Закарпатська організація Національної спілки письменників України за підтримки обласної влади провела Другий міжнародний літературний фестиваль «Карпатська ватра-2010» (перший відбувся два роки тому), присвячений 100-річчю визначного майстра слова, науковця і педагога Федора Потушняка. А на пропозицію письменницької громади 2010-й на Закарпатті оголошений Роком Потушняка.
Цьогоріч Закарпаття відзначає ще один ювілей — 80-річчя створення Товариства українських письменників і журналістів Підкарпатської Русі.
— «Карпатська ватра» задумана як традиційний літературний фестиваль Карпатського єврорегіону, що ставить за мету об’єднати Україну з країнами—сусідами духовно. Хочемо поділитися творчими здобутками, відчути, як рідне слово озивається у людських душах. Письменники мають змогу прийти до читача, знайти нові теми. Ми відчуваємо теплу підтримку і їх, і місцевої влади, яка розуміє, що без духовності збудувати нову Україну неможливо. Наш земляк — лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь не зміг приїхати, але привітав учасників форуму чудовим віршем, — каже голова Закарпатської організації НСПУ Петро Ходанич.
Гостями фестивалю, що тривав з 6 по 8 жовтня, — стали секретар Національної спілки письменників України Петро Засенко, голова Кіровоградської організації НСПУ, член президії НСПУ Василь Бондар, прозаїк, поетеса, голова Дніпропетровської організації НСПУ, головний редактор журналу «Січеслав», член президії НСПУ Леся Степовичка, літературний критик, голова Івано-Франківської організації НСПУ Євген Баран, прозаїк, публіцист, голова Хмельницької організації НСПУ, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк, відомий поет, прозаїк, критик із Чернівців Мирослав Лазарук...
Прибули також зарубіжні гості: зі Словаччини — відомі українські поети Ілля Галайда і Маруся Нехай; з Будапешта — поет і видавець Ласло Кайзер і поет Іштван Горват, а також україномовний прозаїк, виходець із Закарпаття Сергій Степа.
У фестивалі взяли участь закарпатські письменники Петро Ходанич, Василь Густі, Сергій Федака, Лідія Повх, Мирослав Дочинець, Олександр Горват, Тетяна Ліхтей, Христина Керита, Михайло Рошко, Надія Панчук, Галина Малик, Юрій Балега, Василь Шкіря, Василь Кузан, Юрій Шип, Андрій Дурунда...
За час, що минув від попереднього фестивалю, коштом угорського літературного фонду «Батьківщина» видано антологію сучасної української новели угорською мовою «Karpatokon іnnen es tul» («По обидва боки Карпат»), а Ярослава Павличко у «Літературному Львові» запропонувала читачам вірші низки українських поетів.
У рамках фестивалю в Ужгороді відбулася зустріч відомих письменників з Києва, Дніпропетровська, Львова, Прикарпаття, Буковини, а також Словаччини та Угорщини зі студентами Ужгородського національного університету, Мукачівського державного університету, вчителями-філологами, працівниками культури і читачами. Письменники поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, Олександру Духновичу, Августину Волошину.
У Музеї літератури Закарпаття відбулася дискусія з проблем сучасної української літератури, а в Закарпатському театрі ляльок — великий літературний вечір «Закарпаття збирає друзів». Тут виступили гості фестивалю і закарпатські поети.
Гості свята мандрували літературними шляхами краю. Здається, нема села, де б не народилися знаменитості. Ірлява — батьківщина поета і секретаря Спілки письменників України Івана Ірлявського (Рошка), розстріляного у Бабиному Яру разом з Оленою Телігою. Зняцеве — батьківщина поета Юрія Гойди, Іванівці — одного із засновників закарпатської школи живопису Федора Манайла, під горами — Середнє, Ракошине, Лавки і Пацканьове, де народилися шевченківські лауреати художники Василь Сідак, Володимир Микита, Юрій Герц, Василь Свида. А збоку за горою — Ловачка, де Дмитро Кешеля вирощує виноград...
Перша зупинка у Мукачеві. Тут учасники фестивалю зустрілися зі студентами педагогічного коледжу, Мукачівського державного університету, працівниками культури і місцевими літераторами.
Письменників прийняв мукачівський міський голова Золтан Лєндєл. Зробили фото біля пам’ятників Кирилові і Мефодію та місцевому сажотрусу, який досі чистить міські димоходи. Голова тішиться, що з містом пов’язана доля письменників Анатолія Кралицького, Луки Дем’яна, Йосипа Жупана, Юрія Мейгеша. Їх імена — в назвах міських вулиць. Нині тут мешкають і творять Василь Греба та Мирослав Дочинець.
Літературна Іршавщина представлена іменами Феодосія Злоцького, Федора Потушняка, Юрія Станинця, Юрія Мейгеша, Степана Жупанина, Дмитра Кременя, Лідії Повх, Василя Кузана, Василя Шкірі.
Перша зупинка в селі Кушниця. Тут творила німецькомовна поетеса Ольга Рішаві. «У кожного своя печаль», — писала вона. Німецькою читає вірші Леся Степовичка, а народжена у цьому селі Лідія Повх згадує добру стареньку, яка відкривала їй світ поезії.
Дорога веде в село Довге. Тут ще на початку ХІХ століття Василь Довгович написав низку віршів живою народною руською мовою. Тим парох місцевої церкви, а заодно академік Угорської королівської академії з філософії, знаний архітектор, за чиїми проектами звели 26 церков, порушив давню традицію писання поезії латиною і започаткував нову українську літературу. Філософія Довговича близька до філософії серця Сковороди.
Осій — батьківщина Федора Потушняка. Село велике. Поруч ще більше шахтарське селище Ільниця. Дерев’яної хати, де народився письменник, давно нема. Була хата брата Петра, та згоріла, у вогні пропала й безцінна бібліотека, рукописи, особисті речі письменника. У місцевій школі влаштовано його музей.
На третій день майстри слова зустрілися із заступником голови обласної ради Андрієм Сербайлом і заступником керівника ОДА Іваном Качуром. Підбивши своєрідні підсумки, отримали нагороди й подяки від влади Закарпаття.
Одним словом, друга «Карпатська ватра» палала ще яскравіше, скликала до свого духовного тепла ще більше й ширше коло прихильників і шанувальників красного письменства та продемонструвала, який заряд патріотизму й поступу несе в собі Закарпаття — край величі й добра.
Учасники «Карпатської ватри» біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Ужгороді.
