Справили новосілля мешканці трьох житлових будинків, які зазнали руйнувань нинішньої весни у селі Сапіжанка Шаргородського району на Вінниччині. («Голос України» за 06.05.2014 «Як це страшно, коли ґрунт розколюється під ногами...»).
Нагадаємо: їхні оселі розташовувалися над штольнею, звідки упродовж багатьох десятків років видобували вапняковий камінь. Саме через порушення норм видобутку стався розкол ґрунту і будівлі наполовину сповзли у шахту, вважають мешканці села. На щастя, ніхто не зазнав фізичних травм.
Коли земля попливла під ногами, мешканцям одного з будинків вдалося вчасно вибратися із небезпечної зони. У двох інших оселях на той час нікого не було вдома. Постійно нагадує про себе і психологічна травма. Люди час від часу навідуються на свої обійстя. Хоча б подивитися на руїни. Їх, немов магнітом, притягують спогади.
— Де нині оселилися потерпілі? — з таким запитанням кореспондент «Голосу України» звернувся до сільського голови Сапіжанки Петра Фомишена.
— Дякувати добрим людям, всі три сім’ї уже переселилися в інші будинки, — каже сільський голова. — Їм компенсували втрати, виходячи з вартості зруйнованих будівель, і за ці кошти вони придбали житло в іншій частині села.
За словами Петра Фомишена, влада фінансувала постраждалих з трьох джерел: 250 тисяч гривень виділив обласний бюджет, 60 тисяч — районний і 20 тисяч гривень надала сільська рада. Ще 30 тисяч гривень добровільних внесків зібрано жителями села. Але ставити крапку в цій історії передчасно. За словами сільського голови, трагедія може повторитися.
— Над штольнею проходить вулиця, на якій по обидва боки — десятки житлових будинків, — каже Петро Фомишен. — На деяких з них уже видно тріщини. За нашими припущеннями, у зоні ризику близько 15 помешкань. Люди переймаються тривогою, чи не затягне підземелля і їхні будинки. Терміново, до початку осінніх дощів, потрібно обстежити місце видобутку каменю, щоб визначити межі штольні. У такому випадку матимемо конкретну інформацію про те, які будівлі насамперед потребують порятунку.
Щоб усвідомити масштаби дослідження, співрозмовник звертає увагу на поле за селом. Його площа 36 гектарів. За словами Петра Фомишена, вся ця площа виведена із сівозміни тому, що окремі ділянки вже просіли, працювати техніці небезпечно, нема сумніву, що з часом вони також проваляться у штольню.
— Тут дуже велика площа підземного видобутку каменю! — наголошує керівник громади. — Шукаємо підприємство, де мають сучасні засоби досліджень, бо методом геологобуріння навряд чи можна встановити чітку картину підземелля. Будемо вдячні, якщо знайти його вдасться через газету.
У Сапіжанці не приховують, що після офіційного закриття шахти там тривали роботи. Хто і чому займався незаконними видобутками, нині розслідують правоохоронці.
Вінницька область.
