Кожен десятий підліток не відчуває себе щасливим

Однак для цього потрібно змінити підходи до вирішення молодіжних проблем. Особливо це важливо у зв’язку з введенням з першого січня 2011 року нової редакції закону про фізичну культуру і спорт. А спортивну матеріально-технічну базу треба відновити хоча б на рівні 1992 року, вважає голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павло Костенко.

На жаль, в Україні й досі немає окремого законодавства щодо здорового способу життя. Хоча в цілому, як відзначають експерти, є певна законодавча база. Однак її неефективно використовують, а простіше — не виконують законів. Особливо це відчувається на місцевому рівні. Скажімо, хто й коли останній раз проводив соціальні (не піарні, не передвиборні) — заходи з молоддю?

Отже, голова профільного комітету переконаний: завдання для всіх органів і виконавчої влади, і місцевого самоврядування — дотримання вже прийнятих у цій сфері законодавчих норм та дієвий контроль за їхнім виконанням. Крім того, парламентарій вважає, що для цього назріла необхідність створення єдиного координаційного центру. У владних кабінетах має бути й національна стратегія стосовно реалізації заходів формування здорового способу життя молоді.

А міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль СафІуллІн (на знімку) переконаний: державні органи, бізнес та громадськість мають об’єднатися задля утвердження здорового способу життя і відмови від шкідливих звичок.

Міністр оперував невтішними прогнозами світових експертів у галузі здоров’я: до 2050 року Україна втратить, за найоптимістичнішим сценарієм, до 18% населення, тобто загальна чисельність скоротиться до 38 млн. осіб. Водночас, за даними Світового банку, до 2025 року населення України може зменшитися до 37 млн. людей. Дуже песимістичні прогнози і в ООН: їхні фахівці стверджують, що до середини нинішнього століття у нашій країні проживатиме лише 26 млн. осіб.

Справді, здоров’я людини не може розглядатися як суто медична проблема. Світова спільнота ще в минулому столітті розібралася з цим міфом і дійшла висновку, що стан здоров’я лише на 10% залежить від системи охорони здоров’я, а решта 90% обумовлюються: станом екології (20%), спадковістю (20%) і найбільше — способом життя (50%).

Доводиться констатувати, наголосив міністр, що рухова активність, регулярні заняття фізичною культурою та спортом як обов’язкова умова здорового способу життя не дуже поширена серед української молоді. Скажімо, дівчата ведуть більш пасивний спосіб життя і мають фізичні навантаження лише на заняттях фізкультури.

Іншим важливим чинником здоров’я є задовільний психічний стан особистості. Наразі серед психічних порушень у старшокласників переважають невротичні розлади (42%), поширюються випадки депресивних станів із затяжним та хронічним перебігом. За словами Р. Сафіулліна, зростає і кількість самогубств серед молоді віком 15—19 років, що пояснюється відсутністю мотивації та ціннісних орієнтацій. Дослідники стверджують, що 13% молоді різного віку мають проблеми з пошуком сенсу життя, ще 10% не відчувають себе щасливими й не задоволені своїм життям.

Міністр окремо акцентував увагу на тому, що формування здорового способу життя починається саме з сім’ї.

«Ми повинні зараз створити всі умови для того, щоб Україна стала сучасною країною здорових людей. Такою, про яку ми всі мріємо, в якій хочемо жити та розвиватися!», — додав він.

Виклади виступів інших учасників парламентських слухань читайте в найближчому номері газети.