— Телефоную знайомому в Київ, кажу, у мене забирають землю, дві ділянки зразу. Не вірить. Каже, такого не може бути. Мовляв, якщо є державний акт, йди в суд. Так це ж через суд забирають. «Що там у вас за суд такий?» — питає. — «Апеляційний», — відповідаю.
У Наталії Утенко із села Зарванці Вінницького району відбирають одразу дві земельні ділянки. Одну площею вісім соток, другу — на сотку більше. Таке рішення прийняв Апеляційний суд Вінницької області. «У зв’язку з використанням землі не за призначенням», — виніс вердикт суддя.
Щоправда, перед цим було інше рішення — Вінницького районного суду. Воно діаметрально протилежне. Районний суд відхилив позов Якушинецької сільради до пані Утенко як безпідставний. Сільрада вимагає повернення земельної ділянки тому, що по ній має бути прокладений газопровід. Власники землі не дають на те дозволу. За це на них подали до суду.
— Сільрада проти нас ополчила людей не тільки із Зарванець, а й із сусідніх Якушинець, — пояснює жінка. — Кажуть, що ми не даємо по своїй ділянці прокласти газопровід, виходить, через нас стримується газифікація. Знайшли крайніх! А де була сільрада, коли роздавала землю? Чому тоді про це не думала. Цей газ уже сто років тягнуть.
Комісій побувало — не злічити
— Землю, яку відбирають, нам ніхто не подарував, ми купили її за власні кошти, — каже чоловік Наталії Володимир. — Спочатку одну ділянку, потім другу. Коли купували, вона вже була приватизована іншими людьми. На підставі договору купівлі-продажу переоформили на себе. А тепер землю відбирають. До того ж без жодної компенсації.
Утенків звинуватили в тому, що використовують землю не за призначенням. У державному акті на право власності записано, що земля надається для ведення особистого селянського господарства.
— Ви бачите ось цю крайню ділянку? — показує господиня садиби. — Бачите, кури бігають. Картоплю ще до кінця не викопали. Кукурудзу треба зібрати. В моєму розумінні це і є селянське господарство. Інша ділянка засіяна травою.
— Звідси одна з комісій навіть брала грунт на аналізи, — розповідає пані Наталія. — Перевіряли, чи, бува, ми не погіршили його за час користування землею. Як її можна погіршити, коли тут була глинка. Ми стільки чорнозему навезли!
Господарі кажуть, що комісій до них приходило — не злічити. З різних державних структур. Представники з управління земельних ресурсів видали висновок, що земля використовується за призначенням. Зате інша комісія — з Інституту землеустрою — прийняла протилежне рішення.
«Віддайте добровільно, бо заберемо через суд»
Утенки кажуть, що вони стали заручниками ситуації. На їхню думку, схибили проектанти. Не взяли до уваги, що земельні ділянки приватизовані. Хто тепер захоче, щоб у нього на городі закопали газову трубу? Історія з газифікацією не нова — газ намагаються подати до села уже майже протягом тридцяти (!) років.
— Йдеться не тільки про нашу сім’ю, — каже пан Володимир. — Сусіди через дорогу теж не мають намір пускати екскаватор. По ту сторону декілька сімей уже судяться, як і ми. Тільки в них ситуація інша — виконавці робіт забралися до них у городи без дозволу. Не було парканів, тому й заїхали, перекопали все...
За словами пана Володимира, три роки тому, коли до них вперше прийшли з сільради разом з представниками підприємства-виконавця робіт з газифікації, він дав згоду, щоб прокладали трубу. Просив тільки після завершення робіт привести все до такого стану, як перед початком робіт. Чоловік стверджує, що гості на таке не погодилися. Тоді він відмовився. На прощання йому відверто сказали, що землю відберуть через суд. Так воно й сталося. Після п’ятнадцяти судових засідань, через які пройшли Утенки, сільрада добилася свого. Господарі не розуміють одного: чому в них вирішили забрати ті ділянки, по яких не заплановано прокладання газопроводу. Кажуть, за проектом труба має бути в іншому місці.
— Більше двох років ходимо по судах, відбиваємося від різних комісій, — каже пан Володимир. — І це ще не кінець. Треба й далі захищатися. Писатимемо касаційну скаргу у Верховний Суд, оскаржувати дії суддів Вінницького Апеляційного суду у Вищій раді юстиції, звернемося по допомогу до депутатів Верховної Ради.
Копати заборонено
— У нас є лист від енергетиків, в якому чітко сказано, що в цьому місці, де має йти газопровід, заборонено виконувати будь-які будівельно-монтажні роботи, — показує листа пан Володимир. — Бачите, які дроти висять! Високовольтна лінія.
Під дротами — майданчик, огороджений високою сіткою. У сільраді це місце називають тенісними кортами. Кажуть, що їх власником є... бабуся, яка гальмує прокладання газопроводу. «Чому ще зовсім молоду жінку називають бабусею?» — вона з цього приводу тільки дивується. Так само, як і з тенісних кортів, яких у господарів нема.
Власник садиби має своє пояснення активізації дій влади. Каже, скоро вибори і треба продемонструвати односельчанам роботу. Тридцять років людям обіцяють газ, без кінця збирають гроші, а результату нема. Шукати інший шлях для газопроводу не вигідно: надто багато коштів закопано в землю. Трубу проклали від Південного Бугу. А це не один, і не два кілометри. Перед тим її пустили по дну річки з протилежного берега...
Вінницька область.
Фото автора.
