А саме: повна відмова від алкоголю та паління, обов’язкова фізична активність, здорове харчування, вміння володіти собою, самовдосконалення й активна життєва позиція.
Сумна картинка
«Це сталося! — заявила татові семи- класниця Настя, повернувшись зі школи. — Мені однокласниці запропонували закурити!» «А ти що?» «А я — їм: «Палити сьогодні не модно». Ну як ти мені казав». Тато полегшено зітхнув. Але...
12-річна Настя навчається у звичайній середньостатистичній школі. Її мама розповіла, який спосіб життя, далекий від здорового, самопливно «процвітає» в навчальному закладі.
— На перерві бачиш курців-старшокласників, які зручно вмощуються на пришкільних тренажерах, а поряд граються учні молодших класів. Деякі дівчата з сигаретками ховаються поміж кущів. Пройдеш коридором: від малого до великого спілкуються ненормативною лексикою (доведено науково, це теж псує здоров’я). Адміністрація на зауваження поодиноких батьків (чому не реагуєте?) відказує, що вони вже втомилися весь час смикати учнів: хоч що їм кажи, а якщо в сім’ї палять і сквернословлять, то для дитини це вже норма. Так-то воно так. Але чому діти з нормальних сімей мають ставати заручниками дітей з неблагополучних? Чому найгірші повинні диктувати свої правила? На уроках фізкультури велика увага приділяється футболу, а значить — хлопцям. Дівчата, якщо не грають у футбол, приречені на роль уболівальниць. Діти, особливо не наситившись шкільним обідом, бігають на перерві в кіоск, де купляють сухарики, чіпси, енергетичні напої і... цигарки. Учні пристосувалися споживати суху вермішель «Мівіну» (їсти ж хочеться, організм росте). Запивають холодною водою з-під крана. Чи питна, хтозна? Третьокласник робить «комплімент» однокласниці: «Ти — сексуальна». А п’ятикласник на уроці шкрябає записочки з пропозиціями сексу.
Таке враження, ніби діти залишені самі на себе. А що мама може вимагати, якщо молода вчителька плаче над своїм авансом у 300 гривень, бо не уявляє, як вижити.
Хочеться вірити, що «є маса протилежних прикладів»
Однак Наталя РОМАНОВА, керівник Центру здорового способу життя при Державному інституті розвитку сім’ї та молоді, заспокоює, мовляв, не все так погано: «Знаю масу протилежних прикладів. Дуже багато залежить від керівництва школи і позиції дорослих. Легко прищепити погане, бо насправді нічого для цього не треба робити, складно прищепити добре, бо треба вкладати ресурси, вміння інших людей. Якби у школі була налагоджена системна робота з формування здорового способу життя через позитивні приклади дорослих та однолітків і дітям пропонували б, чим зайнятися, враховуючи їхню думку, то, швидше за все, вони не починали б палити, оскільки на це не було б часу. Приміром, у деяких закладах запровадили «здорові перерви», під час яких учням пропонують цікаво провести вільний час через організацію ігротек, конкурсів, рольових ігор тощо. Не все впирається в неадекватну оплату роботи вчителя. Є люди-ентузіасти, які, незважаючи на мізерні кошти, вкладають у дітей душу. І позитивний приклад дорослого діти успішно наслідують».
Народна мудрість каже: «Ентузіазм буває голий, але частіше голий буває ентузіаст».
Свідомо обирають, мабуть, на пенсії
Як стверджують експерти, в Україні дуже невеликий відсоток молодих людей, які свідомо обирають здоровий спосіб життя. Часто навіть не розуміють, що саме стоїть за цими словами. Деякі вважають, що ведуть здоровий спосіб життя, якщо раз на тиждень роблять зарядку або посидять на свіжому повітрі... за пляшкою пива.
