Далекого 1933 року в нашому селищі було вщент зруйновано православний храм, а на тому місці згодом побудовано пошту. І, мабуть, не випадково, а з Божої волі через 77 років у Фрунзівці відбулася інша знакова подія — освячення закладного каменю і місця, на якому вже дуже скоро постане новий величний храм. Таку кількість людей, яка зібралася перед приходом Успіння Пресвятої Божої Матері, можна спостерігати лише під час Великоднього Богослужіння. І фрунзівчани, і мешканці навколишніх сіл, і гості з інших районів області прийшли того дня, аби послухати Молебень освячення, який відслужив Високопреосвященнійший Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел.
Митрополита Агафангела, крім прихожан та церковнослужителів, також зустрічали керівники Фрунзівського району Сергій Бринза, Павло Шестопалюк, депутат Одеської обласної ради Олександр Пресман зі своїми друзями та народними депутатами України Олександром Волковим, Ельбрусом Тедеєвим і Верховний отаман України та діаспори гетьман козацтва Запорізького маршал козацтва Дмитро Сагайдак. Запросили також Ігоря Стебловського, який з протоієреєм Іоанном (Гуменяком) ініціював будівництво храму. Сам молебень і освячення справили незабутнє враження на присутніх, особливо урочисті божественні пісні у виконанні семінаристів, які всі слухали, затамувавши подих.
Після молебню Митрополит Агафангел звернувся до мирян з такими словами:
«Сердечно поздравляю вас с этим поистине великим событием — освящением закладного камня и места в основание Свято-Успенского храма поселка Фрунзовки. Многие годы огненных испытаний разрушались храмы Божьи и монастыри. А вместе с тем разрушалась и православная вера, сами человеческие души. Благодарение Богу, пришло время собирать разбросанные камни и строить общий дом человеческой цивилизации. Строить храмы — эти духовные маяки, которые всегда были и остаются храмом света и тепла, глубокой веры и надежды, куда устремляются все: и богатые, и бедные. Нет человека, который бы жил и не согрешил, нет греха, который бы не простил Всемилостевейший Господь. Мы живем в прекрасное время, когда общество повернулось к церкви, когда появились люди, готовые и способные воссоздавать то, что было разрушено за 80 лет. За эти годы было восстановлено и построено множество храмов и монастырей Причерноморского региона. И нынешний день не стал исключением — это новые страницы в истории нашого края. Мы сегодня освятили это место, заложили капсулу с посланием и частичку мощей священномученика Григория V, Патриарха Константинопольского. Отныне это место становится святым, к нему приставлен Ангел-хранитель. Всякий проходящий мимо, осенив себя крестным знаменем, будет получать Божье благословение».
Митрополит Агафангел в ознаменування такої видатної події і відзначаючи вагомий особистий внесок у справу побудови нового храму також вручив церковні грамоти Сергію Івановичу Бринзі та Олександру Семеновичу Пресману. Подякував він і всім тим, хто так чи інакше причетний до цієї Богоугодної справи.
У своєму виступі С. Бринза зокрема зазначив: «Сьогодні у Фрунзівці, мабуть, найвизначніший день за останні сто років. Це аж ніяк не перебільшення. Храми люди вибудовують на віки, во славу Господа і для майбутнього. Вважаю, долучитися до такої справи — благодать. Без православ’я неможливо уявити собі історію України, її культуру, народні традиції. Православна спадщина нашого народу велика і багата.
Сьогодні, незважаючи на всі лихоліття, Божим промислом святе православ’я в Україні живе і розвивається. Атеїстичний режим радянського часу також вніс свої корективи у життя віруючих жителів селища Фрунзівки: храм було закрито, затим зруйновано. Але безбожний подих ХХ століття не назавжди згасив свічу молитви... Після реєстрації православної громади на честь Успіння Пресвятої Богородиці у Фрунзівці 1993 року на прихід призначено отця Іоанна Гуменяка. Влада виділила і передала громаді старе приміщення, яке священик з парафіянами відремонтували та пристосували, і спочатку це задовольняло потреби громади. Але з року в рік зростає кількість прихожан, люди повертаються лицем і серцем до Бога, торуючи стежки до храму.
Тож будівництво нової типової будівлі храму в нашому селищі стало суспільною необхідністю.
Ініціативна група та настоятель отець Іоанн виступили зі зверненням до громади про будівництво нового приміщення церкви та закликали односельців до посильної участі у фінансуванні. І хоча внесків було вкрай мало — маленька крапелька в океані потреб будівництва, але громада відважно взялася за нелегку в наш час справу: зведення нової церкви. Відомо, що певний час якоїсь особливої допомоги в будівництві не мали, але мали велику віру і сподівання. На наше щастя, знайшовся добрий душею і з великим серцем чоловік — Олександр Пресман, котрий своїми щирими пожертвами і стараннями допоміг закласти надійний фундамент. За лічені дні зведено нульовий цикл будівлі. Дай Боже, не збавити нам темпів і надалі.
Сподіваюся, що крок за кроком, камінчик до камінчика — впевнено виростатиме нова церква, яка буде достойною окрасою Фрунзівки. Усі ми разом сьогодні радіємо цим великим святом освячення першого каменя нової церкви. І дуже важливо зберегти це почуття братерського єднання. Хай Господь винагородить вельмишановного митрополита Агафангела, нашого мецената Олександра Семеновича Пресмана та його родину, протоієрея Іоанна, усіх молільників і прихожан й кожну людину зокрема духовними дарами, здоров’ям та благословінням!
Нехай Господь благословить подальший будівничий процес нашої церкви. А ми молитимемося за тих, хто сприяє будівництву, вносячи кожен свою посильну лепту. Нехай наші пожертви стануть для нашої церкви тим насінням, яке буйно проросте і примножуватиме Божі благодаті на славу Бога Отця, і Сина, і Святого Духа та рідної неньки України».
Благословивши всіх прихожан, Митрополит Агафангел вшанував пам’ять наших земляків, загиблих у Великій Вітчизняній війні, і поклав квіти до обеліска загиблим воїнам.
І хоча той день промайнув швидко, та в пам’яті всіх присутніх він залишиться надовго, адже кожен з них мав змогу отримати надзвичайно позитивний заряд і благословення на добрі справи.
с. Фрунзівка
Одеської області.
Фото автора.
