають, що законопроект, у разі його затвердження, істотно допоможе українським заводам. Адже статус вітчизняного виробника даватиме змогу селянам придбати їхню техніку за вигідними держпрограмами. Зокрема, й через «Украгролізинг».

Більш як десятирічна успішна діяльність лізингової компанії, безперечно, викликає довіру держави. А тим паче, коли кращу і впевнену динаміку розвитку демонструє молода команда «Украгролізингу» впродовж останніх двох років. Як результат — у держбюджеті України на 2010 рік фінансування на лізингові операції хоча й не набагато, але все-таки збільшено. І майже всі заплановані державні лізингові кошти вже запущені в дію практично одразу після офіційного прийняття держбюджету. Селяни оцінили таку оперативність, адже в агрогалузі, напряму залежній від природних, сезонних обставин, вчасно отримана техніка — як добра ложка до обіду. Цьогоріч основні лізингові гроші не довелося довго виглядати — вони надійшли влітку. Тієї оптимістичної гарячої пори фахівці «Украгролізингу» працювали на межі напруження, аби миттєво розподілити кошти заводам-виробникам.

Крім того, Верховна Рада підтримала зміни до Закону «Про Державний бюджет», згідно з якими головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на операції фінансового лізингу, став НАК «Украгролізинг». Логіка таких змін проста: тепер лізингові проекти впроваджуються набагато оперативніше, аграрії швидше отримуватимуть замовлену техніку в лізинг.

Зрозуміло, виділені суми на лізинг поки що далекі від того, щоб задовольнити усі потреби українських аграріїв у сучасній техніці. Але приємно, що такі кошти не просто регулярно виділяються, але їх суми таки стабільно збільшуються з року в рік.

— Ми на жодну секунду не забуваємо, що ключовим обов’язком державного оператора є і своєчасне та повне повернення планових лізингових платежів від тих господарств, які успішно експлуатують техніку, взяту в лізинг, — наголошує голова правління НАК «Украгролізинг» Микола Шпак. — «Совкове» ставлення, мовляв, держава перетерпить — їй повертати гроші необов’язково, ми, сподіваємось, викорінили остаточно. Хоча, зізнаюся, було важко... Багато сил та енергії пішло на ліквідацію боргів минулих років.

Звісно, молодим менеджерам хотілося рухатися вперед, розробляти нові цікаві проекти, а довелося паралельно розчищати накопичені попередниками завали. Але і цей досвід записали собі у плюс. Бо у лізинговому механізмі без грошей повернення здоровий кругообіг коштів одразу порушується. Адже саме на ці гроші одразу закуповується нова техніка, за котрою у довжелезній черзі стоять селяни (до речі, потреба у техніці в лізинг лише на 2010 рік оцінюється сумою понад півтора мільярда гривень). Саме з коштів повернення наповнюється спеціальний фонд держбюджету, звідки фінансуються державні лізингові проекти.

Виходить взаємозалежність: якщо одні лізингоодержувачі боргують, то інші недоотримують потрібних механізмів. І завдання «Украгролізингу» — щоби лізинговий організм працював стабільно, на повну потужність. Досить, що селяни розчарувалися у банківських послугах і досі не можуть повернутися до нормального кредитування. От бодай фінансовий лізинг виручає.

— Нам справді вдалося істотно поліпшити процес повернення лізингових платежів, — не без гордості каже Микола Шпак. — І секрету тут немає ніякого. Є два прості принципи: дисципліна і системність. Головне, що наші партнери, клієнти-лізингоодержувачі усвідомили, що ми не час від часу, вибірково і хаотично цікавимося станом розрахунків. Для нас це щоденна, щогодинна системна робота. Існує чіткий порядок: є бодай один день затримки планового платежу — одразу включається механізм контролю наших відповідних менеджерів. Співробітники філії з’ясовують ситуацію безпосередньо на місці, технічні служби компанії перевіряють стан техніки. До речі, на нову рухому лізингову техніку ми намагаємося обов’язково ставити прилади контролю, GPS-навігатори.

