У рамках започаткованої серії тематичних науково-практичних заходів із питань кодифікаційної діяльності Інститутом законодавства Верховної Ради України 2 листопада 2010 року проведено «круглий стіл» на тему «Кодифікація господарського законодавства України: стан, проблеми, перспективи».
Метою обговорення учасників «круглого столу» було вирішення питань: визначення пріоритетів законодавчого забезпечення державної економічної політики; сучасний стан кодифікації у сфері правового регулювання господарської діяльності; перспективи кодифікаційної діяльності у господарсько-правовій сфері; врахування соціальної спрямованості економіки України під час кодифікації господарського законодавства.
У роботі «круглого столу» взяли участь: провідні науковці, представники органів державної влади, наукових установ, вищих навчальних закладів. Окреслюючи проблемні питання, учасники «круглого столу» виходили з того, що кодифікація законодавства є одним з основних напрямів державної правової політики, який послідовно здійснюється Верховною Радою України і має на меті вдосконалення національного законодавства.
Відкриваючи засідання «круглого столу», директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Любимович Копиленко наголосив на актуальності дослідження питання кодифікації господарського законодавства з метою подолання його розпорошеності та забезпечення належної якості правозастосовчої практики. На його думку, зважаючи на наявність значної кількості нормативно-правових актів у цій сфері, удосконалення господарського законодавства України варто здійснювати шляхом виявлення конкретних недоліків законодавчих актів та розробки пропозицій щодо їх усунення. При цьому кодифікація повинна супроводжуватися зменшенням кількості регуляторних актів у господарській сфері та підвищенням їх якості. Об’єктивною потребою сьогодення він вважає організацію такої діяльності за участю провідних вітчизняних фахівців — науковців і практиків, готових підтримати створення ефективної системи правового регулювання господарських відносин.
Один із найавторитетніших вітчизняних вчених-правознавців і фундаторів господарського права України, директор Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України, академік НАН України Валентин Карлович Мамутов зазначив, що кодифікацію національного законодавства взагалі, і, зокрема, господарського законодавства обов’язково необхідно продовжувати. Він наголосив, що кодифікація є одним із юридичних способів удосконалення законодавства, використання якого доцільно врахувати при плануванні законодавчої діяльності. Це ключова ланка механізму вдосконалення правового регулювання, і її можна розглядати як універсальний правовий засіб впливу на зміст і форму законодавства. Доповідач зауважив, що ідея кодифікації господарського законодавства започаткована не наукою, а практикою й обумовлена необхідністю вирішення правозастосовчих питань. Для забезпечення ефективності, дієвості правового регулювання господарських відносин необхідно затвердити програму вдосконалення господарського законодавства на базі чинного Господарського кодексу України. На думку В. К. Мамутова, розробка, утвердження та реалізація програм удосконалення національного законодавства на основі діючих кодексів має знайти своє місце у перспективному плануванні діяльності Верховної Ради України. Основне завдання сьогодення полягає саме у вдосконаленні чинного законодавства, а не його реформуванні шляхом скасування одних законів і прийняття інших.
Керівник Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України Василь Іванович Борденюк висвітлив історичні аспекти кодифікації господарського законодавства та звернув увагу присутніх на проблеми кодифікації у цій сфері в контексті законодавчої техніки. У виступі йшлося також про складнощі правозастосування, що виникають у зв’язку з врегулюванням одних і тих самих суспільних відносин різними законодавчими актами. На думку доповідача, за сучасних умов розвитку господарських відносин доцільно вести мову про розробку і прийняття системи кодифікованих актів у цій сфері. Виходячи із багатоманітності господарських відносин, кодифікація має бути спеціальною. При цьому він звернув увагу на тлумачення терміна «кодифікація» та можливості його використання як загального багаторівневого поняття.
До проблеми дублювання господарських законів звернувся і завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія» Олег Петрович Подцерковний, який підкреслив негативний вплив таких недоліків на суміжні галузі права, зокрема, кримінальне й адміністративне. Він також відзначив невиправданість занадто деталізованого законодавства, що шкодить дотриманню принципів права у процесі правозастосування, та наголосив на необхідності концептуального вирішення питання співвідношення загального і спеціального законів.
Професор кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Мар’янівна Вінник окреслила декілька напрямів удосконалення господарського законодавства, а саме: за змістом (врегулювання нових для економіки України відносин з урахуванням найкращих світових стандартів, або нормативно-правове корегування традиційних відносин, що зазнали змін з огляду на економічні, соціальні, політичні чи інші чинники); за формою (посилення ролі закону в регулюванні найбільш важливих відносин); за системою (питання систематизації законодавства; вирішення проблем кодифікації).
У доповіді завідувача кафедри підприємницького права Київського університету права НАН України Світлани Іванівни Юшиної йшлося про проблеми законодавчого забезпечення господарювання у зовнішньоекономічній сфері, зумовлені сучасними реаліями економічної політики держави, активізацією міжнародних економічних відносин, вступом України до Світової організації торгівлі тощо. Приділено увагу невідповідностям, що існують у положеннях певних актів законодавства стосовно правового регулювання окремих питань зовнішньоекономічної діяльності, а також доцільності виокремлення для цілей правового регулювання сфери міжнародних торгових відносин.
Завідувачка сектору законо-проектних робіт Інституту законодавства Верховної Ради України Оксана Михайлівна Клименко звернула увагу на проблеми правового забезпечення державної власності та набуття державою власності для забезпечення суспільних потреб в аспекті кодифікації господарського законодавства. У виступі йшлося про наслідки скасування Закону України «Про власність», проблеми правової визначеності статусу держави як суб’єкта господарських відносин, у тому числі, як власника об’єктів державного сектора економіки, правового режиму державного сектора економіки як єдиного і комплексного об’єкта державного управління тощо. Було наголошено на необхідності забезпечити належне правове оформлення інституту державної власності в системі господарського правопорядку, а також висловлено думку, що для цілей забезпечення правової стійкості моделі багатоукладності національної економічної системи доцільно законодавчо оформити механізми інституційних перетворень щодо трансформування (усуспільнення) приватної власності для суспільних потреб. Окреслені питання розглянуто в контексті удосконалення Господарського кодексу України.
Учасники «круглого столу» відзначили важливість продовження кодифікації господарського законодавства як основи його вдосконалення та висловили пропозиції та рекомендації з цього питання, які планується узагальнити та передати до відповідних парламентських комітетів. Передбачається також публікація матеріалів «круглого столу» як науково-практичного видання.
