Днями виповнилася перша річниця роботи у Верховній Раді України міжфракційної депутатської групи «За духовність, моральність та здоров’я України». За минулий рік міжфракційній депутатській групі вдалося зробити ряд важливих кроків, одним із найважливіших стала розробка нової редакції Закону України «Про захист суспільної моралі». Законопроект №7132 було зареєстровано у Верховній Раді менше місяця тому, проте він уже викликав низку заперечень та звинувачень у спробах обмеження свободи слова. Як один із авторів цього документа розумію, що такі висновки більшість людей зробили через недостатню ознайомленість з його змістом. Адже вдатися до розробки нового закону про захист моралі нас, насамперед, змусило піклування про наших дітей та їхнє майбутнє. Можливо, саме тому ми отримали підтримку депутатів з усіх фракцій Верховної Ради. Та й опір певних бізнесових кіл теж каже про те, що ми йдемо вірною дорогою.

 Боротьба за мораль об’єднує український політикум

Відповідно до Регламенту, у Верховній Раді України функціонує кілька міжфракційних депутатських груп, які об’єднують депутатів-однодумців навколо гострих соціальних питань. Найбільшою та однією з найактивніших нині є міжфракційна депутатська група «За духовність, моральність та здоров’я України», створена 23 жовтня 2009 року. До її складу входять 68 депутатів із усіх фракцій Верховної Ради України.

З перших же днів своєї роботи міжфракційна депутатська група визначила основні вектори своєї діяльності — це об’єднання зусиль у двох напрямах. По-перше, встановлення чіткого законодавчого заслону всьому тому непотребу, який іде до України і з Заходу, і зі Сходу, всьому бруду в Інтернеті та телевізійному просторі, протидія дитячому алкоголізму, наркоманії, тютюнокурінню, суїцидам серед молоді, божевільній кількості абортів, особливо серед молодих жінок. А по-друге, активно працювати над законопроектами, що сприятимуть як моральному і духовному, так і фізичному здоров’ю молодого покоління, нормальному, гармонійному розвитку українського народу.

Зокрема, в рамках співпраці з громадськістю та релігійними організаціями 16 грудня 2009 року створено експертну раду громадських та релігійних організацій міжфракційної депутатської групи «За духовність, моральність та здоров’я України». До неї увійшли представники 54 громадських та благодійних організацій, а також основних християнських конфесій. Мета експертної ради — консультування та ініціювання нових законів і державних програм, розробка рекомендацій та пропозицій щодо покращення законодавства стосовно актуальних питань у суспільстві.

Окрім цього, в стінах парламенту силами міжфракційної депутатської групи було організовано низку заходів: напередодні Різдва Христового — вручення Біблії кожному депутату, перед травневими святами — висадка дерев на схилах Дніпра депутатами-представниками всіх фракцій.

У рамках законодавчої роботи за рік міжфракційною групою було розроблено та внесено до парламенту кілька важливих законопроектів, серед найбільш резонансних слід виділити: законопроект №6299 — стосовно заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів та послуг із передрікання майбутнього (долі); законопроект №6276 — щодо пріоритетності в профілактиці поширення ВІЛ-інфекції інформаційної роботи та залучення до профілактики благодійних і релігійних організацій; законопроект №3271 — щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії, а також нова редакція Закону України «Про захист суспільної моралі» — законопроект №7132. Саме на останньому законопроекті та питаннях захисту суспільної моралі хотілося б зосередити вашу увагу в даній статті.

Корінь проблеми

Погодьтеся, кожен із нас останніми роками звертав увагу на зміст новин, статей та інших інформаційних повідомлень усіх видів ЗМІ. На фільми та відео-кліпи, які демонструються на популярних телеканалах та інтернет-сайтах. Хвороблива фіксація на вбивствах, зґвалтуваннях, пограбуваннях, протиправних вчинках, військових діях та катастрофах не може не впадати в очі. І річ тут не в раптовому збільшенні злочинності чи кількості стихійних лих.

