Пригадуєте Франкове «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинять вас...»? Це своєрідний гімн каменярів, які прокладають гостинець (шлях. — Авт.) для того, щоб прийшло «нове життя, добро нове у світ». І що спільного у них з тими каменярами, які лупають скалу унікального каменю-пісковику, який є лише на Тернопільщині і не де-небудь, а в національному парку «Дністровський каньйон» — одному з семи природних чудес України?
Якщо й прокладають нове життя, то для одиниць, які набивають кишені. Причому камінь видобувають нелегально. І вже добряче «лупанули» кряж, що простягнувся довжиною п’ять кілометрів від села Сновидова до Возилова Бучацького району. Краєвиди тут неповторні — повноводний Дністер в’ється поміж скал, вкритих лісом. Але невдовзі ця краса може залишитися лише на фотознімках. Сновидівський — один із десяти нелегальних кар’єрів, що діють тільки у цьому районі. Загалом їх в області не один десяток.
Налагоджено повний цикл видобутку, переробки, транспортування, складування і реалізації унікального каменю. Лупають його високо на горі, стежками скочують донизу, звідти машинами звозять у кар’єр, де ріжуть на пластини. Їх складають на готові до відправки піддони. У кожного видобувача — свої. Складують кам’яні пластини і під парканами у селі — щоб потенційні покупці бачили. Вони знають, де купити камінь, а ось влада як місцева, так і вища, а також ціла рать контролюючих органів аж ніяк не бачать, як процвітає нелегальний бізнес.
— Коли у кар’єрі громадські активісти затримали одного з видобувачів каменю і звернулися до сільського голови Сновидова із запитанням, чи знає він, що робиться на його території і хто ця людина, то він накинувся на нас. Мовляв, хто ви такі і що тут робите? — розповідає начальник відділу охорони водних біоресурсів у Тернопільській області Андрій Об’єщик. — А далі запропонував нам хабар у вигляді заправки автомобіля. Усе це ми зафіксували на відео.
Якщо у кар’єрі чи в придністровських селах погонний метр каменю можна купити по 100 гривень, то у Тернополі він коштуватиме 135. Причому продавці зізнаються, що тримають свої бригади у кар’єрах. Майданчики з продажу будівельних матеріалів ростуть навколо обласного центру мов гриби після дощу. Є попит — є пропозиція. До того ж вздовж об’їзної, яка проходить через місто, таких майданчиків кілька. І всюди — піддони з каменем. Звідси можуть його доставити у будь-яку точку України. Жодних документів на продукцію немає. Та й звідки їм взятися, якщо видобуток нелегальний?
Голова громадської організації «Рада бізнесу Тернопілля» Віталій Сороколіт звертається із риторичним запитанням: невже ніхто, починаючи з сільських голів, працівників національного парку, екологічних служб, гірпромнагляду і закінчуючи співробітниками управління боротьби з економічною злочинністю, ДАІ, прокуратури, не бачать, що твориться у них під носом? Все ж на виду. Сім громадських організацій області та начальник відділу охорони водних біоресурсів області Андрій Об’єщик звернулися до Генерального прокурора України Віталія Яреми з листом, у якому оприлюднили факти нелегального видобутку, переробки, транспортування, складування та реалізації каменю на території природного заповідного фонду Дністровського каньйону, що призвело до значного її пошкодження. Всі ці дії відбуваються під прикриттям правоохоронних органів області, переконані вони. До листа вони додали фотознімки і відеоматеріали. Чи відреагують на ці факти у столиці? Бо на місцеву владу годі сподіватися. Між тим, вважає громадський активіст з Чорткова Олег Барна, саме злочинне ставлення до природи і її ресурсів спричини повінь у липні 2008 року на Тернопільщині та в інших західних областях, яка завдала великих збитків навколишньому середовищу, народному господарству, жителям придністровських сіл. Невже нічому не навчило?
Хто з нових керівників області не прийде до влади, а на Тернопільщині вони змінюються, мов у калейдоскопі, кожен обіцяє покінчити з нелегальним видобутком корисних копалин. Мовляв, це потужний резерв в економіці області і треба його задіяти. Але вмостяться міцніше у кріслі — і де той запал подівся... Чи не самим перепадає добрий куш з того бізнесу? Ось і нова влада, провівши аудит реального стану речей в економіці області, обіцяє навести лад у надрокористуванні. Адже це не жарти: лише третина родовищ мають ліцензії. Один із кар’єрів у Теребовлянському районі за вісім років нелегально видобув 400 тисяч кубометрів піску. І ніхто не бачив, як його возили? Легалізація лише відсотка кар’єрів може дати приблизно мільйон гривень до місцевих бюджетів. Влада має намір дозволити всім, хто займається видобутком корисних копалин, вивести з тіні свою діяльність, а вже потім жорстко питати. При цьому обіцяє тісно співпрацювати з органами місцевого самоврядування.
Поки що «маємо те, що маємо». Читайте спочатку...
Тернопільська область.
Один із нелегалів за роботою.
На майданчику — все, що душа бажає.
