У світі щороку зникає 13 млн. гектарів лісу

Автори доповіді, представленої з нагоди відкриття сесії Комітету з лісового господарства і Всесвітнього тижня лісу в Римі, звертають окрему увагу на високі темпи скорочення площі первісних лісів, відомих ще як праліси (тобто ліси без наявних ознак антропогенного втручання). На сьогодні більше третини лісів потрапляють до категорії первісних. Саме такі ліси, особливо тропічні, мають найбагатші у світі екосистеми. На лісові площі у світі припадає більше 4 млрд. га, або 31% усієї поверхні суші. Площа первісних лісів у світі становить 36% (1,4 млрд. га) від загальної площі лісу на планеті. Проте за останні десять років територія таких лісів щороку скорочувалася у середньому на 40 млн. га, або на 0,4%.

Експерти зазначають, що не завжди йшлося про повне зникнення пралісів. У багатьох випадках вони перейшли до іншої категорії через вибіркову вирубку та інше втручання людини. На Південну Америку припадає найбільша кількість втрат первісних лісів, за нею йдуть Африка та Азія. Експерти ФАО зазначають, що лісові пожежі, зміна клімату, шкідливі комахи та захворювання, стихійні лиха та інвазивні види — основні загрози біорізноманіттю лісів.

Згідно з інформацією ФАО, останніми роками вдалося знизити темпи збезлісення у світі шляхом активізації лісонасаджень. Проте загроза скорочення лісового біорізноманіття не зникла.

У новій доповіді підкреслюється, що площа лісу, яка спеціально охороняється для збереження біологічної різноманітності, збільшилася більш як на 95 млн. га з 1990 року. Наразі 12% площ світових лісів (більше 460 млн. га) призначені для збереження біологічної різноманітності. Охоронні зони, такі, як національні парки, мисливські та природні заповідники, охоплюють на даний момент більше 10% усієї лісової площі в більшості країн та регіонів, повідомляє Зелений світ.

Міністр охорони навколишнього природного середовища України Микола Злочевський, оцінюючи цей захід, зазначив, що його проведення — ознака того, що сучасне українське суспільство робить наголос на екологізації всіх сторін життя. «Ми зібралися тут, щоб плідно попрацювати, обмінятися досвідом, об’єднатися в спільній боротьбі за безпечне навколишнє середовище», — сказав він.

Екологічна безпека лідирує в довгому переліку проблем нашої цивілізації. Власне, розвиток цивілізації й породжує ці проблеми. За даними звіту Всесвітнього фонду природи, ризик екологічної катастрофи, як і раніше, актуальний. Стан екосистеми Землі погіршується. Загалом за останні 40 років ми втратили 30 відсотків біорозмаїття планети. Загинула третя частина всього живого!

Документ свідчить про те, що вимоги людини перевищують можливості Землі вже на 50 відсотків. І якщо запити й амбіції людей продовжать зростати, то через двадцять років нам потрібно буде вже дві планети. За традицією рейтинг країн, в яких екологічний відбиток украй великий, очолюють більш розвинені й багаті країни: ОАЕ, Данія, Бельгія, США, Канада, Австралія, Кувейт, Ірландія...

Наша країна, на жаль, далека від ідеалу поборниці екологічної чистоти й безпеки. «Чорнобильський слід» в її біографії продовжують низку недобрих справ, серед яких надмірні викиди газів в атмосферу, завали сміття (у середньому на одного українця припадає 250 кг на рік), небезпечні хімічні виробництва (наприклад, калійний завод у Калуші, Прикарпаття), полігони з ядерними та хімічними відходами, а головне — бездіяльність влади й низька оцінка небезпеки, що загрожує. Цю проблему в нас зараховують до розряду другорядних. Але щороку природа нагадує паводками на Закарпатті, іншими погодними катаклізмами про те, як ми помиляємося.

Очевидно, товариству споживачів, яке переживає світову економічну кризу й впритул підійшло до екологічної катастрофи, варто перетворитися на творців. Не тільки брати від природи все можливе, а й навчитися віддавати щось взамін. Інакше незабаром наша планета стане банкрутом, а разом з нею і людина втратить найголовніше своє право — жити. 

Експерти заявляють про можливість техногенної катастрофи в Калуші через відходи місцевого хімічного підприємства «Оріана». Переповнення сховища відходів у результаті атмосферних опадів може призвести до руйнування захисної дамби і потрапляння в навколишнє середовище близько двох мільйонів кубометрів отруйних речовин.

Наприкінці вересня в Калуші розпочалися роботи з утилізації гексахлорбензолу — політропної отрути, яка впливає на роботу печінки, центральної нервової системи й серцево-судинної системи. Місто Калуш, а також прилеглі села Кропивник і Сівка-Калуська указом Президента України оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації у зв’язку із загрозою, що йде від сховища радіоактивних та інших токсичних відходів.

Перший віце-прем’єр України Андрій Клюєв підписав розпорядження про створення урядової комісії, яка перевірятиме всі стратегічно небезпечні об’єкти в Україні з метою запобігання катастрофи, подібної аварії на глиноземному заводі в Угорщині. За прогнозами експертів, ця екологічна катастрофа може призвести до того, що вода в Дунаї буде отруйна протягом ста років, а Чорне море залишиться без живності.

В Україні є два підприємства, де може повторитися техногенна катастрофа, аналогічна угорській. Це Запорізький алюмінієвий комбінат і Миколаївський глиноземний завод. На першому розташоване заморожене шламосховище обсягом 5—6 мільйонів кубометрів. А друге підприємство займається постійною переробкою глинозему й складує відходи переробки у двох сховищах загальним обсягом більш як 20 мільйонів кубометрів. Як зазначають експерти, сховища на українських комбінатах несуть більш серйозну загрозу екології, ніж угорські. На угорському підприємстві 20 відсотків відходів зберігалося в рідкому вигляді, а 80 відсотків — у сухому, у той час як на Миколаївському глиноземному це співвідношення становить 50 на 50.

У свою чергу Партія зелених України ініціювала інтернет-проект «Екологічна карта країни», який дає реальну картину екологічних загроз кожного регіону України.