На етапі відновлення взаємної довіри і створення умов стратегічного партнерства українсько-російська співпраця виходить на новий якісний рівень. У двосторонніх відносинах між Україною та Росією розпочинається нова ера співробітництва, коли політична воля керівництва обох держав доповнюється конкретними проектами як в економічній, так і в інвестиційній площині.
Поштовхом для активізації співробітництва стали Уральський форум російсько-українського співробітництва та Російсько-український міжрегіональний економічний форум (м. Геленджик). Зокрема, підписання системних угод, що заклали міцне підґрунтя для подальшого стратегічного партнерства та підтвердили наміри обох країн перейти від декларацій до конкретних проектів і результатів.
Одним із стратегічних напрямів поглиблення партнерства між Україною та Росією визначено міжрегіональну співпрацю, інвестиційні проекти, що стосуються розбудови транспортної інфраструктури, сфери авіабудування, суднобудування, атомної енергетики, енергетичного машинобудування, нафтогазового комплексу тощо.
Значний внесок у підсилення міжрегіональної співпраці зробили Український і Російський союзи промисловців і підприємців, які створили координаційну раду двостороннього міжрегіонального співробітництва при представникові Президента РФ в Уральському федеральному окрузі та підписали угоду про наміри ініціювати спільні проекти між регіонами та господарськими суб’єктами Росії і України щодо виробничо-технічної кооперації, підвищення конкурентоспроможності продукції, впровадження інноваційних технологій у промисловість, сільське господарство, будівництво, транспортну інфраструктуру, створення вертикально-інтегрованих компаній, розвитку механізмів державно-приватного партнерства.
УСПП та РСПП прагнуть стати своєрідним містком між владними структурами та реальним сектором економіки, працювати над зміцненням контактів між малим та середнім бізнесом регіонів, з метою обміну інформацією й досвідом сприяти проведенню ярмарково-виставкової діяльності, бізнес-форумів, конференцій тощо.
Уже в короткостроковій перспективі два ділові союзи планують надати всебічне сприяння підприємцям, які прагнуть взяти участь у будівництві моста через Керченську протоку, розбудові транспортних коридорів та завершенні дорожнього кільця навколо Чорного моря, що підвищить інвестиційну привабливість Криму та півдня Росії.
Президент УСПП Анатолій Кінах переконаний, що наявна динаміка українсько-російської торговельно-економічної співпраці не відображає потенційних можливостей економік обох держав. «Україні та Росії, які історично є взаємозалежними з ресурсної й технологічної точки зору, необхідно максимально використовувати внутрішні ринки один одного. За перше півріччя цього року спостерігається збільшення товарообігу між країнами майже на 70% і становить близько 17,3 млрд. доларів. Цей показник не відповідає економічним та інвестиційним можливостям обох держав. У нас є всі шанси до кінця цього року вийти на докризовий рівень торговельно-економічних відносин й наростити обсяги торгівлі до 40 млрд. доларів», — вважає Анатолій Кінах.
На його думку, поглиблення співпраці з Росією має важливе значення і з огляду на ті глобалізаційні процеси, котрі відбуваються у світовому економічному просторі. «Спроба створювати паралельні виробництва, відмовлятися від потужних коопераційних зв’язків, які формувалися десятиліттями, — це марна трата часу і ресурсів. Ми повинні максимально використати виробничі потужності, не втратити потужні ринки збуту. Там, де це економічно, доцільно на основі рівноправного партнерства відновлювати і створювати коопераційні зв’язки», — вважає президент УСПП.
На його переконання, встановлення прямих торговельно-економічних зв’язків між територіальними структурами Росії та України і підтримка регіональних взаємин на державному рівні стане одним із суттєвих напрямів підвищення ефективності економічного співробітництва обох держав.
