Таке припущення на вчорашній прес-конференції озвучив генеральний директор аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій» Валерій Гладкий. Мовляв, доти, доки не буде ухвалено Податковий кодекс та бюджет країни, говорити про можливе пожвавлення кредитування не варто. Бо тільки тоді бізнесу стане зрозуміло, з чим йому доведеться мати справу. До того ж пан Гладкий радить бути обережними з валютними кредитами: «Я не прихильник активізації валютного кредитування. Якщо позичальник не має валютних доходів, йому не варто брати такі кредити... Ситуація 2007—2008 років продемонструвала: українські банки та позичальники занадто захопилися позиками у валюті».
Тим часом за перші дев’ять місяців цього року банківське кредитування таки зросло. Щоправда, лише на 0,5 відсотка, і то тільки у вересні. «З початку року й до серпня включно жодної кредитної експансії не відбувалося. За підсумками 9 місяців зростання кредитів становило лише 0,5 відсотка. Відтак, про яку активізацію банківського кредитування можна говорити?» — цитує слова експерта «ІМК».
Погоджуються із цим і керівник департаменту роздрібного бізнесу одного з комерційних банків. «Голосу України» він зізнався: на його думку, кредити почнуть брати-видавати тільки в другому кварталі наступного року. «Зараз є дві основні проблеми. По-перше, немає нормальних учасників кредитування. Банки не бачать, кому можна було б дати кошти. А по-друге, ми маємо неадекватні відсоткові ставки. Які подекуди зашкалюють за 20 процентів. Та й сама економіка поки що завмерла. Єдине, що зараз може відбуватися, то це або перекредитування «неродових», або кредитування так званих пов’язаних осіб. Скажімо, коли керівництво банку ще має свої власні підприємства, фабрики, заводи тощо. І саме їм видає кошти», — пояснює Олександр Володимирович.
А от у тому, що вітчизняна економіка найближчим часом дасть «по газам», експерти сумніваються. Один із таких — Борис Кушнірук запевняє: зараз галузей, які могли б виступити «локомотивом» і дозволили активно відновитися українській економіці, немає. Покращити ситуацію, буцімто, могло б зростання доходів фізичних осіб. Але: «Є ризики, що пов’язані з досить високими інфляційними очікуваннями. Таким чином, розраховувати на суттєве покращення ситуації у споживачів не доводиться».