Не числом, а вмінням...

Футбол. Ліга Європи. Груповий раунд. 3-й тур. 21 жовтня.

Група І. «Дебрецен» (Угорщина) — ПСВ (Нідерланди). 1:2.

«Металіст» (Україна, Харків) — «Сампдорія» (Італія, Генуя). 2:1. Голи: Коман, 32, Тайсон, 38, Гав’єр, 73.

«Металіст»: Дишленкович, Пшеничних, Гуйє, Обрадович, Бордіян, Валяєв, Едмар, Фініньо (Олійник, 63), Гав’єр (Воробей, 88), Тайсон, Девич (Шелаєв, 84). Тренер — Мирон Маркевич.

«Сампдорія»: Курчі, Циглер, Гастальделло, Вольта, Каччаторе, Дессена (Губерті, 82), Коман (Тіссоне, 74), Полі (Манніні, 65), Кассано, Поцці, Марілунго. Тренер — Доменіко Ді Карло.

Вилучено Тайсона, 56.

Рефері — Флоріан Майєр (Німеччина).

Харків. Стадіон «Металіст». 41 000 глядачів. 7 градусів.

Харків’яни здобули вольову перемогу і заслуговують на похвалу. Пропустивши десь у середині першого тайму, знайшли в собі сили встановити рівновагу ще до перерви. До речі, зробив це Тайсон блискуче. Але потім цей футболіст дуже півів свою команду, коли не стримався і відповів на грубу гру проти себе. Та навіть залишившись у меншості, «Металіст» зумів вирвати перемогу. Вирішальний м’яч забив Гав’єр,

— Для уболівальників була хороша гра з інтригою, — сказав Мирон Маркевич після напруженого поєдинку. — Звичайно, коли Тайсону показали червону картку, нам було не до сміху. Це була для нас третя зустріч з вилученнями. «Шахтареві» і ПСВ програли. Дуже боялися, що і цього разу все повториться. Але після вилученням нічого не змінилося, ми довели гру до перемоги. За це я дуже вдячний своїм футболістам.

 

Група J. «Боруссія» (Німеччина) — ПСЖ (Франція). 1:1.

«Карпати» (Україна, Львів) — «Севілья» (Іспанія). 0:1. Гол: Кануте, 34.

«Карпати»: Руденко, Тубич, Кожанов (Гудима, 87), Зеньов (Кузнецов, 46), Худоб’як, Голодюк, Кополовець (Габовда, 57), Ткачук, Федецький, Чечер, Авелар. Тренер — Олег Кононов.

«Севілья»: Палоп, Касерес, Наварро, Зокора, Перотті, Кануте (Ромарік, 68), Ескюде, Негредо (Луїс Фабіано, 74), Дабо, Конко, Гуаренте (Госе Карлос, 82). Тренер — Грегоріо Мансано.

Вилучено Чечера, 88 (друге попередження).

Рефері — Бас Нейгейс (Нідерланди).

Львів. Стадіон «Україна». 28 051 глядач. 2 градуси.

Львів’яни зазнали третьої поразки поспіль. Однак, як і в попередніх матчах, вони діяли наполегливо і самовіддано. Поки що, на жаль, «Севілья» переважає «Карпати» в класі. Але наш клуб, виступаючи в цьому серйозному турнірі, здобуває цінний досвід. І його успіхи, сподіватимемося, ще попереду.

Група Е. «Шериф» (Молдова) — БАТЕ (Білорусь). 0:1.

АЗ (Нідерланди, Алкмар) — «Динамо» (Україна, Київ). 1:2. Голи: Мілевський, 16, Фалкенбург, 35, Хачериді, 39.

АЗ: Ромеро, Марселліс, Мойсандер, Морено, Вієргевер, Вернблом, Фалькенбург (ван дер Вельден, 81), Схарс, Голман (Сігторсон, 69), Джонатас, Мартенс (Гудмундссон, 78). Тренер — Гертян Вербік.

«Динамо»: Коваль, Бетао, Алмейда, Хачериді, Ель-Каддурі, Єременко, Вукоєвич, Михалик, Гусєв (Ярмоленко, 76), Шевченко (Сілва, 58), Мілевський (Зозуля, 90). В. о. тренера — Олег Лужний.

Вилучено Мойсандера (АЗ), 90+5 (друге попередження).

Рефері — Дуглас Макдональд (Шотландія).

