У День української писемності та мови на Першій та Третій програмах Українського радіо відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності. Отож 9 листопада о 16.10, озброївшись аркушем паперу та ручкою, гайда до радіоприймачів — згадувати шкільне минуле. Диктант, як обіцяють організатори, буде нескладний і невеликий — приблизно 100—120 слів. Написані роботи необхідно того ж дня надіслати на адресу НРКУ (Київ-1, Хрещатик, 26. Індекс — 01001). На найграмотніших чекають призи (радіоприймачі, книги, компакт-диски з унікальними записами Українського радіо). Решта отримають безцінний подарунок — ні з чим незрівнянне почуття єдності з усією нацією. І разом із цим продемонструють солідарність з тими, хто любить та шанує рідне слово.
Всеукраїнський диктант — унікальна акція, яку Національна радіокомпанія України започаткувала ще 2000 року. Щоправда, зізнаються радійники, ідею заходу вони запозичили у своїх польських колег. Як з’ясувалося, там подібний «тест» пишуть усі — від Президента країни і до простих школярів.
— У Польщі День рідної мови — справжнє свято, — розповідає перший заступник генерального директора Національної радіокомпанії України (НРКУ) Анатолій Табаченко. — У точно призначену годину цього дня вся нація сідає писати диктант. До радіо та телебачення прикута увага всього суспільства: від Президента до школяра і пенсіонера. Ніхто нічого нікому не доводить, і не за премії змагаються. Просто так заведено — кожен громадянин мусить продемонструвати повагу до рідної мови.
Ідея з проведенням такого диктанту прижилася і в Україні. Щороку Національне радіо отримує від 8 до 12 тисяч листів із написаними роботами. Але «на відмінно» із завданням справляється небагато слухачів.
— Ми не тішимо себе ілюзіями, що, написавши диктант, людина стане грамотнішою. Для нас, якщо чесно, навіть не так важливо, багато помилок у роботі чи ні, — зізнається Анатолій Табаченко. — Головне, що українці беруть участь у цій акції, а отже, відчувають почуття єдності. Людина пише і усвідомлює, що цієї миті разом з нею тисячі українців по всій країні так само сидять за столом, слухають радіо, тримають ручку. І ця ідея єдності через рідну мову, через українське слово заходить у серця слухачів і консолідує націю. Бо саме мова творить націю та державу. Своїм диктантом ми намагаємося викликати у людей почуття патріотизму, гордості за себе та за свою мову.
Між іншим, тема підтримки та розвитку рідної мови — лейтмотив діяльності Українського радіо. Тому самим лише написанням диктанту не вичерпується.
— Для нас це — ключовий аспект у програмній політиці, — розповідає А. Табаченко. — Ми маємо кілька програм, спеціально присвячених українській мові. Це передача «Слово», яка вже близько 40 років виходить на Першій програмі Українського радіо щонеділі вранці. В неї надзвичайно високий рейтинг. Є в нас передачі у циклі освітніх програм «Таїна слова». Їх також присвячено українській мові. Вони, правда, розраховані на молодшу аудиторію — школярів. Дуже велику популярність мають «Короткі уроки української мови». Кілька разів на добу в ефір виходять невеличкі кількахвилинні ігрові сценки, де у звичайні, житейські діалоги вставляються найпоширеніші мовні помилки. Скажімо, «приймати участь» замість «брати». А потім ми пояснюємо, як правильно потрібно говорити. Окремо хочу сказати про нашу Третю програму — «Українське радіо «Культура». Канал духовного відродження. Тут також багато передач, присвячених розвитку, вдосконаленню української мови. До того ж у нашій сітці є передачі, де звучать твори кращих українських письменників та світової літератури. Тому диктант, хоча й особлива, але лише одна з багатьох подібних передач. Насправді ж, уся мовна політика НРКУ спрямована на те, щоб українське слово посіло гідне місце в ефірі. І наше радіо, думаю, — один із найдієвіших інструментів, який може практично просувати, розкривати красу та чарівність рідної мови.
Те, що продукує Українське радіо, має бути зразком такого модного останнім часом поняття як «суспільне мовлення».
— По-перше, ми виробляємо справді потрібну суспільству продукцію, — каже пан Табаченко. — По-друге, як і належить суспільному мовнику, інформацію про всі процеси, які відбуваються в країні, ми подаємо об’єктивно, неупереджено та збалансовано. Та головне, що наші програми насичені пізнавальними, освітніми, культурологічними передачами. Тому, що стосується програмної політики — усе, що представлено в ефірі нашого радіо, відповідає стандартам європейського суспільного мовлення.
Щоправда, втілювати по максимуму свої добрі наміри у життя Українському радіо заважає кілька перепон. Перша і найсуттєвіша — проблема з поширенням передач. Хоч як прикро, але почути програми НРКУ можуть далеко не всі співвітчизники. Раніше їх слухали переважно через дротове радіо. Мережа таких радіоточок невпинно скорочується, а перемагати в боротьбі із комерційними станціями за частоти в популярному нині ФМ-діапазоні Українському радіо не завжди вдається. Останнім часом, щоправда, намітився певний прогрес, підбадьорює Анатолій Дмитрович:
— Нині ми маємо понад 80 частот у ФМ-діапазоні. Хоча майже всі вони розташовані на периферії, у невеликих малонаселених пунктах. І лише три обласні центри мають ФМ-частоти, на яких представлено Українське радіо. Отож при створенні системи суспільного мовлення ключовим має стати питання забезпечення конституційного права громадян на рівний доступ до інформації. Передавачі мають розташовуватися насамперед в обласних центрах та великих містах. Але для цього, передусім, потрібна політична воля.
Нещодавно змінилося керівництво Національної радіокомпанії, відповідно, зміни можна помітити і в ефірі Українського радіо.
— Із серпня працює нова сітка мовлення Українського радіо. Зміни на краще помічають усі: і фахівці, і прості слухачі. У нас оновилися позивні, з’явилися сучасні заставки, кращим став «одяг» програм, та й останні оновилися. До того ж у нас значно розширився інтерактив. Передачі дедалі частіше виходять у прямому ефірі і це робить їх оперативнішими та ближчими для слухачів. З’явилися такі нові програми, як «Житейські будні», «Український вимір», «Порядок денний», оновився «Добридень», «Відкрита студія». Значно оперативнішим стало інформаційне мовлення. Ми постаралися попрацювати над тим, щоб і інші передачі стали цікавішими. І за останні кілька місяців було зроблено дуже багато, щоб піднести престиж Українського радіо.
Ще більше заплановано на майбутнє. І поки радійники мізкують над тим, як би й надалі покращувати свої програми, ми маємо час попрацювати над своєю грамотністю. Адже до 9 листопада у нас ще є можливість переглянути правопис і пригадати правила української мови. Отож до зустрічі на диктанті.
