Цієї неділі ми обиратимемо нову місцеву владу. І хоча виборча кампанія тривала не так уже й довго, була вона досить напруженою. І не лише тому, що кандидати намагалися «розкрутитися» у досить стислі терміни, отож конкуренція була шаленою. Лунали звинувачення в адміністративному тиску, підкупу виборців, залякуванні кандидатів і використанні «чорного піару» тощо. Не менш напруженим, за прогнозами Комітету виборців України, буде й день волевиявлення. З його наближенням, упевнені в КВУ, ситуація на місцях дедалі більше загострюватиметься. А факти зняття з реєстрації кандидатів, як умотивовані, так і безпідставні, можуть набути масового характеру.
Прогнозують черги на дільницях
Напруження на дільницях, зокрема, створюватимуть погано організований процес голосування та якість списків виборців. Отримуючи чималу кількість бюлетенів, дехто з виборців може просто заплутатися. А втомившись розбиратися у численних прізвищах кандидатів, може зробити свій вибір неусвідомлено. «Процес видачі бюлетенів, голосування, а потім підрахунку голосів потребує значного часу й зусиль членів комісій. Тож уже можна прогнозувати черги на дільницях», — вважає голова КВУ Олександр Черненко. Не врятує ситуацію навіть те, що законодавець продовжив час роботи дільниць до десятої години вечора.
В останній тиждень перед виборами виникли скандали навколо друку бюлетенів. Фальшивки було виявлено зокрема в Харкові, Хмельницькому та Івано-Франківську. Одна з причин появи несанкціоновано надрукованих бюлетенів полягає в низькому ступені їх захисту. Закон цього не передбачає, бо одночасно відбуватиметься близько 15 тисяч виборів. Надрукувати всі бланки на спеціальному обладнанні та папері просто неможливо. По-перше, це дорого. По-друге, немає таких технічних потужностей. У країні лише кілька комбінатів, які друкують документи суворої звітності. Тож відрізнятимуться бюлетені лише кольором та печаткою виборчої комісії.
Запитання щодо складу та компетентності виборчих комісій виникли ще на початку кампанії. Адже закон написано так, щоб перевагу в комісіях мали представники Партії регіонів та її сателіти. Щоб посилити свої позиції, регіонали завели до комісій своїх людей, скориставшись технічними партіями, в тому числі і з опозиційних блоків. Навіть попри це, 60-70 відсотків складу ТВК мають відповідний досвід, стверджують у КВУ. А от на рівні ДВК ситуація трохи гірша, проте не критична. Щоправда, маючи навіть достатній рівень компетентності, комісіям буде складно фізично обробити великий обсяг інформації. «Хоч би якими досвідченими були члени комісій, є межа фізичних можливостей. І це буде дуже великою проблемою», — вважає О. Черненко.
Адмінресурс
Прогнози експертів щодо використання в цій кампанії найсильнішого адмінресурсу також виявилися небезпідставними. Втручання у виборчий процес владної вертикалі (на рівні адміністрацій) було доволі відчутним. Найпоширеніше — агітація в робочий час, тиск на членів комісій та кандидатів (з тим, щоб останні відмовлялися балотуватися або йшли від провладної партії). Щоправда, й міські голови не пасли задніх — використовували на повну силу свої можливості. Подекуди це призводило до конфлікту адмінресурсів. Прикладом такого конфлікту може слугувати Одеса, де є популярний міський голова, якому всіляко намагається протистояти голова облдержадміністрації — тисне на працівників бюджетної сфери і на членів комісії. «Зашкалює» Одеса й за наявністю «чорного піару». Зрештою, ситуація, яка склалася в Південній Пальмірі, вважають у КВУ, псує імідж не лише міста, а й українських виборів загалом.
А от спроба підкупу виборців продуктовими пайками стає дедалі менш ефективною. Виборці стають розсудливішими: пайки беруть, а голосують на власний розсуд. Чого не скажеш про грошовий підкуп. Принаймні деякі штаби вже виділили необхідні кошти. У середньому один голос на селі оцінюють у 50 гривень, у місті — 100-150 грн. А продати свій голос, відповідно до результатів дослідження, проведеного Громадянською мережею «ОПОРА» та фондом «Демократичні ініціативи», готовий кожен п’ятий респондент із 2011 опитаних. Свою позицію вони виправдовують складним матеріальним становищем та байдужістю до всіх кандидатів.
Хаос і безлад ускладнять роботу спостерігачів
Несолодко цього разу буде і спостерігачам. Їхня робота завжди була непростою, до того ж цього року їхні права значно звужено. Не сприятимуть роботі і хаос та безлад, які пануватимуть на дільницях. А в безладі завжди важче працювати і легше робити махінації та маніпуляції, стверджують у КВУ. Будуть спроби і зриву виборів, а також визнання їх недійсними, але це, скоріше, буде виняток, ніж правило. Загалом за місцевими виборами спостерігатимуть 1913 представників всеукраїнських громадських організацій та 490 представників іноземних держав і міжнародних організацій. Утім, розраховувати на гучні заяви спостерігачів не варто. «Навіть ті заяви, які пролунають від міжнародних спостерігачів, будуть дуже обережними. Так, вони будуть критичні — це вже видно. Критикуватимуть закон, критикуватимуть втручання влади, але того, що світ публічно визнає ці вибори недемократичними, такого не буде», — вважає голова КВУ.
Прогнози експертів
Нині експерти прогнозують, що на Сході й Півдні Партія регіонів залишиться на тих самих позиціях, які має нині. Хоча можливі незначні послаблення за рахунок лівих та проросійських сил. На Заході ПР може покращити свої позиції, в тому числі й завдяки незаконним втручанням. А от Центр стане «лінією розлому». Нині рейтинг регіоналів тут зростає через певну деморалізацію опозиційних партій. Саме тут буде найбільший конфлікт інтересів. Провладна партія хоч і покращить свої позиції в Центрі, але навряд чи візьме під повний контроль місцеві ради, хіба що в деяких містах за рахунок мажоритарників.
Тим часом у Партії регіонів сподіваються, що більшість у місцевих радах після виборів належатиме провладним партіям. За словами першого заступника лідера Партії регіонів Володимира Рибака, в Україні в радах різного рівня нараховується 45,696 тис. мандатів. На цих виборах ПР висунула в ради різних рівнів 56,461 тис. кандидатів, повідомив Інтерфакс-Україна. Крім того, регіонали висунули кандидатами в міські голови 10,709 тисяч осіб, тоді як у цілому в Україні їх кількість становить 11,516. Цифри вражають.
Не будьмо байдужі
З огляду на ситуацію, що склалась, опозиційні партії просто не мають права бойкотувати чи ігнорувати вибори. Інакше українська опозиція може повторити долю білоруської. Там на початку 2000-х років опозиція проігнорувала місцеві вибори, але це ні на що не вплинуло. Перегони відбулися, але в місцевих радах не було жодного опозиційного депутата. Тож білоруська опозиція опинилася в ще гіршому становищі, ніж була. Так само ігнорувати перегони не маємо права й ми, виборці. Бо саме наша байдужість відкриває можливості для фальсифікацій і спотворення результатів волевиявлення. Тож прийдімо на дільниці 31 жовтня і зробімо свій вибір. Інакше це за нас зробить хтось інший.