Алкмар. АЗ-Стадіон. 12 000 глядачів. 8 градусів, у другому таймі дощ.

Сталося так, що ми мешкали в тому само готелі «Вікторія», що й у серпні, коли в Амстердамі відбувся поєдинок Ліги чемпіонів між «Аяксом» і київським «Динамо». Тоді це помешкання стало для нас чужим домом. Цього разу все було інакше. Динамівці здобули першу перемогу вже в новому змаганні і одразу піднялися на друге місце в турнірній таблиці.

Від столиці Нідерландів до маленького міста Алкмар чудовим автобаном їзди менше години. І коли ми прибули на симпатичний стадіончик, то зустріли десь з десяток молодих чоловіків і жінок з українськими прапорами і динамівською символікою. Виявляється, то були наші колишні співвітчизники, котрі тепер проживають у Німеччині. І коли вони збиралися придбати квитки на поєдинок (у касах вони ще були), їм сказали , що квитки цій групі не продадуть.

Втручання представників динамівського клубу допомогло нашим з Німеччини. І коли вони об’єдналися з прибулими з Києва фанами (команда склала десь півтори сотні душ), то, повірте, динамівці отримали несамовиту підтримку.

А на початку зустрічі синьо-білі навіть більше атакували. Хоча їхнім діям бракувало гостроти. Та попри все свого гості таки домоглися. Атаку, котра завершилася взяттям воріт клубу АЗ, почав Вукоєвич. Він швидко просунувся вперед і зробив гарну передачу на Єременка. А Роман миттєво знайшов у карному майданчику господарів Мілевського, котрий пробив в один дотик.

Потім гра йшла на зустрічних курсах. І на 33-й хвилині шанс зрівняти отримав уже Джонатас. Він бив майже впритул, але Коваль зіграв вище всяких похвал. Та вже невдовзі і Максим не зміг врятувати становища. Хоча в більшості випадків юний воротар киян своїми упевненими і дуже корисними діями просто викликав захоплення.

Слід віддати належне футболістам «Динамо», котрі не забарилися знову вийти вперед. Сталося це після розіграшу кутового. Височезний Хачериді головою ефектно вразив ціль.

Після перерви, як і очікувалося, господарі кинулися відігруватися. І слід сказати, що напруження для нашої оборони й воротаря було колосальне. Наслідком стали окремі помилки. А на72-й хвилині взагалі все для нас могло завершитися великими неприємностями . Та, дякувати Богові, Алмейда виніс м’яч із порожніх воріт.

Витримали динамівці і завершальний штурм футболістів АЗ, вистояли і протягом доданих арбітром до основного часу п’яти хвилин.

— Хочу подякувати «Алкмару» за гру, — сказав на післяматчевій прес-конференції Олег Лужний. — Хороша команда, вона мені сподобалася. Вдячний я і своїм гравцям, які виконали настанову на цей матч, віддали свої сили і показали всю майстерність, яка у них нині є. Сил у них буде більше, коли розпочнуться зимові збори. Після них виглядатимемо сильнішими. А зараз граємо кожні 3—4 дні і змушені постійно приділяти пріоритетну увагу відновленню.

Також тренер «Динамо» зізнався, що час від часу засовував руку у внутрішню кишеню піджака, бо там у нього хрестик.

— Якщо врахувати хід зустрічі, шанси, котрі ми мали, то на табло... незакономірний результат, — сказав Гертян Вербік. — Але у спорті важливо тільки одне: остаточний підсумок. На жаль, ми сьогодні не використали всі свої шанси. Протягом стартових 15 хвилин ми часто втрачали м’яч, а це вкрай небезпечно, коли у суперниках така команда, як київське «Динамо». Потім ми підхопили ритм гри. Але ось надалі, на жаль, ми свої можливості змарнували, хоча могли не раз досягти успіху. А потім нам трохи не пощастило з тим кутовим, коли ми пропустили другий м’яч. Але я визнаю, що сьогодні «Динамо» зібрало всі свої сили і перемогло. Однако у другому таймі кияни обмежувалися лише контролем ситуації. На жаль, ми програли, і тепер нам буде нелегко вирішити завдання виходу з групи. До речі, перед стартом турніру я називав «Динамо» фаворитом. І від свої слів не відмовляюся й тепер...

Амстердам—Алкмар—Київ.