Від кривої палиці прямої тіні не буде

Цікаво, як покарали працівників міліції, які не відреагували на дзвінки відморозка, котрий вимагав понад мільйон доларів за те, щоб не підірвати Київ? А погрози, як згодом стверджували есбеушники, були цілком реальні. Вони затримали одного із тих, хто погрожував, і той підтвердив наміри підзаробити...

Одержавши інформацію про замінування школи чи вокзалу, правоохоронці, як правило, евакуюють людей і шукають, шукають. А тут заявили про вибух об’єктів у декількох районах — і жодної реакції.

Чим пояснити таку «турботу» про життя людини та її особисту недоторканність?

Що вжило керівництво в цій ситуації, мені не відомо. Зате вже набридло читати й слухати про наміри МВС: а) повернути продаж іменних залізничних квитків; б) провести генеральне прибирання, даруйте, чищення від «випадкових людей і тих, хто себе заплямував»; в) перейменувати міліцію; г) скоротити штат.

Північні сусіди, слідом за якими, мабуть, ідуть наші пінкертони, багато не кричали, а оперативно провели опитування: чи треба міняти шило на мило, тобто міліцію на поліцію. А українські силовики лише викликають обурення своєю абевегедейкою.

І запитання: іменний проїзний документ і перейменування правоохоронного органу — це і є захист прав громадян?

Кому потрібна ця мишача метушня, говорильня, що претендує називатися реформою?

Не знаю як хто, але я вважаю словосполучення «правоохоронні органи» анахронічним та цинічним. Ну, які вони захисники прав і інтересів співгромадян, якщо чи не в кожному ментівському застінку цих самих громадян ображають, принижують, б’ють і вбивають? Це так нагадує часи залізного Фелікса, який очолював у 20-ті роки ВЧК — каральний орган радянської влади...

... Довелось мені кілька раз їздити до Глухова і Шостки. Відрядження запам’яталися: щоразу натрапляв на глуху стіну мовчання. Активного діалогу, до якого закликає міністр Могильов, з ментами не вийшло. Втім, хіба вони можуть бути відкритими й чесними, якщо йдеться про захист мундира? Мундира, заплямованого кров’ю...

...Жителі Шостки свого часу були шоковані смертю Бориса Гнивуша, онука Героя Соцпраці, багаторічного директора казенного заводу «Зірка». Хлопця вбив дільничний міліціонер.

Суд виніс вирок відносно вбивці Андрія Горбача через два роки. Увесь цей час вартові порядку всіляко перешкоджали порушенню кримінальної справи, приховували табельний пістолет дільничного (згодом у ньому підпиляли бойок, деформували викидач), переписали журнал видачі зброї. Намагалися навіть притягнути до кримінальної відповідальності непричетного до злочину юриста.

Фальсифікація не пройшла. Гадаєте, виконавців брудних підробок і марудників у погонах покарали, як того вимагали закон і батьки загиблого? Гадаєте, належним чином відреагували на їхні численні скарги, запити народних депутатів, жителів Шостки?

Суд виніс окрему ухвалу, в якій зазначив, що доблесні забруднювачі мундира нехтували дорученнями прокуратури, неякісно й довго розслідували справу, недбало ставилися до обов’язків.

Хто має відшкодувати моральну, матеріальну шкоду жертвам міліцейського свавілля? Держава чи погононосії?

Практично така сама трагедія сталася і в Глухові, де автомобіль дільничного інспектора зіштовхнувся з мотоциклом. У результаті загинув студент місцевого аграрного коледжу Андрій Воробйов. Постраждали й інші учасники ДТП.

Суд поставив крапку в справі аж через три роки. Глухівська міліція демонструвала дива необ’єктивності, тяганини й фальсифікації, вигороджуючи дільничного Ігоря Шулика.

Спочатку оголосили винним... загиблого Андрія, про що повідомили в ЗМІ. Потім абияк прокуратура розслідувала кримінальну справу, яку до того тричі відмовлялася порушувати.

— Я не винен, — зі злістю кинув мені Шулик під час зустрічі. І додав: «Готовий нести покарання, але тільки за вироком суду».

Він був упевнений, що вийде сухим з води. Не вийшов.

Глухівський міськрайонний суд засудив «невинного» на п’ять років позбавлення волі. Апеляційний залишив вердикт без змін. Але (увага!) Шулик ще понад місяць перебував на волі, продовжуючи працювати дільничним інспектором...

Чи можливо таке? На жаль, але це помилка суддів, котрі забули змінити підписку про невиїзд на арешт у залі суду...

Зате слуги Феміди із Сум віддали належне глухівським ментам. Зокрема, тим, хто трагічного вечора їхав разом із Шуликом. Один з них з місця ДТП просто втік. А згодом з таким самим брехливим колегою кілька місяців заводив рака за камінь, вигороджуючи порушника ПДР. «За кермом була... мама Шулика», — стверджували горе-правоохоронці. В якому стані їхала трійця з бару, знають лише свідки...

Списати все на загиблого Андрія Воробйова не дозволили народні обранці, а також журналісти, міський голова Глухова, колектив коледжу, небайдужі городяни. Вони закликали керівників країни, генералів до совісті й справедливості. Адже на очах жителів, нахабно нехтуючи законом, здоровим глуздом і показаннями свідків, прагнули обілити, по суті, вбивцю.

Обілити не вдалося. Але ті, хто фальсифікував, брехав, вивертався (і в Шостці, і в Глухові), залишилися непокарані.

Про яку довіру населення до міліції ви кажете, пане Могильов?

В обох випадках сліпа Феміда своїми окремими ухвалами намагалася розплющити очі керівництву УВС Сумської області. І що?

Так, це було за міністра Луценка. Але хіба порушення прав громадянина, аж ніяк не найменше, «виправдовує міліціонера, котрий став на хибний шлях»? Хіба його вчинки від безкарності стали більш моральні?

...Герой телесеріалу «Дев’ятий відділ» спересердя сказав: «Це прості люди різні бувають. А менти всі однакові».

Мені особисто прикро чути такі слова про всіх працівників внутрішніх справ.

А вам, товариші міліціонери?