Практика показує: якщо лізингоодержувач припиняє виплату лізингових платежів, то це, як правило, сигнал про те, що лізингова техніка найближчим часом буде, як то кажуть, добита до ручки чи розкомплектована. Чого ми ніяк не можемо допустити. Якщо тривожні сигнали підтверджуються, підключаються юридичні служби і філій, і центрального офісу. Маємо й власну службу безпеки, фахівці якої розслідували вже десятки оборудок нечистих на руку злісних боржників.

— Коли йдеться про державні кошти, ми не сприйматимемо жодних відмовок чи полеміки, наш стиль — це дисципліна і конкретні дії, — твердить керівник лізингової компанії.

Так лізинг стимулює і сільських підприємців вести бізнес цивілізовано, грамотно.

— Сьогодні в українському селі вже сформувався клас грамотних, відповідальних господарів, які здатні ефективно користуватися технікою, взятою в лізинг, отримувати при цьому гарні результати та вчасно розраховуватися з нашою компанією, а отже і з державою, — підсумовує Микола Шпак. — І у нас є можливість обирати собі надійних партнерів, щоби лізингова техніка потрапляла у руки платоспроможних і добросовісних господарів.

Як результат, ситуація із поверненням лізингових платежів поліпшується стабільно. Якщо, скажімо, за І квартал 2010 року завдання з повернення планових платежів обласними філіями «Украгролізингу» виконувалися на 102 відсотки, то вже підсумки дев’яти місяців дали цифру 111 відсотків.

А от зі злісними неплатниками доводиться прощатися, вилучаючи техніку, за яку вони не розраховуються. Протягом дев’яти місяців 2010-го у господарств-боржників «Украгролізинг» вилучив і одразу передав платоспроможним клієнтам 74 одиниці техніки на суму 6,5 млн. грн. З деякими із неплатників довелося зустрічатися і в судах.

— Правда, коли такі горе-підприємці вже розуміють, що розмова з нами сувора і чітка, то воліють розрахуватися ще до закінчення судового процесу, — ділиться досвідом керівник «Украгролізингу». — І гроші знаходяться.

Надходження коштів на рахунки компанії від підприємств-боржників на підставі судових рішень та на стадії розгляду справ у судах за дев’ять місяців 2010 року становить майже п’ять з половиною мільйонів гривень. До речі, ця сума майже на мільйон більша за минулорічний показник.

Утім, так само дієвим є й вчинення нотаріальних написів, завдяки яким «Украгролізингу» вдалося повернути ще 77 одиниць техніки на суму понад 4 мільйони гривень. Нею вже користуються нові господарі.

Завдяки таким показникам «Украгролізинг» засвідчує, що є стабільною системною компанією. І її служби працюють не хаотично, метаючись від одного авралу до іншого.

— Ми намагаємось демонструвати в компанії чітку організацію системного бізнесу. Де немає ручного управління, а є чітка система, орієнтована не на чиїсь окремі інтереси чи суб’єктивізм, а на конкретні економічні показники, — підкреслює голова правління НАК Микола Шпак. — Усі наші обласні філії подають економічний прогноз своєї діяльності. За результатами роботи отримують рейтингову оцінку. І щодня мусять показувати ефективність своєї роботи. Чи надходить в область нова лізингова техніка? Чи надійних клієнтів на неї знайшли менеджери філії? Чи вчасно і сповна сплачено планові лізингові кошти? І чи всі правові інструменти використані під час боротьби з боржниками? Враховується усе.

Дуже хочеться сподіватися, що і наші партнери-сільгосптоваровиробники теж працюватимуть за такими принципами. Що система фінансового лізингу не тільки дасть змогу їм отримати належну техніку та обладнання, а й привчить правильно, по-сучасному організовувати свій вигідний, прибутковий бізнес. Упевнений, що багатьох вправних підприємців лізинг вже найближчим часом допоможе вивести у лідери такої нині перспективної галузі, як аграрна.