«Я прихильник сильної президентської влади, яка справляла б реальний вплив на всі сфери життя, — наголосив Леонід Кучма. — І якби не сподівався на те, що в разі обрання Президентом матиму можливість керувати виконавчою владою, то вже сьогодні відмовився б від подальшої участі у виборчому марафоні».
4 червня 1994 року
1994 рік ознаменувався дочасними виборами до Верховної Ради і Президента. Різні політичні сили вийшли на вулиці Києва. Вони вимагали відставки уряду, саморозпуску парламенту і відміни референдуму. Щоб вгамувати політичні пристрасті, народні обранці першого скликання прийняли відставку Прем’єр-міністра Леоніда Кучми, а незабаром призначили дострокові вибори не тільки Верховної Ради (на 27 березня), а й Президента (на 26 червня). Тодішній глава держави Леонід Кравчук погодився з рішенням парламенту і згодом підписав Закон України «Про дострокові вибори Верховної Ради і Президента». Це було чи не єдиною формою зворотного зв’язку між суспільством та владою.
Отже, парламентські вибори пройшли достатньо організовано. За оцінками міжнародних спостерігачів їх визнано законними і чинними. Головою Верховної Ради обрано Олександра Мороза.
Щодо президентських перегонів, то до другого туру вийшли тодішній глава держави Леонід Кравчук і екс-прем’єр Леонід Кучма. Усі праві партії й рухи одностайно підтримували Леоніда Кравчука, залякуючи електорат усілякими бідами та негараздами. Екс-прем’єр був прихильником реформ і одночасно тісних зв’язків із Росією та СНД. Його політика була спрямована на вирішення економічних питань, а не ідеологічних, чим і відрізнялася від політики Леоніда Кравчука. Проте вирішальну роль у виборах відіграли не підтримка партій чи передвиборні програми, а імідж кандидатів, що складався протягом тривалого періоду. Втім, перемогу у другому турі, який відбувся 11 липня, здобув Леонід Кучма. За нього свої голоси віддали 52,14 відсотка виборців. Сім відсотків йому програв Леонід Кравчук.
19 липня новий глава держави склав присягу українському народові. Того самого дня Президент, Прем’єр-міністр і Голова Верховної Ради підписали спільну заяву, в якій оголосили про намір узгоджувати дії всіх гілок влади.
