Як справи у зоні відчуження і на Чорнобильській АЕС?

Керівники Чорнобильської АЕС поінформували народних депутатів України: на станції остаточно зупинено 377 систем і 750 одиниць обладнання та елементів, що становить близько 62 відсотків усіх наявних систем і елементів та 98 відсотків від їх загальної кількості, які можливо зупинити до моменту повного видалення палива.

Відзначали також, що з метою опрацювання технологій та отримання відповідного досвіду демонтовано більше 1000 тонн обладнання, звільнено від ядерного палива та остаточно зупинено реактори першого, другого і третього енергоблоків.

Проте, попри вагомі й очевидні позитивні зрушення, які відбулися в ході робіт зі зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, в цій справі залишається низка нерозв’язаних проблем.

Один з найголовніших чинників, які істотно впливають на темпи і терміни реалізації заходів відповідної загальнодержавної програми, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 року, — фінансовий. На цьому наголошував голова профільного комітету Верховної Ради Анатолій Семинога. За його словами, фінансування щорічно здійснюється у середньому до 60 відсотків від потреби. А подальше збільшення термінів реалізації проектів міжнародної технічної допомоги призводить до зростання вартості робіт.

У свою чергу заступник міністра МНС Володимир Холоша пояснював: ситуація з виділенням коштів на виконання передбачених робіт непроста, однак наявні проблеми нині або вирішені, або майже вирішені, або в процесі розв’язання. Утім бюджетні асигнування надходили неритмічно. Лише після втручання Першого віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва у вересні «Ця проблема мала своє вирішення. Сподіваюся, так буде й надалі, — сказав Володимир Іванович і наголосив: закладена в цьогорічний бюджет на реалізацію заходів програми сума видатків менша, ніж фактично необхідна. Тим паче, що в ході робіт на об’єкті «Укриття» виявилося: кількість радіоактивних відходів у ньому значно більша, ніж передбачалося, а на їх захоронення потрібні додаткові кошти, які уряд пообіцяв виділити».

Проблема фінансування нинішнього року загострилася і у зв’язку зі зростанням вартості природного газу та електроенергії, які використовують ЧАЕС та її нові об’єкти, а бюджетні видатки були зорієнтовані на минулорічні ціни на енергоносії. Проте складності з фінансуванням запланованих робіт у зоні відчуження на ЧАЕС можуть виникнути і наступного року.

«Ті бюджетні призначення, які заявила станція, і ті, що передбачені загальнодержавною програмою в бюджеті наступного року, мали становити понад мільярд гривень. Мінімальні обсяги, що нами заявлені, — 700 мільйонів гривень. Однак у проекті бюджету, за-пропонованому на розгляд Верховній Раді, ця сума ледь перевищує 500 мільйонів», — зауважив В. Холоша.

А як фінансуються міжнародні проекти? Заступник міністра повідомив: для повного обсягу фінансування робіт сьогодні в міжнародному Чорнобильському фонді «Укриття» не вистачає майже 600 мільйонів євро. Є дефіцит коштів і у міжнародному рахунку ядерної безпеки. У ньому бракує 130—140 мільйонів євро до тих сум внесків, які були заявлені країнами-донорами та Україною.

За результатами робочої поїздки та підсумками обговорення проблемних питань, котрі безпосередньо впливають на забезпечення успішної реалізації «Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему» Комітет Верховної Ради ухвалив рішення. В ньому рекомендується Кабінету Міністрів України виконати рекомендації попередніх рішень комітету, доручення Президента України щодо передбачення в Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» фінансування ДСП ЧАЕС та зони відчуження в обсягах згідно зі згаданою загальнодержавною програмою.

Комітет запропонував уряду:

— прискорити подання на розгляд Верховної Ради проекту Закону «Про ратифікацію угоди (у формі обміну листами) між Україною та ЄБРР про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні» щодо збільшення внеску України до ЧФУ з урахуванням додаткового цільового фінансування програм біофізичного контролю працівників ЧАЕС і персоналу підрядників ПЗУ-SІP (групи управління міжнародними проектами);

— забезпечити у повному обсязі фінансування соціальних завдань — гарантованого медичного обслуговування працівників Чорнобильської АЕС, спеціальної медико-санітарної частини, будівництва в м. Славутичі 200-квартирного житлового будинку для працівників станції;

— виділення субвенції з Державного бюджету місту Славутич для виконання заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у його житлово-комунальному господарстві.

Комітет також рекомендує Кабміну переглянути й актуалізувати спільно з Національною академією наук України чинну Концепцію чорнобильської зони відчудження та території України з метою подальшого ефективного використання і розвитку промислового майданчика, виробничої інфраструктури Чорнобильської АЕС і зони відчуження, передбачивши в ній зокрема:

— активне використання всіх особливостей та можливостей промислового майданчика ЧАЕС та зони відчуження для потреб атомної галузі України;

— максимальне залучення кваліфікованого персоналу Чорнобильської АЕС та трудового ресурсу м. Славутич;

— повернення в перспективі відчужених земель до використання в народно-господарському комплексі України.

Профільний комітет Верховної Ради взяв на особливий контроль виконання цього рішення.