Річ у впливі, який справляють такі повідомлення на свідомість глядачів чи слухачів. Особливо — на свідомість підлітків. Стан постійного напруження та нервового збудження, який формує безперервний потік негативу з медіа-простору, робить із людей більш жвавого покупця, але руйнує особистість. Спонукає шукати засобів швидкого розслаблення у вигляді алкоголю, тютюну та наркотиків, давати вихід негативним емоціям через насильство.

Чинний Закон «Про захист суспільної моралі» сьогодні в зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій став малоефективним інструментом захисту суспільної моралі. Тому в законопроекті №7132 ми, перш за все, запропонували якісну понятійну базу та прописали чіткі способи реагування. Насамперед у новій версії Закону «Про захист суспільної моралі» розширено перелік явищ, які можуть становити небезпеку для морального стану людини і, особливо, підлітка. Якщо нині чинний закон переважно зосереджений на порнографії, еротиці та продукції сексуального характеру, то наш законопроект не менш руйнівними визнає пропаганду шкідливих звичок, насильства та девіантної поведінки.

Ворог у телевізорі

Окрім заборони обігу порнографії, ми пропонуємо обмежити трансляцію телевізійних та радіопрограм, реклами, що містять елементи насильства та жорстокості, демонстрацію тіл померлих чи тяжко поранених людей, кривавих сцен та сцен, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, акти вандалізму, позитивне оцінювання насильства (ст. 13 і 23). На каналах із необмеженим доступом (більшість українських теле- та радіоканалів) такі програми пропонується транслювати з 23.00 до 06.00.

Важко заперечувати, що одним із першочергових джерел поширення шкідливих звичок є пряма та прихована реклама на телебаченні, пропаганда пияцтва, куріння та жорстокості в кіно. Рівень суспільної системи виховання сьогодні надзвичайно низький. Більшість підлітків запозичують моделі поведінки й цінності з низькопробної теле-, радіо-, відеопродукції, музичних та художніх творів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед 40 країн світу в Україні діти вживають алкоголю більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Щотижня пиячать майже 22% 11-річних українців, близько 32% 13-річних та 52,7% 15-річних. Алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30% українських чоловіків. Не краща ситуація і з тютюнокурінням. Сьогодні цигарки курять понад 70% першокурсників ПТУ, 55% першокурсників вузів, 50% десятикласників, 40% восьмикласників. 31% юнаків та 14% дівчат уперше закурили в 11 років або раніше. Згідно з останніми дослідженнями, 58% учнів загальноосвітніх шкіл готові копіювати негативну поведінку телегероїв, а 37,3% — готові вчинити протиправні дії, наслідуючи вчинки телегероїв.

Щоб виправити цю ситуацію, з екранів телевізорів мають зникнути криваві фільми, брутальні шоу та демонстрація страхіть у новинах, прихована реклама алкоголю і тютюну в той час, коли це можуть бачити наші діти. Для тих, хто порушуватиме ці норми, законопроект передбачає анулювання ліцензії на теле- чи радіомовлення, а також на ретрансляцію продуктів ефіру. Ще ми плануємо заборонити елементи насильства й жорстокості, лайки і пропаганду девіантної поведінки в мобільному контенті, спрямованому на підлітків, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у видавничій продукції, розрахованій на дітей, а також у фільмах, що не мають вікового обмеження.

Злочини — віртуальні, покарання — реальні

Більше занепокоєння, ніж телевізор, спричиняє Інтернет. Ані держава, ані батьки не можуть контролювати, що побачать там їхні діти. Тексти, відео та фото, на які підліток може натрапити у всесвітній мережі, є більш руйнівними, ніж найбрутальніший ТВ-контент. У мережі немає заборон і табу. Немає обмежень. І якщо дорослий може обмежувати себе сам, то дитина навряд чи. В більшості цивілізованих країн уже давно працює кібер-поліція, яка має дуже широкі повноваження. Духовне здоров’я своїх дітей ці країни ставлять вище за інтереси окремих компаній. Можливо, частина законопроекту 7132, яка передбачає відповідальність провайдерів за наданий контент, стане основою українського кібер-законодавства. Починати треба з малого.

