Що ближче до холодів та парламентських виборів, то більше на офіційному рівні розмов про теплопостачання.
Минулого тижня, щоб зігріти країну, аграрний міністр Ігор Швайка запропонував додаткових 10 мільярдів кубометрів газу. Щоправда, рятівні теплоносії, а з ними — й омріяну енергетичну незалежність за цим планом ми отримаємо років через п’ять, коли три мільйони гектарів торф’яників, які поки що «гуляють», сільгоспвиробники засадять енергетичними рослинами, зокрема — вербами. «Ці культури та виробництво з них теплової енергії є вдвічі дешевшими за російські вимоги розрахунків за газ», — пояснив міністр у коментарі одному з телеканалів під час всеукраїнської наради «Енергополе — майбутнє України».
Але навіть найперспективнішими планами не зігрієшся. Тим часом, зазначив під час брифінгу в Кабміні віце-прем’єр Володимир Гройсман, дефіцит газу на опалювальний сезон становить майже 5 мільярдів кубометрів. Керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв запропонував громадянам реальний план, як перебути морози. Він закликав заклеювати щілини у вікнах і вимагати від ЖЕКів утеплювати під’їзди. В іншій заяві А. Коболєв поскаржився на непатріотизм компаній — видобувачів українського блакитного палива, які болісно відреагували на пропозицію «Нафтогазу» закачувати половину видобутого ними газу до газосховищ. Де-факто вони відмовилися брати участь у створенні резервного запасу. Найімовірніше, ці структури знають інші ринки збуту, куди можна продавати газ дорожче. Держава не має важелів впливу, щоб змусити комерційні компанії наступити своїй пісні на горло. Водночас залізничники обіцяють прийняти естафету від морських транспортників й доправити південноафриканське вугілля з портів Одеси до теплоелектростанцій. Адже 70% шахт Донеччини на територіях, підконтрольних бойовикам, зупинилися через відсутність електропостачання, затоплення, пошкодження залізничних шляхів.
Серед низки тривожних новин оптимізму додав такий рейтинг: Україна увійшла до п’ятірки держав з найдешевшими квитками на поїзди. Проїхати 100 км залізницею у нас коштує 2,79 долара, що нижче вартості квитків на поїзд у Данії більш ніж удесятеро. Але перше, що спало на думку: тільки б наші чиновники не взялися виправляти цей «недолік», адже і зарплати та пенсії в українців не данські. А одне з пояснень, чому потяги в нас дешевші, — ми пересуваємося рейками, прокладеними здебільшого ще за Союзу. Масштабних модернізацій залізничних мереж майже не відбувається. Хоча, за нашими мірками, галузь з’їдає чималі гроші. Прем’єр Арсеній Яценюк відсторонив минулого тижня керівника Укрзалізниці на час перевірки фінансово-господарської діяльності відомства. Правоохоронці підозрюють корупційні дії...
А у Національному банку повели мову про борги. Глава НБУ Валерія Гонтарева запевнила: «У нас немає причин говорити про дефолт. Ми обслуговуватимемо свої зобов’язання, включаючи папери «Нафтогазу». З огляду на те, що загальна сума держборгу на 31 липня становила 69,226 мільярда доларів, втриматися на плаву непросто. Розмір валютної виручки в країні істотно скоротився. В. Гонтарева пояснює це спадом промисловості на Донбасі. Однак, схоже, є й інші складові дефіциту валюти в державі, яка йде на покриття зовнішніх боргів. Коли Нацбанк наприкінці минулого місяця запроваджував вимогу до експортерів продавати всю свою валютну виручку, важко було розраховувати, що частина доларів та євро не сховаються у тінь. Активізацію чорного валютного ринку можна побачити і на побутовому рівні: на вулицях знову з’явилися міняйла, які, приміром, купують долари на гривню дорожче, ніж пропонують обмінники.
