Комітет з питань промислової, регуляторної діяльності та підприємництва провів слухання на тему: «Про сприяння підприємствам та організаціям у системному вдосконаленні».

Запрошені до дискусії науковці, представники бізнесу та керівники економічних відомств по суті здійснили спробу визначити, як почувають себе українські компанії у світовій та європейській системі координат якості управління. Зазначу, в світовій практиці найбільш прогресивною філософією вдосконалення вважаються правила так званого Тотального менеджменту якості, які є віддзеркаленням досвіду найкращих компаній, з одного боку, і відображенням концепції сталого розвитку, якою опікується ООН, — з другого. Оонівська концепція передбачає комплексне розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем із врахуванням теперішнього і майбутнього поколінь. Україна також приєдналася до цього руху. Тому, на переконання президента Української асоціації якості Петра Калити, українські компанії просуватимуться вперед тим швидше, чим глибше усвідомлюватимуть соціальну відповідальність бізнесу перед суспільством.

Водночас із подальших виступів з’ясувалося, що на загал бізнес ще далекий від того, щоб поширювати свою соціальну місію далі звичайної благодійності. Дуже часто так звана корпоративна соціальна відповідальність лише декларується, оскільки на заваді прямих обов’язків, пов’язаних із безпекою споживачів продукції, працівників компанії, навколишнього середовища, постають або об’єктивні перепони (суперечності законодавства, ментальність), або суб’єктивні (прибутковість за будь-яку ціну).

Нерідко бізнес сподівається, що держава з її технічним регулюванням дозволить покращити позиції компанії. Досвід ЗАТ «Оболонь», яке посідає на ринку чільне місце, засвідчує, що технічне регулювання не має жодного відношення до конкурентоспроможності. Ще красномовніше про це говорять урядові спроби покращити роботу легкої промисловості за рахунок податкових преференцій. Замість того, щоб запровадити спеціальну програму зі стимулювання експорту та вдосконалити тарифне регулювання на кордоні, уряд має намір на 10 років звільнити підприємства легкої промисловості від оподаткування прибутку. Або в АПК: замість того, щоб стимулювати власного виробника, уряд пропонує підтримувати імпортера молока, гречки, жита...

До проекту Податкового кодексу, прийнятого в першому читанні, претензій чи не найбільше. Голова комітету Наталія Королевська нагадала про хвилю протестів підприємців із цього приводу та оголосила про намір своїх колег, у разі його схвалення, обстоювати набрання чинності нової редакції Податкового кодексу з 1 січня 2012 року. Такий намір вітається багатьма компаніями, які не бажають, щоб до такої міри важливий документ породжував сумніви в його легітимності.

На жаль, у країні майже не узагальнюється і не вивчається досвід кращих методів корпоративного управління, який має місце на ВАТ «Житомирський маслозавод» або на ВАТ «Електронмаш», представники котрих взяли участь у слуханнях. На загальну думку присутніх, удосконалення організації ділового управління — це, з одного боку, найбільш ефективне й перспективне вкладення ресурсів, а з другого — вірний шлях до відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.