Між базаром і гуртовим ринком

Важко й пригадати, в якій ще країні (не кажу вже про область) вирощують по тонні городини на кожного її мешканця. В Іспанії, у Франції, в США?.. Здається, ні.

Досягти цього справді історичного максимуму не на словах, а на ділі вперше поталанило нині Херсонщині. Можна, отже, говорити не про відродження, а про піднесення галузі. І підносять її не колишні приміські велетні на кшталт херсонського радгоспу «Овочевий», а фермери.

Андрій Петренко з Каховського району — один із таких вдатних господарів на благодатних землях Таврії. Андрієве господарство «Труд» дасть фору хоч кому!

— Торік на переробку одних томатів відправили 7,5 тисячі тонн та плюс 2 тисячі тонн моркви. І цей рік можна вважати вдалим.

— А яка ж урожайність? — поцікавився якось у фермера перший заступник міністра Мінагрополітики України Сергій Мельник.

— На крапельному зрошенні цибулі збираємо по 100—120 тонн, томатів — не набагато менше...

— Овочі для нас — справді другий хліб, — підкреслює голова Каховської райдержадміністрації Володимир Сторчак. — Із 142 фермерів району третина спеціалізуються на вирощуванні не тільки томатів чи цибулі, а всього борщового набору. І площі під городиною розширюються. Той-таки фермер Петренко починав господарювати на півторагектарній площі, а нині у «Труда» 170 гектарів овочевого поля, в перспективі буде ще 100.

На овочеві лани району приходять сучасні технології і сучасна техніка. Звичним стає економічно й екологічно доцільне крапельне зрошення, яким охоплена найбільша в країні площа — 7 тисяч гектарів. Важку ручну працю перебирають на себе томатозбиральні комбайни, копачі на колесах, механізовані обрізувачі цибулі.

На Каховщину, а не на Ізраїль чи Італію, рівняються тепер городники Цюрупинського, Скадовського, Голопристанського та інших районів краю. Землероби впевнені, що їхня продукція — краща від заморської, бо має неповторний український смак!

— Виростити високий врожай — не проблема, — кажуть городники.

— На Херсонщині виростити два і навіть три мільйони тонн овочів — не проблема, — вторить голова облдержадміністрації Микола Костяк. — Проблема у збуті сільськогосподарської продукції.

Щоправда, як для кого. Різні перекупщики почуваються у стихії овоче-баштанного бізнесу досить упевнено. Вони ніколи не пропустять ні строків дозрівання городини, ні її реалізації.

Доходить іноді до відвертого свавілля. Кілька років тому в Новотроїцькому районі, наприклад, «невстановлені особи» закрили селян на їхній території і заблокували вивіз на продаж кавунів. Довелося віддавати врожай здирникам за півціни. Лише поодинокі фермери могли більш-менш вигідно спродатися за межами України — у Білорусі і країнах Прибалтики.

Їхала городина на базар і на полицях у вагонах пасажирських поїздів.

Останнім часом ситуація дещо змінилася. Свій товар овочівники здебільшого збувають на місці — на узбіччях автотрас, у привокзальних скверах міст і містечок, на морських пляжах...

Більші партії «ідуть з молотка» на торговищах Великих Копанів чи Цукурів. Але назвати їх гуртовими ринками, тим паче європейського зразка, можна хіба що з великою натяжкою. Європа давно (із середини минулого століття!) так не торгує!

Це переконливо довели зарубіжні учасники нещодавньої Міжнародної конференції «Розвиток гуртової торгівлі та логістичних центрів сільськогосподарської продукції у країнах ЄС та в Україні», що відбулася в Херсоні.

Джон Міллнс, міжнародний експерт проекту ЄС «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та реалізації європейської політики добросусідства в сільському секторі», зауважив очевидне:

— Система реалізації сільгосппродукції в Україні ще неефективна. Якщо ж ми подивимося на Центральну і Східну Європу, то там за останніх 20 років відбулося серйозне розширення саме гуртового ринку. Маю на увазі насамперед країни, які нещодавно стали членами Євросоюзу, — Чехію, Угорщину, Польщу. Тут ринки гуртової торгівлі стали ключовими в піднесенні економіки.

А що вже казати про оптовий ринок у Барселоні, котрий вразив своїми, відзнятими на цифровий фотоапарат, величчю і розмахом!

Каховським Цукурам чи цюрупинським Великим Копаням сьогодні далеко не те що до Барселони, до львівського ринку «Шувар» далеко. Та в області, схоже, всерйоз зібралися кинути виклик і Львову, і Барселоні, не кажучи вже про Київ, Одесу чи Запоріжжя.

Орієнтовно більш як половина гуртових ринків світу перебуває у власності регіональних адміністрацій і урядів.

— Таке маємо в Тихоокеанському регіоні, Євросоюзі, — повідомив  Джон Міллнс. — Приблизно 32 відсотки сформовані за принципом громадського і приватного партнерства. Учасники ринку створюють спільні комітети управління із представників приватного сектору та регіонального чи центрального уряду. Це для України досить нова концепція.

А нова тому, що досі приватники влаштовували гуртові ринки, а держава спостерігала за тим, що з цього вийде. Вийшло, та не у всіх. Принаймні — на овочево-кавуновій Херсонщині, яка поки що обходиться великими «базарами» із примітивним сервісом і примітивними правилами гри. І нам тут до Іспанії, яку густо, як огіркове огудиння, вкриває мережа гуртових ринків, поки що далеко.

Утім, не варто посипати городину попелом.

Радник міністра аграрної політики України Олексій Кузьменков зауважив, що вже наступного року в нашій державі намічено побудувати перші черги п’яти-шести гуртових ринків сільгосппродукції.

— Держава розуміє, що вона — зацікавлена сторона в реалізації проекту розвитку гуртових ринків сільгосппродукції. На це сьогодні передбачено 50 мільйонів гривень. Що в умовах затяжної економічної і фінансової кризи немало. Гадаю, що якусь частину коштів одержить і Херсонщина.

Тут на ці кошти дуже сподіваються. І вже навіть знайшли місце, куди можна їх «прилаштувати». Йдеться про 100-гектарну площу поблизу обласного центру — на занедбаних землях колишнього радгоспу «Янтарний».

— Розташування дуже вигідне, зважаючи на близькість залізниці та аеропорту, — підкреслює голова облдержадміністрації Микола Костяк. — Херсон стоть на перехресті пожвавлених автошляхів, має два порти — морський і річковий. Але без допомоги Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики реалізувати проект буде дуже важко.

У свою чергу голова обласної ради Віктор Пелих у розмові з кореспондентом «Голосу України» запевнив:

— В організації таких ринків, зокрема в відведенні землі під них, ми знімемо всі бюрократичні перепони. Але потрібні інвестиції, передусім державні. Гуртовий ринок — підприємство дороге: в гектар площі потрібно вкласти не менш як сто тисяч доларів.

Проект облаштування ринку під Херсоном уже зацікавив і зарубіжних інвесторів. Їхні імена поки що не розголошуються.