Згідно з нашим законопроектом, оператори та провайдери телекомунікацій зобов’язані обмежувати вільний доступ до ресурсів, які своїм змістом загрожують суспільній моралі. За наявності рішення суду провайдер має видалити шкідливий контент чи заблокувати доступ до нього, якщо цей контент перебуває поза межами національного інформаційного простору. На запит правоохоронних органів провайдер має надавати інформацію про користувача послуг та про те, що він переглядає чи розміщує в мережі. Хтось побачить у цій нормі перевищення повноважень. Хочу одразу відповісти: злочин є злочин незалежно від того , анонімний він чи ні. Якщо припустимим вважається прослуховувати телефонні переговори (за санкцією суду) для затримання злочинців, чому не можна передивлятися історію відвідання інтернет-сайтів, щоб спіймати такого ж самого злочинця?

Окрім прямих заборон, ми плануємо заохочувати операторів та провайдерів до співпраці. Зокрема, ми плануємо розмістити державне замовлення на розробку та поширення спеціалізованих комп’ютерних програм, які обмежать доступ дітей до шкідливої інформації, а також інформації еротичного характеру в телекомунікаційних мережах. Частину фінансування цих розробок мають взяти на себе оператори та провайдери телекомунікацій, оскільки саме вони отримують прибуток за надання послуг зв’язку. Може, саме тому ми зараз чуємо так багато заперечень стосовно законопроекту 7132 із боку цих компаній.

Хто і як має судити?

У законопроекті №7132 ми визначили, що таке «інформація в телекомунікаційних мережах», «місця масового відпочинку», «мобільний контент», «моніторинг у сфері захисту суспільної моралі», «насильство», «неповага до національних та релігійних святинь», «ксенофобія», «расизм», «сімейні цінності» тощо. Уточнили визначення порнографії, еротики, їх похідних явищ і продукції. Перелік визначень не можна назвати досконалим, проте він набагато кращий за той, що міститься у чинному законі.

Це суттєво звужує можливість невідповідних трактувань і зловживань з боку Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі та правоохоронних органів. Законопроект обмежує повноваження комісії експертними висновками щодо наявності шкідливого змісту в інформаційних джерелах. Крім того, ми вважаємо за необхідне створити окремий закон про Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі, який ще більше зафіксує повноваження цього державного органу. Одночасно в законопроекті ми посилили значущість громадських організацій. Таким чином, у прийнятті рішень із регулювання галузі національної моралі буде задіяно якнайбільше інститутів суспільства.

На нашу думку, Нацкомісія з моралі має стати не тільки експертним, а й наглядовим органом. Зокрема, вона має здійснювати моніторинг українського інформаційного простору, особливо — телепередач, ігор, друкованої та іншої продукції, розрахованої на дитячу аудиторію. Нам важливо не тільки захистити дітей від дорослого «контенту», а й контролювати якість дитячих інформаційних продуктів.

Захист дітей від негативного впливу інформації є невід’ємною функцією для багатьох держав цивілізованого світу, які вважаються взірцем свободи слова та особистості. В Німеччині діє федеральне відомство з перевірки матеріалів, шкідливих для молоді. У Великобританії Ofcom — регулятор британської телекомунікаційної індустрії, контролює етичність змісту телеканалів щодо захисту інтересів дітей. Федеральна комісія зі зв’язку США проводить експертні дослідження інформаційної продукції, визначає випадки демонстрації «непристойностей», які підлягають судовому покаранню.

Можна ще довго перераховувати, що ми зробили в законопроекті №7132. Узгодили його з нормами міжнародного права, зокрема, Конвенції про захист прав людини, Конвенції про кіберзлочинність. Адаптували механізм захисту суспільної моралі до стану сучасного інформаційного суспільства. Врахували майже всі канали, які можуть становити загрозу суспільній моралі, й передбачили засоби їх контролю.

Декому цей законопроект може видатись занадто жорстким. Проте в усього є ціна. В даному разі обмеження прибутків деяких компаній та анонімності окремих осіб є ціною морального здоров’я наших дітей. До того ж ніхто не каже, що ця ціна має бути остаточною. Законопроект №7132 треба розглядати як проміжну ланку в поступі до вправного, досконалого законодавства із захисту суспільної моралі. Його прийняття як закону створить необхідне проблемне поле, котре сприятиме участі в законотворчому процесі всіх верств нашого суспільства.

Павло УНГУРЯН, народний депутат України.