ІЗ ВИСТУПУ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ

Наша внутрішня та зовнішня політика все частіше здійснюється за принципами «чим швидше, тим краще». При цьому забувають старий мудрий принцип древніх римлян «поспішай повільно». Помітний диспаритет склався у зовнішній політиці: повне домінування Росії та формалістика щодо Євросоюзу. Контакти з Росією увійшли в динамічну фазу оперативних рішень і часом цейтнотних дій. Натомість у співпраці з Європою, яка формально залишається головним вектором нашої зовнішньої політики, заклики і декларації замінюють реальну роботу. Сьогодні, зокрема, на саміті «Україна—ЄС» у листопаді цього року, ми плануємо ще тільки озвучити план дій щодо запровадження безвізового режиму. Але питання, скільки часу потрібно на його виконання. Найпроблемнішим залишається узгодження позицій щодо зони вільної торгівлі. Укладення угоди про асоціацію перенесено на 2011 рік. Але ми вже сьогодні можемо і повинні реалізовувати цю угоду в форматі уже затвердженого порядку денного асоціації. На це потрібна політична воля влади і відповідні ресурси.

Пропоную найближчим часом провести парламентські слухання щодо відносин України як з Росією, так і Євросоюзом.

— В інформаційному потоці, що вивергся на наші голови після закінчення виборчої кампанії до місцевих рад, відслідковуючи дискусію, що відбувається, мимоволі згадуєш висловлювання англійського письменника Честертона: «Кожен хоче, щоб його інформували чесно, неупереджено, правдиво і в повній відповідності з його поглядами». А з огляду на те, що у виборчому процесі брали участь представники 151 партії, а у виграші залишилися одиниці, ті, що програли, зазвичай знаходять для себе фальсифікацію результатів. Хоча це насправді нічого спільного із справжнім станом справ не має. Це відзначили й закордонні спостерігачі, підкресливши, що вибори пройшли у вільній конкурентній атмосфері, без застосування жодних методів впливу на волевиявлення виборців. Більшість спостерігачів зійшлися на думці про високий рівень проведення виборів, їхньої відкритості й прозорості. Ці вибори стали ще одним кроком у становленні демократії в нашій державі й відбулися зі значно меншими порушеннями, ніж аналогічні вибори 2006 року. Нам приємно зафіксувати те, що, незважаючи на багато роблем, які існують у нашій державі, люди довіряють курсу Президента, уряду й парламентської більшості. 

Мине ще зовсім небагато часу, і виборчі штаби прозвітують партійному начальству про свою роботу, за традицією наголосять на титанічних зусиллях і проблемах, спровокованих безсоромними опонентами. Хтось за підсумками виборів буде вимагати посади, хтось збиратиме дивіденди в прямому і політичному сенсі слова, хтось, поки не пізно, виставлятиме на політичні торги і намагатиметься конвертувати свої сезонні рейтинги, розуміючи в глибині душі, що вони мають особливість із часом здуватися, як повітряні кульки. Проблема лише в тім, що все це має дуже віддалене відношення до змісту цієї складної, рутинної і системної роботи, яку від щасливих обранців вимагає місія представляти людську громаду на місцевому рівні, жити і працювати кожен день поруч зі своїми вчорашніми виборцями. А для багатьох це є проблема, адже десантування в місцеві списки міст і областей людей, які жодного відношення до цих територій не мають, можливо, політтехнологами і розглядається як вправна технологія, але насправді у більшості випадків це звичайна маніпуляція. А якщо відвертіше — обман виборців. 

Місцеві вибори 31 жовтня чітко продемонстрували, що відпрацьовано схему узурпації однією політичною силою влади в країні на всіх рівнях. Їхня мета — встановити авторитарний режим і, як наслідок, позбавити український народ права самостійно обирати владу в країні. Якщо навіть поверхово проаналізувати так званий виборчий процес — спочатку оголошення антиконституційної дати виборів — ні у кого не виникає сумнівів: те, що представники Партії регіонів називають вільними виборами, насправді було чітко спланованою організованою акцією для захоплення влади на місцях. Органи влади усіх рівнів і в день голосування, і зараз, коли проводиться підрахунок голосів, робили і роблять усе можливе, щоб заблокувати участь партії «Батьківщина» у виборах і сфальсифікувати справжній вибір громадян України. За допомогою підрозділів МВС та юстиції були створені фальшиві осередки нашої партії, за поданням яких ЦВК зареєструвала фальшиві списки. Незважаючи на рішення судів, влада не виконала свого конституційного обов’язку і умисно виключила партію «Батьківщина» з виборчого процесу. Наші виборці були позбавлені права вибору до Львівської обласної та міської рад, до Київської обласної ради, у міські ради Київської області — Бориспіль, Бровари, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Обухів, у районні раді районів Київської області, у Кіровоградській, Тернопільській, Луганській областях, у міськраду Донецька та ін. У всіх цих місцях влада усунула нашу політичну силу від участі у виборах. Тому вважаємо результати виборів на цих округах сфальсифікованими та такими, що не відповідають волевиявленню виборців, і будемо вимагати перевиборів на них. Відповідну постанову вже зареєстровано.

— Вибори відбулися, але проблеми, які хвилюють громадян України, — ціни, тарифи, заборгованість у заробітній платі, підвищення пенсійного віку, Податковий кодекс і багато інших — залишилися. І нам разом з новообраним депутатським корпусом, починаючи з селищних рад і до обласних, доведеться їх вирішувати. Вибори продемонстрували, що заходи з наведення порядку в соціально-економічній галузі, які пропонують комуністи, знайшли розуміння й підтримку виборців, незалежно від того, за кого вони віддали свої голоси. Ми ще раз наполягаємо на необхідності введення мораторію на підвищення цін і тарифів. 

Ми категорично проти підвищення пенсійного віку, і фракція комуністів не буде за це голосувати.