Насправді здоровий спосіб життя передбачає повну відмову від алкоголю та паління, обов’язкову фізичну активність, здорове харчування, вміння володіти собою, самовдосконалення й активну життєву позицію. А головне, твердо стояти на тому, що негативні звички — це ризикована поведінка, якій не має місця в житті. За словами Олексія БЄЛИШЕВА, першого заступника директора Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, активна життєва позиція та здоровий спосіб життя дають змогу запобігти негативним явищам, які поширені в молодіжному середовищі. Взяти хоча б рекламу, що нав’язує, скажімо, алкогольні напої. Якщо така інформація не вписується в систему цінностей особистості, то її буде знехтувано. А молоді люди зазвичай себе шукають, тому головне — достукатися до них, щоб зрозуміли: за своє здоров’я відповідають вони самі. А для цього потрібно формувати навички здорового способу життя. Проте українське суспільство потерпає від бага- тьох соціально-небезпечних хвороб, і це стосується передусім саме молоді. Виникають певні суперечності між сповідуванням та декларуванням ціннісних орієнтацій у значної кількості молодих людей.
Не звикли думати
На думку Віктора МАЛАХОВА, головного наукового співробітника Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, сучасна молодь живе за нав’язаними рекламою стереотипами, уявленнями, які не є результатом внутрішньої роботи. Вона краще поінформована, але не має власних суджень. Більше налаштована на те, що підкажуть Інтернет, ЗМІ, а сама втрачає здатність до самостійного відповідального мислення.
Парадокси мовою цифр
Тим часом Державний інститут розвитку сім’ї та молоді вивчив ставлення української молоді до здорового способу життя. Соціологічне дослідження, проведене з 22 вересня по 5 жовтня цього року, охопило 1200 респондентів віком від 14 до 35 років.
Наведемо деякі цікаві моменти:
Понад половина респондентів вважають, що піклуються про своє здоров’я дуже посередньо. У випадку хвороби 57,5 відсотка опитаних вважають за доцільне звертатися до медичних закладів, 31,5 — займаються самолікуванням.
Майже половина респондентів не впевнені, що вживають здорову їжу, а третині взагалі бракує коштів на купівлю корисних харчів.
Інформація до роздумів: фастфудів поблизу помешкань опитаних виявилося більше, ніж спортивних об’єктів.
Що стосується зарядки. Майже половина респондентів узагалі її не роблять, 21,3 відсотка вправляються кілька разів на місяць, 19 — кілька разів на тиждень і лише 9,5 (!) — щодня.
63 відсотки представників опитаної молоді не палять. 44,5 відсотка почали палити у 14—16 років, у 17—19 років — 36,5. До 13 років беруть у руки цигарку
9 відсотків (!). 12,6 відсотка респондентів-курців палять за компанію. Результати опитування засвідчили, що серед молоді поширюється нова небезпечна звичка — куріння кальяну.
На запитання, як часто вживаєте спиртні напої, 11,6 відсотка української молоді відповіли, що хоча б раз на тиждень вживають міцні алкогольні напої (горілку, коньяк, віскі); один-два рази на місяць — 16,1; повністю відмовляються від міцного алкоголю — 40,5 відсотка.
Якщо міцні алкогольні напої кілька разів на тиждень вживають 2 відсотки молоді, вина — 1,3, то пиво щодня п’ють 14,9, раз на тиждень — 18,7, 1—2 рази на місяць — 11,3 відсотка. Тверезого способу життя дотримуються 28,3 відсотка респондентів.
До речі
Наталя Романова констатує, що, на жаль, державної програми формування здорового способу життя в рамках країни поки що не прийнято. Хоча вже створена певна модель роботи з дітьми та молоддю, яку розробляли впродовж семи років, починаючи з 1999-го, в рамках україно-канадського проекту «Молодь за здоров’я». Наразі в країні реалізується понад 15 державних програм профілактичного спрямування, але кожна з них стосується більше профілактики, аніж формування здорового способу життя.
Тому на цих парламентських слуханнях одна із основних тем — створення системи формування здорового способу життя та Всеукраїнського центру здорового способу життя, який і візьме на себе роль координатора цієї роботи.
